Дотримання державного стандарту: вимога 2.1

Вимогу «Дотримання державного стандарту» оцінюють за двома критеріями:

Критерій 2.1.1. У закладі реалізується державний стандарт

Зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти.

Базовий компонент дошкільної освіти (БКДО) — державний освітній стандарт, який:

• окреслює очікування суспільства в питаннях розвиненості, вихованості та освіченості дитини дошкільного віку;
• спрямовує розробку та оновлення освітніх програм для закладів дошкільної освіти;
• визначає вимоги та орієнтири щодо програм професійної підготовки майбутніх вихователів відповідно до потреб сьогодення;
• об’єднує зусилля науковців і педагогів-практиків України щодо зміцнення культури якості та доброчесності в дошкільній освітній галузі.

Ознайомтеся з державним стандартом у книзі

«Базовий компонент дошкільної освіти. Нова редакція та поради для організації освітнього процесу».

БКДО представляє взаємозв’язок між цінностями дошкільної освіти, її напрямами та процесом формування досвіду дитини в різних видах діяльності. Це забезпечує освітній результат — компетентність дитини старшого дошкільного віку.

Компетентність є і результатом освіти, і особистісним надбанням дитини. Вона відображає систему взаємопов’язаних компонентів фізичного, психічного, соціального, духовного розвитку особистості дитини, а саме:

• емоційно-ціннісне ставлення;
• сформованість знань;
• здатність до активного, творчого впровадження набутого досвіду та відповідні навички.

Освітній процес містить у собі розвиток, виховання, навчання дітей і відбувається відповідно до освітньої програми.Для організації освітнього процесу заклад може використовувати освітні програми, рекомендовані МОН. Ознайомтеся з переліком програм.

Заклад має право розробляти освітні програми на основі державного стандарту. Кожна освітня програма повинна передбачати набуття дитиною ключових компетентностей, визначених БКДО.

Що зробити.

Проаналізуйте виконання програмових вимог з урахуванням завдань діяльності закладу, визначених планом роботи закладу на рік. Укінці навчального року оцініть виконання БКДО. Особливу увагу зверніть на набуття кожною дитиною ключових компетентностей відповідно до освітніх напрямів, визначених інваріантним складником державного стандарту.

Вивчіть такі питання:

• створення умов для реалізації інваріантноого складника БКДО;
• створення умов для реалізації варіативнго складника БКДО для впровадження додаткових організаційних форм освітнього процесу: гуртки, студії, секції (за згодою батьків та з урахуванням індивідуальних особливостей здобувачів дошкільної освіти).

Проведіть моніторинг обізнаності педагогів зі змістом БКДО.

Проаналізуйте результативність заходів з педагогами, батьками, спрямованих на розуміння змісту БКДО.

Вивчіть такі питання:

• чи схвалила педагогічна рада закладу рішення про обрання та використання освітньої програми (програм) закладом;
• чи затвердив освітню програму закладу керівник (якщо розробляв заклад);
• чи узгодили з освітньою програмою, за якою працює заклад, календарні плани вихователів;
• чи затвердили програму гурткової роботи, яка організована як додаткова освітня послуга (у разі надання);
• чи видали наказ про організацію гурткової роботи в закладі;
• чи затвердили графік гуртків та інших форм роботи з дітьми тощо.

Щоб реалізувати завдання БКДО, організовуючи освітній процес у закладі, слід взяти до уваги:

• участь родини в розвитку дитини;
• взаємодію закладів дошкільної освіти з родинами дітей як учасниками освітнього процесу;
• педагога як фахівця, який стимулює процес розвитку дитини;
• зміст та організацію освітнього процесу;
• універсальний дизайн у закладі дошкільної освіти;
• наступність між дошкільною та початковою освітою;
• роль суспільства / громади в забезпеченні доступної та якісної дошкільної освіти.

Тож ці питання також підлягають аналізу.

Ознайомтеся з настановами авторів БКДО.

На що звернути увагу.

Освітній процес в умовах закладу — це цілісний процес взаємодії дорослих і дітей. Зміст та організація освітнього процесу визначаються принципами систематичності, активності, природовідповідності, які вимагають від педагога такої організації освітнього процесу, за якої максимально активізується діяльність дитини в пізнанні навколишнього світу, реалізації її творчих задумів та мрій.

Ключові компетентності під час здобуття дошкільної освіти формуються за різними освітніми напрямами, спрямованими на розвиток особистості дитини. Набуття ключових компетентностей дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності за освітніми напрямами: «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у світі мистецтва». Заклад дошкільної освіти самостійно визначає форми організації освітнього процесу.

Освітні напрями визначають зміст роботи закладу дошкільної освіти через організацію педагогом базових (основних) видів діяльності:

• спеціально організована навчальна діяльність (заняття);
• ігрова діяльність;
• самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.);
• індивідуальна робота;
• спостереження;
• екскурсії, походи;
• свята та розваги, гуртки тощо.

Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.

Ключові та інші компетентності дитини мають продовження в освітньому процесі початкової школи та впродовж життя.

У закладі можна вводити додаткові освітні послуги, які не визначені БКДО, лише за згодою батьків дитини або законних представників дитини, за рахунок коштів батьків, фізичних та юридичних осіб на основі угоди між батьками та закладом у межах гранично допустимого навантаження дитини. При цьому реалізація варіативної частини БКДО може здійснюватись, зокрема, за рахунок додаткових освітніх послуг.

Гуртки (студії, секції) — додаткова організаційна форма освітнього процесу. Можливе різне профільне спрямування гуртків: естетичного циклу (образотворчої діяльності, художньої праці, гри на музичних інструментах, хореографічні, вокальні, театральні), спортивні (гімнастики, акробатики, ритмічної гімнастики, плавання, настільного тенісу тощо), іноземної мови та ін. Їх організовують з урахуванням інтересів та здібностей самих вихованців, запитів батьків, наявних матеріальних умов та кадрового забезпечення. Зміст гурткової роботи визначають авторськими програмами, які складають керівники гуртків на основі власної педагогічної діяльності, вивчення досвіду інноваційної діяльності, обовʼязково узгоджують із затвердженою МОН освітньою програмою, за якою працює заклад, і відображають у плані роботи закладу на рік.

Які методи збору інформації використати.

Інформацію для оцінювання діяльності закладу можна отримати з таких джерел:

• заходи освітнього процесу, методичні заходи для педагогів і батьків;
• ділова документація — плани роботи закладу, плани освітнього процесу, статистичні звіти, протоколи, фінансові документи тощо;
• учасники освітнього процесу, їхня різнопланова діяльність.

Найпоширеніші:

• спостереження за організацією освітнього процесу, різними режимними процесами, методичними заходами для педагогів, заходами співпраці з батьками;
• опитування — анкетування педагогів і батьків, інтерв’ю з педагогами і батьками, бесіда з дітьми та педагогами;
• вивчення документації (плани, протоколи, накази), продуктів дитячої діяльності, особливостей створення предметно-просторового розвивального освітнього середовища, динаміки розвитку компетенцій дошкільника.

СОВА

Критерій 2.2.2. У закладі дошкільної освіти здійснюється внутрішній моніторинг розвитку компетентностей здобувачів дошкільної освіти

Необхідність проведення моніторингових досліджень у закладі з питань якості та здійснення внутрішнього моніторингу розвитку компетентностей дітей не викликає сумніву. У тексті БКДО зазначено, що «дошкільний вік є фундаментом розвитку базових компетентностей і навичок, необхідних людині протягом життя. Він передбачає взаємодоповнювальний розвиток емоційних, інтелектуальних, вольових якостей та процесів, досягнення відповідної до цього віку психофізіологічної / тілесної та психологічної зрілості. Це надає дитині можливість опанувати нову соціальну ситуацію розвитку — перехід до систематичного шкільного навчання, оволодіння новою соціальною роллю учня та відповідними функціями й діями, які сприяють формуванню навчальної діяльності. Саме зрілість особистісних якостей та психічних процесів забезпечує успішність розвитку навчальних навичок на наступних етапах шкільного життя».

Вивчати освітній процес для вас звична щоденна справа. Систему внутрішнього контролю ви укладаєте щороку, щомісяця, щотижня.

Що зробити.

Вивчіть організаційні етапи проведення внутрішнього моніторингу розвитку компетентностей дітей:

• цілепокладання та планування дослідження, створення групи моніторингу;
• добирання діагностичного інструментарію, складання програми, наказу;
• проведення дослідження, обробка результатів (математична статистика);
• аналіз та інтерпретація результатів;
• прийняття управлінських рішень щодо роботи з дітьми та корекції освітнього процесу.

У системі дошкільної освіти вивчення результатів освіти дитини необхідно здійснювати за всіма освітніми напрямами БКДО, для чого необхідно використати інструментарій, який найбільше відповідає таким вимогам:

• дає змогу отримати об’єктивну інформацію про всебічний розвиток дитини;
• не вимагає довготривалих процедур тестування дитини, побудований на методі довготривалого лонгітюдного спостереження за динамікою розвитку дитини і порівняння її поточних результатів у часі;
• залучає до вивчення розвитку дитини одночасно педагогів і батьків як партнерів у наданні дошкільної освіти дітям;
• надає можливості для аналізу результатів розвитку дитини та прийняття управлінських рішень про подальші перспективи її успішного навчання і виховання та удосконалення умов освітнього процесу в закладі.

Оцініть, за якими критеріями проводите вивчення, чи відповідають вони цим вимогам.

Проведіть внутрішній моніторинг якості освіти, щоб виявити та відстежити тенденції у розвитку якості освіти в закладі, встановити відповідність фактичних результатів освітньої діяльності в межах державних вимог до змісту, рівня її обсягу дошкільної освіти (БКДО) її заявленим цілям, а також оцінити ступінь, напрям і причини відхилень від цілей.

На що звернути увагу.

Універсальний метод — експертні оцінки. Їх широко використовують в оцінці якості освіти в різних країнах світу (наприклад, Ekers).

Експертний метод стає одним з основних методів дослідження в педагогіці і психології. Обґрунтуванню цього методу присвячені роботи вчених: Азгальдова Г.Г., Бешелева С.Д., Гурвича Ф.Г., Кендела М., Сидельникова Ю.В. та ін.

Переваги методу:

• дає змогу отримати первинну інформацію про явища, процеси за відносно короткий період, що може стати основою більш поглибленого дослідження цих явищ і процесів;
• його легше засвоїти порівняно з іншими методами;
• з одного боку досить універсальний і застосовний для оцінки різних вибірок, а з іншого — передбачає конкретизацію відносно галузі, організації (за рахунок залучення фахівців та відбору значимих критеріїв оцінки);
• орієнтований на розвʼязання, насамперед, практичних завдань;
• часто використовується в тих умовах, коли є серйозні труднощі в оцінці явища, процесу за допомогою інших методів, і які можуть виявитися недостатньо надійними.

Отже, метод експертних оцінок — повноправний метод психолого-педагогічних досліджень.

Метод експертних оцінок — емпіричний метод дослідження. По суті, це різновид опитування, пов’язаний із залученням до оцінки досліджуваних явищ, процесів найбільш компетентних людей, думки яких, що доповнюють і перевіряють один одного, дають змогу досить об’єктивно оцінити досліджуване явище. Використання цього методу вимагає низки умов, насамперед , ретельного добору експертів — людей, які добре знають оцінювану сферу, досліджуваний об’єкт і здатні до об’єктивної, неупередженої оцінки.

Різновидами методу експертних оцінок є: метод комісій, метод мозкового штурму, метод Делфі, метод евристичного прогнозування та ін., а також:

• метод парних (бінарних) порівнянь, заснований на зіставленні експертом альтернативних варіантів, з яких треба вибрати найкращі;
• метод середньої точки — формулюються два альтернативні варіанти рішення, один з яких менш привабливий. Після цього експерту необхідно підібрати третій альтернативний варіант, оцінка якого розташована між значеннями першої та другої альтернативи.

Наведемо зразок розробленого та апробованого в пілотних дослідженнях інструментарію для оцінки розвитку дитини старшого дошкільного віку відповідно до змісту оновленої редакції БКДО-2021 за освітньою лінією «Дитина у соціумі» (Додатки 19 і 20).

Параметри моніторингу — 7 освітніх напрямів БКДО: «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у світі мистецтва»

Критерії оцінювання розвитку вихованця ЗДО — компетентності дитини.

Показники — характеристики складових компетентностей, зазначені у такій послідовності: емоційне ставлення, знання та навички як докази, ознаки, свідчення про динаміку і результати розвитку дитини.

Для цього дослідження було розроблено опитувальники для дорослих, які можуть виступити в ролі експертів. Тобто тих дорослих, які найкраще знають дитину, спостерігають за її розвитком щоденно, мають необхідну професійну компетентність. А це — педагоги ЗДО та батьки дитини. У пілотних дослідженнях взяли участь вихователі ЗДО та батьки дітей груп старшого дошкільного віку. Для усереднення даних, отриманих від експертів в індивідуальних експертних листах, використано вищезазначені методи парних (бінарних) порівнянь і середньої точки. Спочатку педагоги та батьки окремо заповнюють опитувальники на кожну дитину (див. Додаток 19).

Узагальнення результатів у Додатку 20.

Опитувальники для інших освітній ліній скачайте в кінці цієї статті.

Отже, метод експертних оцінок може надати різнопланову та конкретну інформацію щодо визначання дошкільної зрілості дитини, рівня її компетенції за змістом освітніх ліній. Вона знадобиться для подальшого проблемного аналізу та прийняття усвідомлених управлінських рішень в інтересах подальшого сталого успішного розвитку дитини та корекції освітнього процесу в інтересах дітей в освітньому просторі ЗДО.