Формування інклюзивного, безпечного, розвивального, мотивуючого освітнього простору: вимога 1.3

Чи виконуєте цю вимогу, оцінюйте за трьома критеріями:

Критерій 1.3.1. У закладі дошкільної освіти створено умови для організації освітнього процесу, інтеграції та соціальної адаптації здобувачів дошкільної освіти із особливими освітніми потребами

У Законі України «Про освіту» визначено:

Інклюзивне освітнє середовище — це сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

Інклюзивний освітній простір визначено як систему структурних компонентів (середовищ), в якій у досяжному для кожного учасника форматі реалізуються освітні та міжособистісні відносини, забезпечуються можливості особистісного і соціального розвитку, соціалізації, саморозвитку.

Завданнями добре організованого освітнього середовища є такі:

• підтримка роботи педагога;
• заохочення до розвитку незалежності та компетентності дітей;
• збільшення ефективності роботи персоналу;
• сприяння залученню дітей до щоденних видів діяльності;
• зменшення проблем з поведінкою дітей;
• сприяння відповідній соціальній взаємодії між дітьми;
• забезпечення структурованості та передбачуваності.

Що зробити.

З’ясуйте, чи розуміють працівники закладу освіти філософію інклюзії.

Проаналізуйте рівень та якість організації:

• методичної роботи, самоосвіти працівників з цього питання;
• підвищення кваліфікації працівників з інклюзивної освіти;
• забезпечення доступності середовища: фізична, просторова, інформаційна.

Щоб надавати практичну допомогу дітям з ООП закладу доцільно заключати договори про співпрацю з фахівцями навчально-реабілітаційних центрів, які мають досвід та практичні знання щодо організації корекційно-розвиткового простору, проведення корекційно-розвиткових занять, надання допомоги дітям з різними видами порушень.

Необхідно забезпечити заклад на постійній основі такими спеціалістами: вчитель-логопед, соціальний педагог, учитель-дефектолог.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги дітям з ООП надають відповідно до індивідуальної програми розвитку та висновку ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.

Проаналізуйте ці питання також.

 

Критерій 1.3.2. Заклад дошкільної освіти взаємодіє із батьками здобувачів дошкільної освіти із особливими освітніми потребами, фахівцями ІРЦ, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття дошкільної освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами)

Що зробити.

Проаналізуйте наявність таких документів та чи правильно їх оформлено:

• висновок ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;
• наказ керівника про відкриття інклюзивної групи;
• індивідуальна програма розвитку;
• договори про надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткові послуг,;
• договори про співпрацю тощо.

Вивчіть питання результативності діяльності команди психолого-педагогічного супроводу дитини.

З’ясуйте:

• чи є в структурі методичної роботи питання методик роботи з дітьми з ООП;
• наскільки заклад забезпечений необхідним навчальним обладнанням для роботи з дітьми;
• чи достатню методичну підтримку отримують педагоги для роботи з дітьми з ООП;
• в яких аспектах роботи з дітьми з ООП педагогам потрібна допомога.

Проаналізуйте способи комунікації з батьками, зокрема, канал швидкої комунікації, щоб батьки знали куди звернутися і швидко отримати відповідь, допомогу і підтримку, наприклад чат-бот, звернення через сайт та ін.

На що звернути увагу.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги організовуйте згідно з індивідуальною програмою розвитку. Залучайте відповідних педагогічних працівників закладу, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту, фахівців ІРЦ, фізичних осіб, які мають право здійснювати освітню діяльність.

Залежно від віку дитини, ступеня складності порушень та з урахуванням її індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності передбачається від двох до восьми корекційно-розвиткових занять на тиждень. Кількість занять зазначено у висновку ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.

Здійснюйте разом з вихователем-методистом контроль за наданням психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг та станом виконання завдань, визначених в індивідуальній програмі розвитку.

Інклюзивні групи створюють на підставі письмового звернення батьків або законних представників дитини. Видайте наказ «Про відкриття інклюзивної групи».

Освітній процес організовують з урахуванням рівнів підтримки та на основі висновку ІРЦ. Пʼять рівнів підтримки відповідно до ступенів прояву труднощів під час освітнього процесу:

• І ступінь прояву — поодинокі, незначні труднощі;
• І ступінь прояву — труднощі легкого ступеня прояву;
• ІІІ ступінь прояву — труднощі помірного ступеня прояву;
• ІV ступінь прояву — труднощі тяжкого ступеня прояву;
• V ступінь прояву — труднощі найтяжчого ступеня прояву.

Рівні підтримки визначені в додатку 2 до постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530» від 28.07.2021 № 769, якою внесено зміни до Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти. У цьому додатку є критерії, за якими визначають:

• рівні надання підтримки;
• умови забезпечення підтримки;
• фінансове забезпечення;
• механізм отримання підтримки в освітньому процесі;
• індивідуальну освітню траєкторію та механізми її реалізації;
• забезпечення допоміжними засобами навчання;
• облаштування освітнього середовища.

В інклюзивних групах кількість дітей з ООП має становити не більше трьох осіб, як і раніше. Проте тепер кількість визначають за рівнями підтримки:

• не більше одної дитини, яка потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
• не більше двох дітей, які потребують третього рівня підтримки;
• не більше трьох дітей, які потребують другого рівня підтримки.

За наявності висновку ІРЦ, що не містить інформації про рівень підтримки, дитину розподіляють у групу з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу та складності порушень.

У закладі мають бути створені умови для здобуття дошкільної освіти дитиною з ООП, до яких належать:

• використання адаптованих і спеціальних програм;
• реалізація програм з урахуванням особливостей психофізичного розвитку і можливостей дитини;
• забезпечення можливості засвоєння освітніх програм у рамках індивідуальної програми розвитку;
• використання спеціальних методів навчання. Реалізація варіативних форм і методів організації дитячої діяльності;
• використання спеціальних дидактичних посібників і матеріалів;
• використання спеціальних технічних засобів навчання;
• надання послуг асистента вихователя, асистента дитини;
• комплексних психолого-педагогічний супровід, проведення корекційно-розвиткових занять.

Комплексний психолого-педагогічний супровід дітей з ООП здійснюють на підставі таких наказів директора:

• «Про створення команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах закладу»;
• «Про затвердження Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивній групі закладу».

З метою моніторингу динаміки розвитку дитини з особливими освітніми потребами та забезпечення підбору найбільш оптимальних форм та методів навчання доцільно забезпечити участь фахівців ІРЦ у засіданнях команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП не рідше, ніж двічі на рік.

Має бути налагоджена тісна співпраця асистента вихователя, вихователя та інших спеціалістів. Освітній процес проходить у відпрацьованому темпі, асистент вихователя володіє інформацією про зміст освітньої роботи в групі, допомагає дитині з ООП легко переходити до змін діяльності, оперувати навчальними посібниками, забезпечує для дитини ситуацію її особистого успіху, працює з усіма дітьми.

Асистент вихователя володіє знаннями про особистісний розвиток дитини, скореговує з вихователем навчальний матеріал, форми педагогічного впливу на дітей.

Спільні дії педагогів забезпечують належний рівень організації освітнього процесу в групі та забезпечують розвиток кожної дитини в групі. Організація життєдіяльності дітей збалансована і відповідає розпорядку дня.

Які методи збору інформації використати.

Вивчення документації.

Опитування: інтерв’ю вихователем-методистом, практичним психологом, соціальним педагогом.

В анкети для батьків дитини з ООП, варто включити такі питання:

1. Чи ознайомлені Ви з індивідуальною програмою розвитку своєї дитини?

2. Оцініть змістовність консультування Вас, як батьків дитини з ООП:

□ інформація, яку надали спеціалісти дає відповідь на запитання щодо виховання і розвитку дитини;

□ інформація є частковою, більше інформації черпаю з інших джерел;

□ інформування є недостатнім;

□ мене не інформують про розвиток дитини.

3. Наскільки комфортне батьківське співтовариство у Вашій групі:

□ комфортне, відчуваю підтримку інших батьків;

□ комфортно, співпрацюю лише з педагогами;

□ не дуже комфортно, батьки відсторонюються.

4. Яка допомога від закладу Вам потрібна?

Спостереження за організацією життєдіяльності дітей. Особливу увагу зверніть на стосунки асистента вихователя і дитини, асистента вихователя і вихователя та інших спеціалістів, узгодження їхньої діяльності.

Критерій 1.3.3. Освітнє середовище закладу дошкільної освіти спрямоване на реалізацію завдань державного стандарту

Заклад дошкільної освіти — безпечна та комфортна територія організації життєдіяльності дошкільників, яка відповідає потребам кожного учасника освітнього процесу. Найважливішу роль у здійсненні якісної дошкільної освіти відіграє розвивальне середовище закладу, яке організовують через осередки приміщень і створюють для дітей, щоб вони почувалися комфортно і забезпечити розвиток їхніх пізнавальних здібностей. Меблі та облаштування групової кімнати та інших приміщень — це основа створення предметно-просторового розвивального середовища.

Освітнє середовище створюють, щоб забезпечити реалізацію прав дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та важливі для її життя компетентності. Освітня діяльність дошкільників у межах змісту кожної освітньої лінії реалізується на основі матеріальної бази, створеного в закладі середовища з відповідним наповненням ігровим обладнанням, іграшками, дидактичним матеріалом.

Створення сучасного універсального дизайну в закладі дошкільної освіти (доступного, безпечного, розвивального, максимально придатного навколишнього середовища) дає змогу ефективно використовувати потенціал різних моделей організації освітнього процесу із застосуванням сучасних технологій, освітніх програм та послуг, що відповідають особливостям розвитку всіх дітей дошкільного віку, зокрема з особливими освітніми потребами чи які належать до корінних народів, національних меншин України, а також створюють передумови забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою.

Що зробити.

Оцінити:

• чи відображені у стратегічному документі закладу, плані роботи закладу на рік заходи з вдосконалення освітнього середовища;
• як залучені педагоги та батьки до цих заходів;
• чи дає змогу наявне в закладі облаштування осередків предметно-просторового розвивального середовища груп забезпечити оволодіння дітьми різними видами компетенцій;
• чи забезпечується у закладі створення освітнього середовища на основі врахування здоров’язбережувального підходу.

Обстежити облаштування групових осередків, інших приміщень закладу, території. Особливу увагу звернути на візуальні та тактильні елементи доступності. Відповідно до вимог ДБН.2.2.-40:2018 облаштування простору у закладі повинно мати візуальні і тактильні елементи доступності, які забезпечать отримання необхідної інформації (поверхня таких елементів повинна вирізнятися від основних поверхонь: за кольором (контрастністю) і фактурою (шорсткістю) від поверхні, на яку їх встановлено та бути відчутними, повинні бути надійно закріплені, не зсуватися та не задиратися. Про це йдеться у ДБН «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення ДБН В.2.2-40:201».

Проаналізувати кількість спеціальних навчально-методичних посібників, корекційно-розвиткових матеріалів (рельєфні або об’ємні посібники з розвитку тактильного, дотиково-рухового сприйняття, ігрового обладнання.

На що звернути увагу.

При створенні інклюзивного середовища в основних приміщеннях закладу необхідно реалізувати у вже збудованих приміщеннях принципи розумного пристосування та гнучкості.

При облаштуванні предметно-просторового розвивального середовища дотримуйтеся вимог Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми отребами.

Основні посібники, іграшки, обладнання:

• тематичні та сюжетні тактильні книги, рельєфні і рельєфно-крапкові картинки, обведення зображення через напівпрозорий папір;
• рельєфні або об’ємні посібники з навчання просторовому орієнтуванню;
• тифлотехнічні пристрої для орієнтування;
• брайлівська дошка для підготовки руки до письма;
• розміщення чорних міток на склі для проведення зорових гімнастик;
• комп’ютерні програми для операційних систем Windows, перетворення тексту в голос UkrVox.

Як у закладі створити безбар’єрне середовище: нормативно-правові акти — у Додатку 18.

Додаток 18

Як у закладі створити безбар’єрне середовище: нормативно-правові акти

Освітнє середовище організовують через осередки діяльності дітей. У кожному з осередків має бути широкий вибір різноманітних іграшок і матеріалів, які дають змогу успішно працювати і навчатися дітям з різними рівнями розвитку.

Середовище, перш за все, має бути дієвим, сприяти збереженню здоров’я дітей, активізувати, створювати мотиваційні ситуації, забезпечувати гармонійний розвиток особистості дитини.

Необхідно дотримуватися показників, які забезпечують якість, а саме таких:

• осередок не нагромаджений, доступний, безпечний;
• має сучасне інтерактивне обладнання;
• гнучке, зручне та раціональне розташування;
• дотримання алгоритму варіативності;
• наявність необхідного розміру і простору;
• наповнення сенсорними еталонами;
• насиченість різними видами діяльності.

Осередки діяльності для дітей груп раннього віку та молодшого дошкільного віку:

• сюжетних, дидактичних та будівельних ігор;
• ігор з піском та водою;
• мистецької діяльності;
• книжковий;
• народознавчий;
• сюжетно-рольової гри та драматизації;
• гри з LEGO-конструктором;
• сенсорно-пізнавальної діяльності;
• музичного центру;
• природничий;
• рухової активності;
• відпочинку.

Асортимент іграшок для дітей раннього віку має забезпечувати вдосконалення сенсорного досвіду малюків, виховання культури взаємодії з ігровими партнерами, як передумови виникнення сюжетно-рольової гри.

Молодші дошкільники потребують усієї сукупності сюжетних іграшок, завдяки яким створюється ігрова ситуація.

Осередки діяльності для дітей груп середнього та старшого дошкільного віку:

• ігровий (сюжетно-рольові, театралізовані, настільно-друковані);
• мистецької діяльності;
• бібліотечний;
• народознавчий;
• образотворчої діяльності;
• пошуково-дослідницької діяльності;
• конструювання (LEGO-конструктор);
• музичний;
• рухової активності;
• відпочинку;
• центри чергування.

Інклюзивний заклад — заклад освіти, який забезпечує інклюзивне навчання як систему освітніх послуг, зокрема:

• адаптує освітні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання;
• використовує наявні в громаді ресурси;
• залучає батьків;
• співпрацює з фахівцями для надання додаткових послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей;
• створює позитивний клімат в освітньому середовищі.

Розвиток, виховання, навчання дитини мають відбуватися в атмосфері довіри, захищеності та психологічного комфорту, які створює розвивальне середовище приміщень.

Які методи збору інформації використати.

Спостереження за освітнім середовищем.

Опитування: інтерв’ю з керівником, вихователем-методистом.