Створення безпечних, доступних умов розвитку, виховання, навчання дітей і праці: вимога 1.1

Оцінюйте освітнє середовище в різних умовах: не лише на початку навчального року, а й наприкінці жовтня-грудня або в січні-березні. Так з’ясуєте, чи комфортна у закладі температура в опалювальний сезон або яке в групових осередках освітлення у зимовий період тощо.

Після оцінювання освітнього середовища зафіксуйте, що в закладі є, а чого не вистачає. Наприклад, чи достатнім є матеріально-технічне забезпечення, обладнання, чи якісно прибирають приміщення тощо.

Вимога організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи «Створення належних, безпечних, доступних умов розвитку, виховання, навчання дітей та праці» є першою у напрямі оцінювання освітнього середовища.

Дотримання цієї вимоги оцінюйте за п’ятьма критеріями:

Кожен критерій має індикатори, які враховуйте під час оцінювання.

Критерій 1.1.1. Територія, будівлі та приміщення закладу мають належні умови, є безпечними та доступними

Що зробити.

Щоб з’ясувати, чи створено належні умови на території, у будівлі та приміщеннях закладу, чи вони безпечні та комфортні разом із членами постійно діючої технічної комісії огляньте:

• територію. Зверніть увагу:

– як ти чим територія закладу огороджена;

– чи є доступ для стороннього автотранспорту;

– чи немає на території закладу «схованок», де діти можуть залишитися без нагляду дорослих;

– чи освітлена територія відповідно до норм;

– чи озеленена територія;

– чи вчасно здійснюють санітарне прибирання;

– чи облаштовані спортивні та ігрові майданчики для дітей раннього віку та дітей дошкільного віку, чи справний інвентар, чи немає пошкоджень покриття та інших загроз травмування для дітей;

• будівлю. Зверніть увагу на те, чи наявні розумні пристосування для дітей з особливими освітніми потребами (ООП), якщо у закладі є такі діти;
• приміщення. Зверніть увагу на:

– освітлення;

– тепловий режим;

– водопостачання;

– дотримання санітарно-гігієнічних умов;

– провітрювання;

• туалетні кімнати. З’ясуйте, чи відповідають вони санітарним умовам, чи облаштовані всім необхідним: відокремлені кабінки з дверима для хлопчиків та дівчат, відсутність сходинок, порогів або будь-яких перепадів рівнів підлоги, вода, мило, папір, рушники тощо;
• харчоблок та місця, де діти харчуються. З’ясуйте їх санітарно-гігієнічний стан, забезпеченість посудом, дотримання режиму зберігання продуктів та продовольчої сировини тощо.

Окрім огляду території, будівлі та приміщень закладу, постійно діюча технічна комісія:

• визначає готовність групових осередків, кабінетів, спортивних і музичних залів, ігрових і спортивних майданчиків, інших приміщень до нового навчального року;
• складає акти-дозволи на введення приміщень в експлуатацію.

Також оцініть чи комфортно учасникам освітнього процесу перебувати на території та у приміщеннях закладу. Поспостерігайте, як діти граються, пересуваються тощо. Чи не перешкоджають умови, обладнання ігрових кімнат гнучко використовувати їх простір під час освітнього процесу. Щоб дітям, працівникам було кофортно в закладі, його дизайн має відповідно впливати на їхнє самопочуття, розвиток.

Якщо у закладі є ресурсна кімната, то огляньте і її. З’ясуйте, чи:

• відповідає її предметно-просторове планування особливостям дітей з ООП;
• кімната достатньо простора та незахаращена обладнанням;
• є в ній предмети, які можуть спричинити травмування.

Не забудьте про комфортність умов для працівників закладу. Оцініть їхні робочі місця. Переконайтеся, чи виконали вимоги безпеки до приміщень. За чеклістом зробите це швидко і нічого не пропустите.

На що звернути увагу.

Гнучкість дизайну, а саме:

• наявність та використання мобільних робочих місць для організації індивідуальної, групової та колективної роботи з дітьми. Це не лише столи та стільці, а й пуфи, килимки для сидіння тощо, якщо площа групового приміщення дозволяє;
• чи створено можливість для швидкої зміни конфігурації освітнього середовища, форм роботи з дітьми.

Архітектурна доступність території та приміщень будівлі.

Поділ групового простору на осередки для різних видів діяльності та відпочинку дітей: осередки ігрової, дослідницької, художньо-естетичної, мовленнєво-пізнавальної, практичної діяльності тощо.

Ергономічні меблі: відповідають зросту та віку дітей, заокруглені кути стільниць, спинок та сидінь, світлих тонів, матові, переважно без блиску.

Чи єнагромадження. Перевагу надавайте легким полицям, а не нагромадуйте масивні меблі. Речі, які не використовуються в освітньому процесі, не нагромаджуйте у групових осередках.

Вікна: чи є високі кімнатні рослини, нагромадження речей, книг, масивні штори тощо.

Дотримання балансу у візуальній стимуляції: розумне використання кольорів, картинок, наочності, привабливість і комфортність.

Чи є візуальний шум, наприклад, поєднання візерунчастого лінолеуму та шпалер з малюнками. Допустимо фарбувати стіни в один-два кольори. Яскравими при цьому можуть бути деякі елементи меблів, які не відволікатимуть увагу і гармонуватимуть із кольором стін.

Наявність місць для відпочинку та усамітнення дітей: місць для сидіння, настільних ігор тощо.

Які методи збору інформації використати.

Спостереження (освітнє середовищем). Оформити його результати можна за такою формою (див. Додаток 1).

Додаток 1

Форма спостереження за освітнім середовищем у закладах дошкільної освіти

Опитування: анкетування педагогів та батьків, інтерв’ю. У Додатках 2, 3 пропонуємо форми анкет для батьків та педагогічних працівників.

Додаток 2

Вивчення документації. У Додатку 4 наведено форму вивчення документації.

Форма вивчення документації закладу дошкільної освіти

Критерій 1.1.2. Заклад дошкільної освіти має приміщення з необхідним обладнанням для забезпечення освітнього процесу та життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти відповідно до типу та профілю закладу

Одне з найважливіших завдань діяльності закладу — створити освітній простір, адекватний сучасним суспільним змінам, тенденціям розвитку в умовах, відповідний запитам батьків. Важливе місце в цьому просторі відіграють приміщення з меблями та обладнанням, які дають дітям максимум доступу та можливостей для ознайомлення з матеріалами, взаємодії один з одним, сприяють розвитку самостійності. Приміщення закладу освіти — це динамічний і змінюваний простір, заповнений матеріалами та обладнанням, необхідним для задоволення індивідуальних інтересів і розвитку дітей.

Що зробити.

Оцініть, чи:

• наявні у закладі всі групи приміщень, передбачені будівельними та санітарними нормами;
• забезпечений заклад приміщеннями з необхідним обладнанням для освітнього процесу відповідно до типу та профілю закладу;
• відповідає кількість вихованців закладу проєктній потужності будівлі;
• відповідають приміщення зросту та віку дітей та санітарно-гігієнічним вимогам;
• наявне необхідне обладнання, іграшки, посібники для виконання освітніх програм.

Сім фактів, які потрібно знати про ECERS-3 у Додатку 5.

Додаток 5

ECERS-3: сім фактів, які варто знати

 

ECERS-3 належить до інструментів експертної оцінки якості освітнього процесу та складається з шести підшкал. Щоб правильно їх використовувати, кожен фахівець має пройти спеціальне навчання під керівництвом досвідченого тренера

За допомогою ECERS-3 експерти не вивчають рівень знань і вмінь дошкільників. За цими шкалами вони оцінюють чинники, що впливають на розвиток дитини, її здоров’я, добробут, задоволеність, організацію освітнього середовища, види навчально-пізнавальної діяльності й характер взаємодії між вихователем і дітьми

Методика має практичний характер. Її можуть використовувати як заклади дошкільної освіти, щоб прийняти рішення щодо поліпшення якості освітнього процесу, так і органи управління різного рівня, щоб приймати управлінські рішення, здійснювати експертизи та моніторинг якості освіти загалом

Основний метод збору інформації під час експертної оцінки — структуроване спостереження з опорою на картки оцінювання. Спостерігати за освітнім процесом експерт має протягом трьох астрономічних годин без перерв і зміни виду діяльності

Експерт не повинен втручатися в організацію освітнього процесу, коментувати його чи подавати пропозиції. Також, відповідно до процедури оцінювання, він не має спілкуватися з дітьми, розпитувати педагогів або інший персонал про організацію освітнього процесу в закладі

Під час оцінки експерт бере до уваги лише те, що помітив протягом тригодинного спостереження. Додатковий час він може витратити, щоб переглянути робочі матеріали або проаналізувати безпечність ігрових майданчиків

Висновок про якість освітнього процесу в закладі дошкільної освіти експерт робить на підставі показника середнього бала кожної з шести підшкал. Цей бал не є рейтинговим, а лише характеризує об’єктивний стан освітнього процесу в закладі

На що звернути увагу.

Оптимальну кількість приміщень та їх площі визначають за проєктною потужністю закладу освіти. Однак, групові осередки за функціональним призначенням розподіляйте відповідно до вікової категорії дітей. Доцільно групові осередки для дітей раннього віку розташовувати на першому поверсі.

Функціональні групи приміщень у закладі дошкільної освіти такі:

• групові осередки;
• спортивна зала;
• музична зала;
• харчоблок;
• адміністративні;
• спеціалізовані: методичний кабінет, кабінети вчителя-логопеда, практичного психолога, соціального педагога, ресурсна кімната, кабінет природи, кабінет зображувальної діяльності;
• медичний блок;
• пральня.

Усі приміщення необхідно обладнувати з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог та вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності, зокрема щодо спортивної зали, кабінету природи.

Приміщення закладу освіти облаштовуйте меблями та обладнанням, що відповідає зросту та віку дітей. Меблі розміщуйте у приміщеннях з урахуванням стану здоров’я, гостроти зору, слуху, анатомо-фізіологічних показників дошкільників. Приміщення забезпечуйте необхідним безпечним обладнанням, іграшками, посібниками.

Як спроєктувати сенсорно збагачене середовище в закладі дошкільної освіти радять К. Крутій та О. Попович (див. Додаток 6).

Додаток 6

Як спроєктувати сенсорно збагачене середовище в дитячому садку

Про інтерактивну підлогу для розвитку дітей читайте у статті О. Дроб’язка в журналі «Вихователь-методист дошкільного закладу» № 02/2021.

Розвивати ініціативність і самостійність дитини — одне з важливих завдань дошкільної освіти. Щоб його розв’язати, створіть у групі умови, за яких дитина самостійно обиратиме вид діяльності. Зокрема, використайте дошку вибору. Читайте статтю І. Терещенко «Дошка вибору: розвиваємо самостійність дитини» у журналі «Вихователь-методист дошкільного закладу» № 02/2021.

Які методи збору інформації використати.

Спостереження. Форма, за якою можна оформити його результати, в Додатку 7.

Додаток 7

Форма спостереження за освітнім середовищем у закладах дошкільної освіти

Опитування: анкетування педагогічних працівників, батьків.

Критерій 1.1.3. Працівники закладу дошкільної освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх

Одна з умов безпечного освітнього середовища — знання та дотримання працівниками закладу вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, цивільного захисту.

Що зробити.

Оцініть, чи:

• проводяться інструктажі, тренінги та інші заходи щодо охорони праці, пожежної безпеки, безпеки життєдіяльності;
• ведеться у закладі вся необхідна документація з охорони праці, пожежної безпеки, поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, відповідно до вимог законодавства;
• знають педагоги послідовність дій при виникненні пожежі чи інших надзвичайних ситуацій, правил охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Перегляньте та скачайте білети для перевірки знань з охорони праці.

Зверніть увагу на:

• розподіл повноважень з охорони праці серед працівників закладу;
• облаштування групових осередків, музичних, спортивних залів, кабінетів відповідно до правил, вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності;
• системність контролю за безпечним використанням навчально-ігрового обладнання.

Які обов’язки керівника з організації роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності, дізнайтеся з Додатку 8.

Додаток 8

Організація роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності: обов’язки керівника

 

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

Забезпечує:

• планування заходів з охорони праці та безпеки життєдіяльності;
• складання звітності за встановленими формами;
• організацію контролю за дотриманням вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності;
• проведення профілактичної роботи щодо запобігання травматизму серед учасників освітнього процесу.

Контролює спільно з відповідними службами (відповідальними особами) дотримання в усіх приміщеннях закладу:

• санітарно-гігієнічних норм;
• правил протипожежної й особистої безпеки;
• правил цивільного захисту.

ОБЛАШТУВАННЯ ЗАКЛАДУ

Створює здоров’язбережувальне, безпечне і комфортне розвивальне середовище у закладі.

Керується при цьому такими принципами:

• психологічні закономірності розвитку дітей на певних вікових етапах, дитяча активність і самостійність;
• універсальність і динамічність;
• раціональна організація, комплектування та гнучкий поділ простору на осередки;
• позитивне емоційне навантаження на дітей.

Контролює стан території та приміщень, а саме:

• стін, стелі, вікон, дверей, меблів;
• інженерних мереж;
• тіньових навісів, обладнання та оснащення ігрових, спортивних майданчиків.

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Затверджує наказом протипожежний режим.

Визначає у наказі порядки:

• утримання шляхів евакуації;
• проїзду та стоянки транспортних засобів;
• відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем за пожежі;
• огляду приміщень, будівель після закінчення занять і роботи закладу освіти;
• проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів і занять із пожежно-технічного мінімуму;
• організації експлуатації й обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;
• проведення планово-попереджувальних оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного, а також навчального обладнання;
• скликання за пожежі членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони, посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, виклику вночі, у вихідні та святкові дні;
• дій за пожежі.

Призначає наказом особу, відповідальну за електрогосподарство, організацію навчання й перевірки знань з електробезпеки.

Організовує розміщення у куточку пожежної безпеки наочності з пожежної безпеки та інструкції.

Організовує розробку документів з питань пожежної безпеки. Перелік документів наведено на с. 24.

НАВЧАННЯ ТА ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

Організовує навчання працівників та перевірку їхніх знань з питань:

• охорони праці та безпеки життєдіяльності;
• пожежної безпеки;
• цивільного захисту.

Проходить навчання і перевірку знань. Тривалість навчання — не менше 20 годин.

ІНСТРУКТАЖІ

Забезпечує проведення інструктажів з охорони праці.

Організовує:

• розробку програми вступного інструктажу;
• перегляд інструкцій з охорони праці раз на п’ять років, а інструкцій з охорони праці працівників, які працюють у шкідливих або небезпечних умовах праці (наприклад, кухар) — раз на три роки.

Продовжує наказом дію інструкцій з охорони праці, якщо за п’ять чи три роки умови праці працівників, для яких розробляють інструкції з охорони праці, не змінилися.

Контролює, щоб у посадових інструкціях педагогічних працівників був блок питань з охорони праці, безпеки життєдіяльності.

На що звернути увагу.

Основні складові належного рівня пожежної безпеки:

• забезпечення закладу первинними засобами пожежогасіння;
• обладнання приміщень засобами автоматичної пожежної сигналізації;
• наявність та належний стан пожежних виходів, незахаращеність шляхів евакуації;
• занулення і заземлення електрообладнання, яке використовується;
• справність ізоляції електричної проводки;
• обізнаність персоналу закладу із правилами пожежної безпеки.

Важливо, щоб заходи з ознайомлення з правилами пожежної безпеки проводилися з урахуванням вікових особливостей дітей.

Для вихованців старшого дошкільного віку бажано проводити заняття в ігровій формі, під час яких діти мають засвоїти правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, дізнатись про пожежників та їхню роботу.

Скачайте
плакат «Основні ознаки пожежної безпеки» 
плакат «Основні ознаки пожежі»
буклет «Безпечне літо: 5 пам’яток для батьків в одному буклеті»

Які методи збору інформації використати.

Вивчення документації. Форму, за якою можна оформити його, наведена у Додатку 9.

Додаток 9

Форма вивчення документації закладу дошкільної освіти

Також проведіть опитування: анкетування батьків, педагогічних працівників; спостереження за освітнім середовищем.


 

Критерій 1.1.4. У закладі дошкільної освіти створено умови для якісного харчування здобувачів дошкільної освіти

Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань та створення умов для їх нормального росту і розвитку. Правильна організація харчування передбачає надходження в організм дитини необхідних поживних речовин, якісної питної води у достатній кількості.

Основними чинниками в організації харчування дітей є безпечність, різноманітність, корисність та збалансованість.

Що зробити.

Перевірте за чеклістом, наведеним у Додатку 10 наявність документів.

Додаток 10

Документи з організації харчування, передбачені новим порядком: чекліст

А за чеклістом у Додатку 11 перевірте чи врахували у чотиритижневому меню нові норми харчування.

Додаток 11

Чи врахували в чотиритижневому меню нові норми харчування: чекліст

На що звернути увагу.

Упевнені, що ви вже вивчили ці офіційні роз’яснення:

• лист МОЗ від 22.06.2021 № 26-04/18273/2-21: роз’яснило чотири правила та надало шість таблиць, як дотримати норм харчування у закладі освіти;
• лист МОН, МОЗ «Щодо окремих питань організації харчування у 2021–2022 роках у закладах дошкільної, загальної середньої освіти» від 07.07.2021 № 1/9-347/26-04/19995/2-21.

А також постанову КМУ від 28.07.2021 № 786, яка внесла зміни до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення і відпочинку, затверджених постановою КМУ від 24.03.2021 № 305.

За якість та безпечність продуктів і сировини, що надходять у заклад, відповідають виробники та постачальники продуктів харчування. А засновник і керівник є відповідальними за безпечне, якісне, різноманітне та збалансоване харчування в закладі, дотримання вимог чинного законодавства, з урахуванням особливих дієтичних потреб дітей, а також дотриманням принципів здорового харчування та натурального набору продуктів.

Засновник, керівник вживають заходи щодо укомплектування закладу освіти професійними медичними працівниками, працівниками харчоблоку, а також організацію підвищення рівня їх професійної підготовки.

Приготування готових страв здійснюється з дотриманням процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (далі — система НАССР).

Адміністрація закладу зобов’язана впровадити і постійно підтримувати функціонування принципів системи HACCP на харчоблоках.

До принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках належать такі:

• Ідентифікація небезпечних факторів.
• Визначення критичних контрольних точок, їх усунення або зменшення до прийнятного рівня.
• Установлення критичних меж.
• Проведення процедури моніторингу у контрольних критичних точках.
• Запровадження коригувальних дій.
• Розроблення процедур, які повинні застосовуватися на постійній основі з метою перевірки результативності заходів.
• Розроблення документів та ведення записів.

Організація харчування передбачає:

1) визначення режиму та графіка харчування. Діти всіх вікових груп отримують їжу за встановленим розкладом у суворо визначений час, з інтервалами у 3-4 години та мають достатньо часу для її споживання;

2) визначення наказом керівника працівника, відповідального за організацію харчування, склад бракеражної комісії;

3) планування та здійснення закупівель харчових продуктів та/або послуг з організації харчування;

4) складання примірних сезонних чотиритижневих меню (за погодженням територіального органу Держпродспоживслужби) та технологічних карток. Примірні сезонні меню та щоденний меню-розклад мають враховувати особливі дієтичні потреби дітей (у разі наявності таких дітей), сезонність, наявні харчові продукти, порції страв для різних вікових груп, а також відповідати вимогам санітарного законодавства та Нормам харчування. Щоденне меню публікується на відведеному для цього стенді, на вебсайті закладу (за наявності) та/або через інші канали комунікації;

5) замовлення, прийом та бракераж харчових продуктів та/або готових страв та заповнення відповідної документації. Комірником щоденно і своєчасно подаються замовлення продуктів харчування. Асортимент продуктів відповідає переліку продуктів, що дозволені для використання в закладі освіти.

Харчові продукти для приготування страв, готові страви та/або послуги з харчування повинні супроводжуватися документами, що передбачені законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів;

6) здійснення обліку дітей пільгових категорій;

7) приготування та реалізацію готових страв, харчових продуктів. Приготування харчових продуктів для їх споживання здійснюється з дотриманням послідовності та поточності технологічного процесу, рецептури, а також відповідно до вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів та норм харчування. Реалізація (видача) готових страв здійснюється після закінчення їх приготування та бракеражу.

Щодня необхідно залишати добові проби кожної страви раціону. Добова проба страв є показником якості роботи кухарів закладу.

Безпека і якість продуктів харчування та продовольчої сировини залежать від умов їх зберігання, у тому числі від температури, вологості. При тривалому зберіганні у несприятливих умовах, а також при недодержанні товарного сусідства вони псуються, гниють, висихають, частково втрачають вагу, збільшується відсоток відходів.

Велика кількість залишків їжі на тарілках (понад 15% від об’єму порції) свідчить про низьку смакову якість страв, про нераціонально складене меню, помилку у режимі харчування.

З Додатку 12 дізнайтеся, як скласти чотиритижневе сезонне меню без помилок.

Додаток 12

Складаємо чотиритижневе сезонне меню без помилок
 

Уводьте нові страви поступово. Спершу проаналізуйте старе меню й оберіть ті, які діти їдять найліпше, відтак додайте нові. При цьому зважайте, що дошкільникам не можна страв із чорносливом, салатів із заправками на основі пасти томатної, оцту, соку лимонного. Ці продукти харчування можуть подразнювати шлунково-кишковий тракт

Добирайте страви, що не потребують тривалого приготування. Навіть якщо страва здалася цікавою і смачною, вона може зайняти теплове обладнання не менше ніж на 1,5 год

Не використовуйте для салатів зі свіжих овочів заправку зі сметани, адже це небезпечно. Молочні продукти без термічної обробки в контакті із сирими овочами можуть спричинити в дітей кишкові розлади або харчові отруєння. Хоч у Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженому постановою КМУ від 24.03.2021 № 305 (далі — Порядок), передбачили термічну обробку лише фляжної сметани

Не додавайте до салатів із сирих овочів сир кисломолочний. Він також має пройти термічну обробку, хоча в Порядку передбачили термічну обробку лише сиру кисломолочного за відсутності первинного пакування

Не включайте до рецептури салатів горошок свіжоморожений без термічної обробки. Навіть якщо його пропарити 5 хв, він буде сирим. Це може спричинити кишкові розлади. А якщо його відварити до готовності, то швидко охолодити до відповідної температури без спеціального обладнання не вдасться

Використовуйте для приготування салатів лише варений або печений буряк. Сік сирого буряка знижує тиск, посилює перистальтику кишківника, якщо його поєднувати зі сметаною

Підшукайте такі технології приготування страв із м’яса та риби, щоб не використовувати панірувальні сухарі та кляр. Такі страви шкідливі, бо вбирають багато жиру

Здійснюйте внутрішній контроль за якістю харчових продуктів та/або готових страв, організацією харчування, дотриманням вимог санітарного законодавства та законодавства про безпечність та якість харчових продуктів, зокрема за умовами і строками зберігання продуктів харчування та їх реалізації, технологією приготування страв, дотримуванням норм харчування тощо.

Оперативний контроль проводять медична, методична служби закладу, директор. Його результати озвучуються на оперативних та виробничих нарадах. Також питання організації харчування дітей виносяться на порядок денний педрад, загальних батьківських зборів. За результатами контролю проводяться індивідуальні бесіди, видають накази.

Аналіз стану харчування проводьте щоквартально та узагальнюйте наказом.

Забезпечте питного режиму дітей. Питна вода має бути постійно доступною у закладі освіти під час вживання їжі та у будь-який інший час. Засновник та керівник повинні забезпечити дітей чистою та безпечною питною водою. Кожна дитина за потреби повинна отримати кип’ячену або фасовану воду в індивідуальній чашці.

За потреби створіть умови для забезпечення харчування дітей з дієтичними потребами, зокрема з непереносимістю глютену та лактози. Забезпечення таким харчуванням відбувається за наявності медичної довідки, виданої сімейним лікарем чи педіатром, що засвідчує особливі дієтичні потреби дітей із встановленням діагнозу.

У Додатку 13 — словник термінів «Організовуємо харчування по новому».

Додаток 13

Організовуємо харчування по‑новому: словник термінів

Примітка. Складено відповідно до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою КМУ від 24.03.2021 № 305.

Скачайте
План контролю за організацією харчування дітей на місяць

Які методи збору інформації використати.

Вивчення документації, зокрема яка підтверджує дієвість системи НАССР: ведення журналів, протоколів; наявність програм-передумов, інструкцій та пам’яток.

Спостереження.

Тестування працівників щодо розуміння принципів організації харчування в закладі дошкільної освіти.

Анкетування батьків. Для цього скористайтеся анкетою, навеленою у Додатку 14.

Додаток 14

Що ви змінили б у меню дитячого садка

Шановні батьки! Для нас важлива ваша думка про меню нашого дитячого садка. Дайте відповідь на запитання «так» чи «ні» й поставте галочку у відповідній чарунці. Якщо ви відповіли «так», то поясніть, будь ласка, свою відповідь.

Прізвище, ім’я, по батькові матері (батька) 
_______________________________________________________________________________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові дитини 
_______________________________________________________________________________________________________

Ви хочете замінити в раціоні харчування Вашої дитини в дитячому садку:
_______________________________________________________________________________________________________

 

Критерій 1.1.5. У закладі дошкільної освіти створено умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я здобувачів дошкільної освіти

Дотримання протиепідемічного режиму має важливе значення для збереження життя та здоров’я дітей, включає комплекс організаційних, правових, медичних, гігієнічних і протиепідемічних заходів, що направлені на запобігання виникненню і ліквідацію інфекційних захворювань.

Для створення умов, які сприяють фізичному розвитку та зміцненню здоров’я здобувачів дошкільної освіти, в закладі проводьте гігієнічне навчання з усіма учасниками освітнього процесу з питань здорового способу життя, загартування, раціонального харчування, профілактики травматизму, інфекційних захворювань, у тому числі СНІДу та захворювань, що передаються статевим шляхом тощо.

Гігієнічна підготовка працівників закладу забезпечує відповідний рівень гігієнічних знань при здійсненні діяльності, сприяє створенню в закладі високої культури, що значно зменшує вірогідність виникнення інфекційних та інших захворювань, запобігає ускладненню санітарно-епідеміологічної ситуації.

У закладі дітеи забезпечують постійним медичним обслуговуванням. Його здійснюють медичні працівники, які входять до штату закладу або відповідного закладу охорони здоров’я, відповідно до Порядку медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 .06.2002 № 826.

Що зробити.

З’ясувати, стан приміщень, чи відповідають вони санітарно-гігієнічним вимогам і забезпечуєть належні умови для роботи медичних працівників та проведення лікувально-профілактичних заходів.

Проконтролювати проведення:

• щоденного огляду дітей, які відвідують заклад щодо виявлення у них ознак захворювань;
• антропометрії, термометрії;
• моніторингу стану здоров’я, фізичного та нервово-психічного розвитку дітей;
• ізоляції дітей, що захворіли, та спостереження за ними;
• протиепідемічних заходів у порядку, встановленому МОЗ України;
• спостережень за дітьми, які були в контакті з інфекційним хворим;
• заходів по запобіганню педикульозу, гельмінтозу, боротьби з ними;
• санітарно-просвітницької роботи серед дітей, батьків або інших законних представників дитини та працівників закладу з питань здорового способу життя, загартування, раціонального харчування, профілактики травматизму, інфекційних захворювань, у тому числі СНІДу та захворювань, що передаються статевим шляхом тощо.

А також — як медична сестра обліковує медичне обладнання, лікарські засоби та вироби медичного призначення, чи дотримується правил і термінів їх зберігання, використання та чи своєчасно їх поповнює.

Проконтролюйте проходження працівниками закладу обов’язкових профілактичних медичних оглядів в установленому законодавством порядку та ведення пов’язаної із цим документації.

Поспостерігайте за організацією рухового режиму, виконанням профілактичних та оздоровчих заходів, дотриманням раціонального режиму освітньої діяльності, навчального навантаження.

Зверніть увагу на дотримання оптимального щоденного обсягу рухової активності дітей. Для дітей раннього віку повинен бути не менше 3 годин, для дітей віком 3—4 роки — 4 години, 5—6 років — 5 годин з урахуванням стану здоров’я та психофізіологічних особливостей дітей.

Під час прогулянок оптимальна тривалість фізичних вправ та рухливих ігор для дітей раннього віку повинна становити 20—35 хвилин, для дітей віком 3—4 роки — 35—45 хвилин, 5—6 років — 45—60 хвилин.

Розвиток рухових навичок і якостей оцінює вихователь або інструктор фізкультури на початку і наприкінці навчального року.

На що звернути увагу.

У кожному закладі з метою запобігання розповсюдженню та виникненню спалахів інфекційних захворювань створюють ізолятор. Його розміщують на першому поверсі та облаштовують окремий вихід для дотримання протиепідемічних вимог.

Дані про результати медичного обслуговування дітей у закладі дошкільної освіти фіксуйте і зберігайте у порядку, встановленому МОЗ. Інформація про передбачуване медичне обслуговування дітей у закладі дошкільної освіти та його результати обов’язково доводьте до педагогічного персоналу та батьків.

У дошкільному навчальному закладі застосовуються форми медичної документації та звітності, встановлені МОЗ та МОН. Однак, цей перелік не охоплює усі аспекти роботи медичної сестри закладу дошкільної освіти. З досвіду роботи (комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад № 30 Вінницької міської ради») пропонуємо такий додатковий перелік медичної документації:

• комплексний план роботи медичного кабінету на рік, затверджений адміністрацією закладу дошкільної освіти;
• місячний план роботи медичного кабінету;
• листи здоров’я (розподіл на медичні групи для занять фізичною культурою, визначення висоти меблів відповідно до зросту дітей);
• журнал ізолятору;
• журнал надання домедичної допомоги у невідкладних станах;
• журнал огляду дітей на наявність педикульозу та інших заразних шкіряних захворювань;
• журнал санітарного стану приміщень ЗДО;
• журнал спостереження за дітьми, які були в контакті з інфекційним хворим;
• журнал обліку медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення;
• журнал обліку деззасобів.

Щоб запобігти інфекційним захворюванням у закладі дошкільної освіти систематично проводьте гігієнічне навчання та виховання дітей.

Скористайтеся орієнтовним планом протиепідемічних заходів у період адаптивного карантину з досвіду роботи закладу дошкільної освіти № 39 міста Житомира, наведеним у Додатку 15.

Додаток 15

Орієнтовний план протиепідемічних заходів у період адаптивного карантину

Санітарно-просвітницькі заходи організовуйте, як для вихованців та їхніх батьків, так і для персоналу закладу. Основними формами санітарно-просвітницької роботи є:

• проведення майстер-класів, круглих столів, дискусій;
• організація зустрічей і бесід батьків з відповідними фахівцями;
• навчання батьків догляду за хворою дитиною, процедурам профілактики інфекційних захворювань, попередження побутового дитячого травматизму.

Невід’ємною частиною подібної роботи є оформлення наочної агітації та організація бібліотеки зі спеціальною літературою.

Формування основ здорового способу життя у дітей дошкільного віку передбачає широке використання у процесі організації дитячої життєдіяльності в дошкільному навчальному закладі комплексу різних засобів, серед яких:

• гігієнічні фактори: режим харчування, сон, діяльність й відпочинок, гігієна одягу, взуття, приміщень, обладнання тощо;
• фізичні вправи: гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму, праця;
• чинники природного середовища: повітря, сонце, вод).

Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільного закладу знаходять місце нетрадиційні: фітбол-гімнастика, стретчинг, горизонтальний пластичний балет тощо.

Скачайте пам’ятку, наведену в Додатку 16, та розмістіть її на інфостендах.

Додаток 16

Розпорядок життєдіяльності дітей у дошкільному закладі та вдома враховує вікові особливості розвитку і можливостей нервової системи вихованців, їхньої працездатності і втомлюваності, потреби у прийомах їжі тощо. З огляду на це, він передбачає домірне віку, раціональне чергування харчування, сну, відпочинку і періодів неспання, різних видів діяльності протягом дня.

Сон дітей організовується у належних гігієнічних умовах у всі пори року: окреме ліжко, чиста постіль, свіже повітря у приміщенні. Тривалість денного сну для дітей визначає Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів.

Заклад забезпечує проведення різнопланової фізкультурно-оздоровчої роботи у таких організаційних формах:

• заняття з фізичної культури/плавання;
• малі форми активного відпочинку під час організованої навчально-пізнавальної діяльності: фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи/динамічні перерви;
• форми оптимізації рухової активності у повсякденному житті: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, рухливі ігри, заняття фізичними вправами/фізкультурні комплекси на прогулянках, походи за межі дошкільного закладу/дитячий туризм, фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні й тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання;
• загартувальні й лікувально-профілактичні процедури.

Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться, починаючи з третього року життя. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» тривалість занять для дітей раннього віку — 15 хвилин, у віці 3—4 років — 20-25 хвилин, 5—6 років — 25-30 хвилин. Фізкультурні заняття для дошкільників проводять не менше двох разів на тиждень. При відвіданні басейну бажано проводити не менше двох фізкультурних занять та двох занять у басейні.

Показники оптимальної рухової активності дітей дошкільного віку наведено у Таблиці 2. А показники оптимальної частоти серцевих скорочень у дітей під час виконання фізичних вправ — у Таблиці 3.

Таблиця 2

Показники оптимальної рухової активності дітей дошкільного віку

Таблиця 3

Показники оптимальної частоти серцевих скорочень у дітей під час виконання фізичних вправ

Щоб діти поглиблено засвоїли програмові елементи спорту у закладі освіти організовують гурткову (секційну) роботу, за наявності затверджених в установленому порядку парціальних освітніх програм.

Які методи збору інформації використати.

Вивчення документації: календарний план вихователя, інструктора з фізкультури; план роботи закладу на рік.

Спостереження:

• освітнє середовище;
• організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти.

Опитування: інтерв’ю з вихователем-методистом, анкетування батьків, педагогічних працівників.

Рівень сформованості здоров’язбережувальної компетенції дитини старшого дошкільного віку оформлюють у протоколі (див. Додаток 17).

Додаток 17

Протокол оцінювання рівня сформованості здоров’язбережувальної компетенції дитини старшого дошкільного віку