Що врахувати керівнику під час самооцінювання

Удосконалення освітнього та управлінського процесів залежить від формування спільного розуміння якості освітньої діяльності, запровадження закладами щорічного самооцінювання. Неможливо дійти до мети, якщо невідомо, як вона виглядає і де вона. Шлях до мети не може бути прямий та ефективний, якщо неможливо відстежувати та оцінювати, чи рухається заклад у правильному напрямку. Тож без самооцінювання освітньої діяльності й управліських процесів у закладі не обійтися.

Відстежувати та оцінювати діяльність закладу — не новий процес для керівника. У кінці кожного навчального року педагогічна рада обговорює та оцінює результати діяльності закладу за минулий навчальний рік. Керівник щороку звітує перед громадськістю про діяльність закладу. Втім, щоб отримати показові результати самооцінювання має бути методичною роботою директора, вихователя-методиста. До неї потрібно залучати всіх учасників освітнього процесу.

Із глосарію, розміщеного у розділі «До читачів» посібника, ви дізналися, що самооцінювання — це процедура вивчення, оцінювання освітніх і управлінських процесів. Його проводять у закладі, щоб визначити ефективність функціонування внутрішньої системи та планувати розвиток закладу. А от побудова внутрішньої системи — насамперед робота закладу над власним розвитком, запровадження дієвих моніторингів його роботи та оперативне реагування на виклики.

З якою метою проводять та як

Самооцінювання проводять, щоб вивчити та оцінити ефективність функціонування внутрішньої системи та поліпшити діяльність закладу.

Підходи до самооцінювання можуть бути різними. Заклад може розробити власні процедури з використанням специфічних інструментів, що враховують особливості його діяльності. Самооцінювання може проводитися як самостійна процедура або з використанням інформації, отриманої під час внутрішнього моніторингу освітніх та управлінських процесів у закладі.

Можна визначити сильні та слабкі сторони закладу з того чи того напряму діяльності. Для цього потрібно порівняти отримані результати за кожним напрямом діяльності з моделлю зразкового закладу освіти. Це дасть змогу спроєктувати «точки зростання» закладу освіти — змоделювати шляхи, як перетворити слабкі сторони на сильні.

Можна використовувати описовий чи кількісний підходи, поєднати їх. Описовий підхід дає змогу всебічно і системно описати кожне правило. За кількісного підходу використовують лише ті аспекти, які можна виміряти кількісною шкалою.

У які строки проводити та за яких умов

Самооцінювання — внутрішній процес, тому не обмежується строками проведення. Низку процедур самооцінювання можна і потрібно реалізовувати протягом більшої частини навчального року, щоб зібрати максимум інформації та всебічно оцінити ситуацію.

Комплексне самооцінювання доцільно проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх функціонування, а також за рік до планового інституційного аудиту в закладі.

Рекомендуємо проводити самооцінювання протягом навчального року, адже такі процедури освітньої діяльності, як атестація педагогічних працівників, вивчення стану організації освітнього процесу, динаміка результатів досягнення дітей, можуть бути виміряними саме протягом навчального року.

Державна Служба якості освіти України рекомендує проводити самооцінювання освітніх та управлінських процесів, враховуючи:

• 14 вимог;
• 36 критеріїв;
• 68 індикаторів.

Які моделі самооцінювання обрати

Є такі моделі самооцінювання:

• щорічне комплексне самооцінювання з урахуванням завдань, визначених планом роботи закладу на рік та літній період або ж, за потреби, за всіма напрямами. Можна проводити за блоковою системою аналізування, використовуючи розділи плану роботи закладу;
• щорічне самооцінювання за певними напрямами діяльності закладу;
• періодичне комплексне самооцінювання перед щорічним звітом керівника закладу;
• комплексне самооцінювання перед початком розроблення програми розвитку закладу, як стратегічного документа (як правило, один раз на 3—5 років);
• інша модель, визначена закладом.

Як збирати та узагальнювати інформацію

Щоб провести самооцінювання, керівнику закладу освіти потрібно організувати:

• збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації;
• узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу;
• обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу.

Щоб запобігти помилкам під час контролю та аналізу, скористайтеся пам’яткою.

Контроль й аналіз: 8 типових помилок під час впровадження

 

Неврахування двох найважливіших завдань контрольної діяльності:

• мотивування (спонукання, програмування) педагога на якісне виконання професійних функцій способом побудови системи контролю;
• забезпечення збору максимально об’єктивної інформації для прийняття адекватних управлінських рішень.

Переважне зосередження уваги під час спостереження за освітнім процесом на діяльності педагога, наприклад, на формах і методах, які використовує вихователь, при якому не беруться до уваги:

• результат освітнього процесу — інтерес дітей, рівень їхнього включення в діяльність тощо;
• підготовленість педагога до діяльності і професійно-значущі якості особистості;
• умови для професійного зростання, створені у закладі.

Недостатня актуалізація педагогічних, психологічних, управлінських знань керівника для формування внутрішньої системи контролю. Це виражається в неповній широті охоплення об’єктів, визначенні параметрів і критеріїв вивчення стану освітнього процесу.

Недоцільне використання й поєднання педагогічних, психологічних і соціологічних методів збору інформації.

Недостатнє попереднє ознайомлення педагогів з цілями контрольної діяльності, її об’єктами й способами збору інформації. Це не дає змогу реалізувати мотиваційну (спонукальну, програмувальну) функцію контролю.

Підміна аналізу звітами через нерозуміння сенсу або неприйняття аналітичної діяльності.

Неефективність використання самооцінювання та самоконтролю професійної діяльності педагогів.

Низький рівень уміння ефективно організовувати обговорення (володіння культурою діалогу) складної проблеми без втрат часу та за короткий термін виконати заплановані дії із максимальним залученням учасників процесу тощо.

Є такі методи збору інформації:

• опитування учасників освітнього процесу: анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження;
• спостереження: за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням занять;
• вивчення документації закладу.

Вибір того чи того методу збору інформації має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу.

Також врахуйте наступне:

• під час бесіди утримуйтеся від категоричності у своїх оцінках і судженнях, намагайтеся знаходити запитання, які стимулюватимуть педагога до самостійного знаходження варіантів підвищення якості освітньої діяльності;
• в основі інтерв’ю лежить звичайна бесіда. Проте на відміну від неї ролі співбесідників закріплені, нормовані, а цілі задали «ззовні» програма та завдання конкретного педагогічного дослідження. Специфіка інтерв’ю полягає в тому, що отримана інформація формується під час спілкування інтерв’юера з опитуваним і тому має на собі відбиток цього спілкування. Від характеру останнього, встановленого контакту і ступеня взаєморозуміння здебільшого залежать успіх інтерв’ю, повнота і якість отриманої інформації;
• деякі методи збору інформації, наприклад опитування, можна проводити з використанням цифрових технологій.

Щоб отримати інформацію про якість організації освітнього процесу без залучення учасників освітнього процесу, використовують метод вивчення документації (плани, протоколи, накази); продуктів дитячої діяльності; особливостей створення предметно-просторового розвивального освітнього середовища; динаміки розвитку компетенцій дошкільника (педагогічна та психологічна діагностика).

Ознайомтеся, як скласти аналітичну довідку про роботу закладу дошкільної освіти.

Інформацію, одержану під час опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюють. На її основі визначають тенденції в організації освітніх і управлінських процесів закладу, досягнення та труднощі у розбудові внутрішньої системи.

За результатами самооцінювання керівник закладу:

• приймає управлінські рішення для вдосконалення внутрішньої системи якості освіти;
• визначає пріоритетні напрями поліпшення освітніх і управлінських процесів;
• корегує план роботи на рік та стратегію розвитку закладу.

На допомогу вам — 5 чеклістів, які допоможуть перевірити, як упровадили внутрішню систему. Скачайте їх та використовуйте за потреби.