Оцінюйте освітнє середовище в різних умовах: не лише на початку навчального року, а й наприкінці жовтня-грудня або в січні-березні. Так з’ясуєте, чи комфортна у закладі температура в опалювальний сезон або яке в групових осередках освітлення у зимовий період тощо.
Після оцінювання освітнього середовища зафіксуйте, що в закладі є, а чого не вистачає. Наприклад, чи достатнім є матеріально-технічне забезпечення, обладнання, чи якісно прибирають приміщення тощо.
Вимога організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи «Створення належних, безпечних, доступних умов розвитку, виховання, навчання дітей та праці» є першою у напрямі оцінювання освітнього середовища.
Дотримання цієї вимоги оцінюйте за п’ятьма критеріями:
| |
| |
| |
| |
|
Кожен критерій має індикатори, які враховуйте під час оцінювання.
Що зробити.
Щоб з’ясувати, чи створено належні умови на території, у будівлі та приміщеннях закладу, чи вони безпечні та комфортні разом із членами постійно діючої технічної комісії огляньте:
– як ти чим територія закладу огороджена;
– чи є доступ для стороннього автотранспорту;
– чи немає на території закладу «схованок», де діти можуть залишитися без нагляду дорослих;
– чи освітлена територія відповідно до норм;
– чи озеленена територія;
– чи вчасно здійснюють санітарне прибирання;
– чи облаштовані спортивні та ігрові майданчики для дітей раннього віку та дітей дошкільного віку, чи справний інвентар, чи немає пошкоджень покриття та інших загроз травмування для дітей;
– освітлення;
– тепловий режим;
– водопостачання;
– дотримання санітарно-гігієнічних умов;
– провітрювання;
Постійно діючу технічну комісію з обстеження приміщень, інженерно-технічних комунікацій закладу створює керівник закладу своїм наказом. Наказ видає до початку нового навчального року.
Окрім огляду території, будівлі та приміщень закладу, постійно діюча технічна комісія:
Радимо прочитати
Стаття Г. Мозирко «Якими засобами безпеки та орієнтування облаштувати заклад освіти».
Також оцініть чи комфортно учасникам освітнього процесу перебувати на території та у приміщеннях закладу. Поспостерігайте, як діти граються, пересуваються тощо. Чи не перешкоджають умови, обладнання ігрових кімнат гнучко використовувати їх простір під час освітнього процесу. Щоб дітям, працівникам було кофортно в закладі, його дизайн має відповідно впливати на їхнє самопочуття, розвиток.
Якщо у закладі є ресурсна кімната, то огляньте і її. З’ясуйте, чи:
Ресурсна кімната —спеціально облаштована кімната. Її призначення — створити комфортний простір для організації освітнього процесу дітей з ООП на основі застосування особистісно-орієнтованих методів.
Не забудьте про комфортність умов для працівників закладу. Оцініть їхні робочі місця. Переконайтеся, чи виконали вимоги безпеки до приміщень. За чеклістом зробите це швидко і нічого не пропустите.
На що звернути увагу.
Гнучкість дизайну, а саме:
Архітектурна доступність території та приміщень будівлі.
Поділ групового простору на осередки для різних видів діяльності та відпочинку дітей: осередки ігрової, дослідницької, художньо-естетичної, мовленнєво-пізнавальної, практичної діяльності тощо.
Ергономічні меблі: відповідають зросту та віку дітей, заокруглені кути стільниць, спинок та сидінь, світлих тонів, матові, переважно без блиску.
Чи єнагромадження. Перевагу надавайте легким полицям, а не нагромадуйте масивні меблі. Речі, які не використовуються в освітньому процесі, не нагромаджуйте у групових осередках.
Вікна: чи є високі кімнатні рослини, нагромадження речей, книг, масивні штори тощо.
Дотримання балансу у візуальній стимуляції: розумне використання кольорів, картинок, наочності, привабливість і комфортність.
Чи є візуальний шум, наприклад, поєднання візерунчастого лінолеуму та шпалер з малюнками. Допустимо фарбувати стіни в один-два кольори. Яскравими при цьому можуть бути деякі елементи меблів, які не відволікатимуть увагу і гармонуватимуть із кольором стін.
Наявність місць для відпочинку та усамітнення дітей: місць для сидіння, настільних ігор тощо.
Які методи збору інформації використати.
Спостереження (освітнє середовищем). Оформити його результати можна за такою формою (див. Додаток 1).
Додаток 1
Опитування: анкетування педагогів та батьків, інтерв’ю. У Додатках 2, 3 пропонуємо форми анкет для батьків та педагогічних працівників.
Додаток 2
Вивчення документації. У Додатку 4 наведено форму вивчення документації.
Одне з найважливіших завдань діяльності закладу — створити освітній простір, адекватний сучасним суспільним змінам, тенденціям розвитку в умовах, відповідний запитам батьків. Важливе місце в цьому просторі відіграють приміщення з меблями та обладнанням, які дають дітям максимум доступу та можливостей для ознайомлення з матеріалами, взаємодії один з одним, сприяють розвитку самостійності. Приміщення закладу освіти — це динамічний і змінюваний простір, заповнений матеріалами та обладнанням, необхідним для задоволення індивідуальних інтересів і розвитку дітей.
Що зробити.
Оцініть, чи:
Радимо прочитати
Статтю О. Низковської «Як створити інноваційне розвивальне предметне середовище».
Статтю О. Косенчук, І. Новик «ECERS-3: оцінюємо якість освітнього процесу по-новому».
Сім фактів, які потрібно знати про ECERS-3 у Додатку 5.
Додаток 5
ECERS-3 належить до інструментів експертної оцінки якості освітнього процесу та складається з шести підшкал. Щоб правильно їх використовувати, кожен фахівець має пройти спеціальне навчання під керівництвом досвідченого тренера
За допомогою ECERS-3 експерти не вивчають рівень знань і вмінь дошкільників. За цими шкалами вони оцінюють чинники, що впливають на розвиток дитини, її здоров’я, добробут, задоволеність, організацію освітнього середовища, види навчально-пізнавальної діяльності й характер взаємодії між вихователем і дітьми
Методика має практичний характер. Її можуть використовувати як заклади дошкільної освіти, щоб прийняти рішення щодо поліпшення якості освітнього процесу, так і органи управління різного рівня, щоб приймати управлінські рішення, здійснювати експертизи та моніторинг якості освіти загалом
Основний метод збору інформації під час експертної оцінки — структуроване спостереження з опорою на картки оцінювання. Спостерігати за освітнім процесом експерт має протягом трьох астрономічних годин без перерв і зміни виду діяльності
Експерт не повинен втручатися в організацію освітнього процесу, коментувати його чи подавати пропозиції. Також, відповідно до процедури оцінювання, він не має спілкуватися з дітьми, розпитувати педагогів або інший персонал про організацію освітнього процесу в закладі
Під час оцінки експерт бере до уваги лише те, що помітив протягом тригодинного спостереження. Додатковий час він може витратити, щоб переглянути робочі матеріали або проаналізувати безпечність ігрових майданчиків
Висновок про якість освітнього процесу в закладі дошкільної освіти експерт робить на підставі показника середнього бала кожної з шести підшкал. Цей бал не є рейтинговим, а лише характеризує об’єктивний стан освітнього процесу в закладі
На що звернути увагу.
Оптимальну кількість приміщень та їх площі визначають за проєктною потужністю закладу освіти. Однак, групові осередки за функціональним призначенням розподіляйте відповідно до вікової категорії дітей. Доцільно групові осередки для дітей раннього віку розташовувати на першому поверсі.
Функціональні групи приміщень у закладі дошкільної освіти такі:
Усі приміщення необхідно обладнувати з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог та вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності, зокрема щодо спортивної зали, кабінету природи.
За відсутності спальних приміщень використовують розкладні ліжка для дітей дошкільного віку.
Приміщення закладу освіти облаштовуйте меблями та обладнанням, що відповідає зросту та віку дітей. Меблі розміщуйте у приміщеннях з урахуванням стану здоров’я, гостроти зору, слуху, анатомо-фізіологічних показників дошкільників. Приміщення забезпечуйте необхідним безпечним обладнанням, іграшками, посібниками.
Насичене середовище — це основа для організації змістовного життя та різнобічного розвитку кожної дитини раннього віку. Проте це не означає, що в такому середовищі дорослий може бути спостерігачем. Яким би чудовим не був простір, розвиток дитини потребує керівництва дорослого.
Як спроєктувати сенсорно збагачене середовище в закладі дошкільної освіти радять К. Крутій та О. Попович (див. Додаток 6).
Додаток 6
Про інтерактивну підлогу для розвитку дітей читайте у статті О. Дроб’язка в журналі «Вихователь-методист дошкільного закладу» № 02/2021.
Розвивати ініціативність і самостійність дитини — одне з важливих завдань дошкільної освіти. Щоб його розв’язати, створіть у групі умови, за яких дитина самостійно обиратиме вид діяльності. Зокрема, використайте дошку вибору. Читайте статтю І. Терещенко «Дошка вибору: розвиваємо самостійність дитини» у журналі «Вихователь-методист дошкільного закладу» № 02/2021.
Які методи збору інформації використати.
Спостереження. Форма, за якою можна оформити його результати, в Додатку 7.
Додаток 7
Опитування: анкетування педагогічних працівників, батьків.
Одна з умов безпечного освітнього середовища — знання та дотримання працівниками закладу вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, цивільного захисту.
Що зробити.
Оцініть, чи:
Керівник закладу освіти затверджує посадові інструкції керівників структурних підрозділів, працівників з обов’язковим блоком питань з охорони праці, безпеки життєдіяльності. І тут — без варіантів, бо це вимога Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН від 26.12.2017 № 1669 (пп. 4 п. 1 розд. IV).
Перегляньте та скачайте білети для перевірки знань з охорони праці.
Зверніть увагу на:
Які обов’язки керівника з організації роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності, дізнайтеся з Додатку 8.
Додаток 8
Забезпечує:
Контролює спільно з відповідними службами (відповідальними особами) дотримання в усіх приміщеннях закладу:
Створює здоров’язбережувальне, безпечне і комфортне розвивальне середовище у закладі.
Керується при цьому такими принципами:
Контролює стан території та приміщень, а саме:
Затверджує наказом протипожежний режим.
Визначає у наказі порядки:
Призначає наказом особу, відповідальну за електрогосподарство, організацію навчання й перевірки знань з електробезпеки.
Організовує розміщення у куточку пожежної безпеки наочності з пожежної безпеки та інструкції.
Організовує розробку документів з питань пожежної безпеки. Перелік документів наведено на с. 24.
Організовує навчання працівників та перевірку їхніх знань з питань:
Проходить навчання і перевірку знань. Тривалість навчання — не менше 20 годин.
Забезпечує проведення інструктажів з охорони праці.
Організовує:
Продовжує наказом дію інструкцій з охорони праці, якщо за п’ять чи три роки умови праці працівників, для яких розробляють інструкції з охорони праці, не змінилися.
Контролює, щоб у посадових інструкціях педагогічних працівників був блок питань з охорони праці, безпеки життєдіяльності.
На що звернути увагу.
Основні складові належного рівня пожежної безпеки:
Важливо, щоб заходи з ознайомлення з правилами пожежної безпеки проводилися з урахуванням вікових особливостей дітей.
Для вихованців старшого дошкільного віку бажано проводити заняття в ігровій формі, під час яких діти мають засвоїти правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, дізнатись про пожежників та їхню роботу.
Які методи збору інформації використати.
Вивчення документації. Форму, за якою можна оформити його, наведена у Додатку 9.
Додаток 9
Також проведіть опитування: анкетування батьків, педагогічних працівників; спостереження за освітнім середовищем.
Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань та створення умов для їх нормального росту і розвитку. Правильна організація харчування передбачає надходження в організм дитини необхідних поживних речовин, якісної питної води у достатній кількості.
Основними чинниками в організації харчування дітей є безпечність, різноманітність, корисність та збалансованість.
Що зробити.
Перевірте за чеклістом, наведеним у Додатку 10 наявність документів.
Додаток 10
А за чеклістом у Додатку 11 перевірте чи врахували у чотиритижневому меню нові норми харчування.
Додаток 11
На що звернути увагу.
Упевнені, що ви вже вивчили ці офіційні роз’яснення:
А також постанову КМУ від 28.07.2021 № 786, яка внесла зміни до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення і відпочинку, затверджених постановою КМУ від 24.03.2021 № 305.
За якість та безпечність продуктів і сировини, що надходять у заклад, відповідають виробники та постачальники продуктів харчування. А засновник і керівник є відповідальними за безпечне, якісне, різноманітне та збалансоване харчування в закладі, дотримання вимог чинного законодавства, з урахуванням особливих дієтичних потреб дітей, а також дотриманням принципів здорового харчування та натурального набору продуктів.
Засновник, керівник вживають заходи щодо укомплектування закладу освіти професійними медичними працівниками, працівниками харчоблоку, а також організацію підвищення рівня їх професійної підготовки.
Приготування готових страв здійснюється з дотриманням процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (далі — система НАССР).
Адміністрація закладу зобов’язана впровадити і постійно підтримувати функціонування принципів системи HACCP на харчоблоках.
До принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках належать такі:
Радимо прочитати
Статтю О. Безсонової «Як налагодили систему моніторингу за виконанням НАССР».
Організація харчування передбачає:
1) визначення режиму та графіка харчування. Діти всіх вікових груп отримують їжу за встановленим розкладом у суворо визначений час, з інтервалами у 3-4 години та мають достатньо часу для її споживання;
2) визначення наказом керівника працівника, відповідального за організацію харчування, склад бракеражної комісії;
3) планування та здійснення закупівель харчових продуктів та/або послуг з організації харчування;
4) складання примірних сезонних чотиритижневих меню (за погодженням територіального органу Держпродспоживслужби) та технологічних карток. Примірні сезонні меню та щоденний меню-розклад мають враховувати особливі дієтичні потреби дітей (у разі наявності таких дітей), сезонність, наявні харчові продукти, порції страв для різних вікових груп, а також відповідати вимогам санітарного законодавства та Нормам харчування. Щоденне меню публікується на відведеному для цього стенді, на вебсайті закладу (за наявності) та/або через інші канали комунікації;
5) замовлення, прийом та бракераж харчових продуктів та/або готових страв та заповнення відповідної документації. Комірником щоденно і своєчасно подаються замовлення продуктів харчування. Асортимент продуктів відповідає переліку продуктів, що дозволені для використання в закладі освіти.
Харчові продукти для приготування страв, готові страви та/або послуги з харчування повинні супроводжуватися документами, що передбачені законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів;
6) здійснення обліку дітей пільгових категорій;
7) приготування та реалізацію готових страв, харчових продуктів. Приготування харчових продуктів для їх споживання здійснюється з дотриманням послідовності та поточності технологічного процесу, рецептури, а також відповідно до вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів та норм харчування. Реалізація (видача) готових страв здійснюється після закінчення їх приготування та бракеражу.
Щодня необхідно залишати добові проби кожної страви раціону. Добова проба страв є показником якості роботи кухарів закладу.
Безпека і якість продуктів харчування та продовольчої сировини залежать від умов їх зберігання, у тому числі від температури, вологості. При тривалому зберіганні у несприятливих умовах, а також при недодержанні товарного сусідства вони псуються, гниють, висихають, частково втрачають вагу, збільшується відсоток відходів.
Велика кількість залишків їжі на тарілках (понад 15% від об’єму порції) свідчить про низьку смакову якість страв, про нераціонально складене меню, помилку у режимі харчування.
З Додатку 12 дізнайтеся, як скласти чотиритижневе сезонне меню без помилок.
Додаток 12
Здійснюйте внутрішній контроль за якістю харчових продуктів та/або готових страв, організацією харчування, дотриманням вимог санітарного законодавства та законодавства про безпечність та якість харчових продуктів, зокрема за умовами і строками зберігання продуктів харчування та їх реалізації, технологією приготування страв, дотримуванням норм харчування тощо.
Оперативний контроль проводять медична, методична служби закладу, директор. Його результати озвучуються на оперативних та виробничих нарадах. Також питання організації харчування дітей виносяться на порядок денний педрад, загальних батьківських зборів. За результатами контролю проводяться індивідуальні бесіди, видають накази.
Аналіз стану харчування проводьте щоквартально та узагальнюйте наказом.
Забезпечте питного режиму дітей. Питна вода має бути постійно доступною у закладі освіти під час вживання їжі та у будь-який інший час. Засновник та керівник повинні забезпечити дітей чистою та безпечною питною водою. Кожна дитина за потреби повинна отримати кип’ячену або фасовану воду в індивідуальній чашці.
За потреби створіть умови для забезпечення харчування дітей з дієтичними потребами, зокрема з непереносимістю глютену та лактози. Забезпечення таким харчуванням відбувається за наявності медичної довідки, виданої сімейним лікарем чи педіатром, що засвідчує особливі дієтичні потреби дітей із встановленням діагнозу.
У Додатку 13 — словник термінів «Організовуємо харчування по новому».
Додаток 13
Аутсорсинг — спосіб організації харчування дітей, за якого оператор ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування, виготовляє та реалізовує готові страви з використанням матеріально-технічної бази закладу освіти.
Кейтеринг — спосіб організації харчування дітей, за якого оператор ринку харчових продуктів, який здійснює постачання послуг з харчування, доставляє і реалізовує готові страви, виготовлені без використання матеріально-технічної бази закладу освіти.
Бракеражний журнал — журнал, до якого вносять результати проведеного бракеражу, що ведуть в електронній або паперовій формі. У разі ведення такого журналу в паперовій формі його потрібно пронумерувати, прошнурувати, завірити підписом керівника закладу освіти та печаткою закладу. Журнал можна вести в електронній формі за умови впровадження технологій, що унеможливлюють модифікацію внесених до нього даних, а також дадуть змогу однозначно ідентифікувати особу, що внесла запис до журналу.
Меню-розклад — документ, який склали на основі примірного чотиритижневого сезонного меню з урахуванням технологічної документації на страви та вироби, наявних харчових продуктів. У ньому зазначають повні назви страв та їх теоретичний вихід для кожної вікової групи, кількість порцій для дітей різних вікових категорій, кількість продуктів харчування, необхідних для виконання меню (вага брутто/нетто): у чисельнику — на одну дитину, у знаменнику — на всіх дітей.
Примірне чотиритижневе сезонне меню — документ, що містить набір страв, вихід (масу) їх порцій для різних вікових груп, враховує особливі дієтичні потреби дітей, сезонність (осінь, зима, весна, літо).
Бракераж — оцінка кількості харчових продуктів та/або готових страв, їх якості за смаком (виключно готових страв), запахом, зовнішнім виглядом, кольором, консистенцією, наявністю супровідних документів, що підтверджують їх походження, безпечність і якість, умовами зберігання, відповідності мінімальному терміну придатності харчового продукту або терміну придатності, який зазначають датою «вжити до».
Готова страва — харчовий продукт (страва чи виріб, напій), готовий до споживання дитиною.
Технологічно оброблені м’ясні та рибні харчові продукти — харчові продукти, що піддавалися переробці, крім поділу на частини, розрізання, виділення кісток, рублення, ламання, зняття шкіри, чищення, тримінгу, зняття шкаралупи або іншої оболонки, охолодження, замороження, розмороження та в своєму складі містять інші компоненти, крім риби і м’яса.
Відповідальна особа — працівник, визначений наказом керівника закладу освіти відповідальним за організацію харчування у закладі.
Постачальник харчових продуктів та/або послуг з харчування — оператор ринку харчових продуктів, що постачає харчові продукти, готові страви та/або здійснює послуги з харчування.
Примітка. Складено відповідно до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою КМУ від 24.03.2021 № 305.
Які методи збору інформації використати.
Вивчення документації, зокрема яка підтверджує дієвість системи НАССР: ведення журналів, протоколів; наявність програм-передумов, інструкцій та пам’яток.
Спостереження.
Тестування працівників щодо розуміння принципів організації харчування в закладі дошкільної освіти.
Анкетування батьків. Для цього скористайтеся анкетою, навеленою у Додатку 14.
Додаток 14
Шановні батьки! Для нас важлива ваша думка про меню нашого дитячого садка. Дайте відповідь на запитання «так» чи «ні» й поставте галочку у відповідній чарунці. Якщо ви відповіли «так», то поясніть, будь ласка, свою відповідь.
Прізвище, ім’я, по батькові матері (батька)
_______________________________________________________________________________________________________
Прізвище, ім’я, по батькові дитини
_______________________________________________________________________________________________________
Ви хочете замінити в раціоні харчування Вашої дитини в дитячому садку:
_______________________________________________________________________________________________________
Дотримання протиепідемічного режиму має важливе значення для збереження життя та здоров’я дітей, включає комплекс організаційних, правових, медичних, гігієнічних і протиепідемічних заходів, що направлені на запобігання виникненню і ліквідацію інфекційних захворювань.
Для створення умов, які сприяють фізичному розвитку та зміцненню здоров’я здобувачів дошкільної освіти, в закладі проводьте гігієнічне навчання з усіма учасниками освітнього процесу з питань здорового способу життя, загартування, раціонального харчування, профілактики травматизму, інфекційних захворювань, у тому числі СНІДу та захворювань, що передаються статевим шляхом тощо.
Гігієнічна підготовка працівників закладу забезпечує відповідний рівень гігієнічних знань при здійсненні діяльності, сприяє створенню в закладі високої культури, що значно зменшує вірогідність виникнення інфекційних та інших захворювань, запобігає ускладненню санітарно-епідеміологічної ситуації.
У закладі дітеи забезпечують постійним медичним обслуговуванням. Його здійснюють медичні працівники, які входять до штату закладу або відповідного закладу охорони здоров’я, відповідно до Порядку медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 .06.2002 № 826.
Що зробити.
З’ясувати, стан приміщень, чи відповідають вони санітарно-гігієнічним вимогам і забезпечуєть належні умови для роботи медичних працівників та проведення лікувально-профілактичних заходів.
Проконтролювати проведення:
А також — як медична сестра обліковує медичне обладнання, лікарські засоби та вироби медичного призначення, чи дотримується правил і термінів їх зберігання, використання та чи своєчасно їх поповнює.
Проконтролюйте проходження працівниками закладу обов’язкових профілактичних медичних оглядів в установленому законодавством порядку та ведення пов’язаної із цим документації.
Поспостерігайте за організацією рухового режиму, виконанням профілактичних та оздоровчих заходів, дотриманням раціонального режиму освітньої діяльності, навчального навантаження.
Зверніть увагу на дотримання оптимального щоденного обсягу рухової активності дітей. Для дітей раннього віку повинен бути не менше 3 годин, для дітей віком 3—4 роки — 4 години, 5—6 років — 5 годин з урахуванням стану здоров’я та психофізіологічних особливостей дітей.
Під час прогулянок оптимальна тривалість фізичних вправ та рухливих ігор для дітей раннього віку повинна становити 20—35 хвилин, для дітей віком 3—4 роки — 35—45 хвилин, 5—6 років — 45—60 хвилин.
Розвиток рухових навичок і якостей оцінює вихователь або інструктор фізкультури на початку і наприкінці навчального року.
На що звернути увагу.
У кожному закладі з метою запобігання розповсюдженню та виникненню спалахів інфекційних захворювань створюють ізолятор. Його розміщують на першому поверсі та облаштовують окремий вихід для дотримання протиепідемічних вимог.
Дані про результати медичного обслуговування дітей у закладі дошкільної освіти фіксуйте і зберігайте у порядку, встановленому МОЗ. Інформація про передбачуване медичне обслуговування дітей у закладі дошкільної освіти та його результати обов’язково доводьте до педагогічного персоналу та батьків.
У дошкільному навчальному закладі застосовуються форми медичної документації та звітності, встановлені МОЗ та МОН. Однак, цей перелік не охоплює усі аспекти роботи медичної сестри закладу дошкільної освіти. З досвіду роботи (комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад № 30 Вінницької міської ради») пропонуємо такий додатковий перелік медичної документації:
Щоб запобігти інфекційним захворюванням у закладі дошкільної освіти систематично проводьте гігієнічне навчання та виховання дітей.
Скористайтеся орієнтовним планом протиепідемічних заходів у період адаптивного карантину з досвіду роботи закладу дошкільної освіти № 39 міста Житомира, наведеним у Додатку 15.
Додаток 15
Санітарно-просвітницькі заходи організовуйте, як для вихованців та їхніх батьків, так і для персоналу закладу. Основними формами санітарно-просвітницької роботи є:
Невід’ємною частиною подібної роботи є оформлення наочної агітації та організація бібліотеки зі спеціальною літературою.
Формування основ здорового способу життя у дітей дошкільного віку передбачає широке використання у процесі організації дитячої життєдіяльності в дошкільному навчальному закладі комплексу різних засобів, серед яких:
Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільного закладу знаходять місце нетрадиційні: фітбол-гімнастика, стретчинг, горизонтальний пластичний балет тощо.
Скачайте пам’ятку, наведену в Додатку 16, та розмістіть її на інфостендах.
Додаток 16
Розпорядок життєдіяльності дітей у дошкільному закладі та вдома враховує вікові особливості розвитку і можливостей нервової системи вихованців, їхньої працездатності і втомлюваності, потреби у прийомах їжі тощо. З огляду на це, він передбачає домірне віку, раціональне чергування харчування, сну, відпочинку і періодів неспання, різних видів діяльності протягом дня.
Радимо прочитати
Статтю Н. Левінець «У здорового тіла — здоровий рух: оптимізуємо фізичний розвиток дошкільників» в журналі «Вихователь-методист дошкільного закладу» № 05/2021.
Сон дітей організовується у належних гігієнічних умовах у всі пори року: окреме ліжко, чиста постіль, свіже повітря у приміщенні. Тривалість денного сну для дітей визначає Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів.
Заклад забезпечує проведення різнопланової фізкультурно-оздоровчої роботи у таких організаційних формах:
Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться, починаючи з третього року життя. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» тривалість занять для дітей раннього віку — 15 хвилин, у віці 3—4 років — 20-25 хвилин, 5—6 років — 25-30 хвилин. Фізкультурні заняття для дошкільників проводять не менше двох разів на тиждень. При відвіданні басейну бажано проводити не менше двох фізкультурних занять та двох занять у басейні.
Показники оптимальної рухової активності дітей дошкільного віку наведено у Таблиці 2. А показники оптимальної частоти серцевих скорочень у дітей під час виконання фізичних вправ — у Таблиці 3.
Таблиця 2
Вік | У спортивній залі | На свіжому повітрі | ||
---|---|---|---|---|
інтенсивність рухів/хв | загальна кількість рухів | інтенсивність рухів/хв | загальна кількість рухів | |
3 роки | 62 | 930 | - | - |
4 роки | 67 | 1310 | - | - |
5 років | 73 | 1700 | 84 | 2100 |
6 років | 85 | 2230 | 90 | 2600 |
Таблиця 3
Вид рухової активності | Мінімальний та максимальний показники | Час відновлення, хв |
---|---|---|
Загальнорозвивальні вправи | 100–140 | 1–2 |
Звичайна ходьба | 120–150 | 1–2 |
Ускладнена ходьба (степ-тест, ходьба сходами) | 130–160 | 3 |
Біг на місці | 130–170 | 3 |
Біг підтюпцем | 150–170 | 2–3 |
Біг середньої інтенсивності | 150–180 | 3–4 |
Стрибки в довжину | 130–165 | 1–2 |
Стрибки зі скакалкою | 140–170 | 3–4 |
Підскоки | 130–160 | 2–3 |
Їзда на велосипеді | 130–160 | 3 |
Гра з м’ячем | 145–195 | 3 |
Щоб діти поглиблено засвоїли програмові елементи спорту у закладі освіти організовують гурткову (секційну) роботу, за наявності затверджених в установленому порядку парціальних освітніх програм.
Які методи збору інформації використати.
Вивчення документації: календарний план вихователя, інструктора з фізкультури; план роботи закладу на рік.
Спостереження:
Опитування: інтерв’ю з вихователем-методистом, анкетування батьків, педагогічних працівників.
Рівень сформованості здоров’язбережувальної компетенції дитини старшого дошкільного віку оформлюють у протоколі (див. Додаток 17).
Додаток 17
Радимо почитати
Стаття І. Карабаєвої «Здоров’язбережувальна компетенція: визначаємо рівень сформованості у старших дошкільників».