Налагодження співпраці між учасниками освітнього процесу: вимога 3.3

Вимога «Налагодження співпраці між учасниками освітнього процесу» має три критерії:

Критерій 3.3.1. Педагоги співпрацюють з батьками з питань розвитку, навчання та виховання дітей, забезпечують постійний зворотній зв’язок

Ефективність організації освітнього процесу залежить від педагогіки партнерства. Щоб сформувати атмосферу довіри потрібно, зокрема налагодити комунікації між учасниками освітнього процесу. Таке спілкування може мати різні формати, але всіх їх об’єднують такі риси:

• повага до іншої людини;
• відкритість;
• конструктивність;
• неформальність.

Що зробити.

З’ясуйте:

• чи комунікують педагогічні працівники з батьками, наскільки системно;
• який зворотний зв’язок найчастіше отримують батьки від педагогів;
• який відсоток батьків позитивно оцінюють результати комунікування.

Проаналізуйте педагогічну культуру батьків. Вона виявляється в тому, що батьки розуміють та усвідомлюють свою відповідальність за виховання дітей, як ставляться до них, оцінюють їхню поведінку.

На що звернути увагу.

Співпраця з батьками може відбуватися у різних формах, зокрема таких:

• індивідуальні: вступне анкетування, попередні візити батьків з дітьми до закладу дошкільної освіти, співбесіди, консультації, телефонний зв’язок;
• наочно-письмові: батьківські куточки, тематичні стенди, ширми, дошка оголошень, планшети, інформаційні листки, тематичні виставки, анкетування, скринька пропозицій, індивідуальні зошити, неформальні листи, родинні газети, педагогічна бібліотека, запрошення, вітання;
• групові: консультації, практикуми, клуби взаємодопомоги, школа молодих батьків, гуртки за інтересами, вечори запитань та відповідей, зустрічі з цікавими людьми – вчителями, лікарями, психологами, юристами;
• колективні: батьківські конференції, тематичні зустрічі за «круглим столом», засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, створення групи батьків-порадників, перегляд ранків, спільні свята, спортивні змагання, відпочинок у вихідні дні.

Основні форми роботи з батьками, наведено в Додатку 27.

Додаток 27

Основні форми роботи з батьками

Скачайте конспект тренінгу
«Як познайомити та згуртувати вихователів і батьків»

У роботі з батьками піклуйтеся про підвищення рівня їхніх знань щодо розвитку та виховання дітей. Адже родина і заклад дошкільної освіти — це два суспільні інститути, які закладають фундамент майбутнього дитини і мають спільну мету: виховати здорову, соціально адаптовану, усебічно розвинену особистість із високим інтелектуальним, творчим та духовним потенціалом.

Ефективними у налагодженні контакту з батьками є індивідуальна робота та організація різноманітних проєктів. Найголовніше у співпраці з батьками — пам’ятати, що вони є партнерами педагогів.

Педагогіка партнерства — чітко визначена система взаємовідносин усіх учасників освітнього процесу (дітей, батьків, вихователів), яка:

• організовується на принципах добровільності й спільних інтересів;
• ґрунтується на повазі й рівноправності всіх учасників, дотримуючись визначених норм (права та обов’язки) та враховуючи ціннісні орієнтири кожної із сторін;
• передбачає активне включення всіх учасників у реалізацію спільних завдань та готовність брати на себе відповідальність за їх результати.

Педагогіка партнерства ґрунтується на таких принципах:

• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах, стосунках;
• діалог — взаємодія — взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Скачайте посібник
«Виховна функція сім’ї: суть і важливість для розвитку дитини»

Радимо використовувати у роботі з батьками:

• «Буккросинг» — постійно діючі групові центри психолого-педагогічної літератури, що створюють комфортні умови для реалізації інформаційної та просвітницької взаємодії закладу та родин. Передбачає створення відкритої полиці, шафи, де кожен може взяти книжку, яка сподобалася, та поділитися своїми книжками з іншими батьками, педагогами тощо;
• «Дерево цілей» або «Дерево розвитку групи» — проєкт спільної інтерактивної діяльності батьків, дітей, педагогів. Він сприяє усвідомленню того, що батьки є партнерами в плануванні та реалізації заходів щодо розвитку дітей, поповнення розвивального середовища групи;
• «Батьківська скринька» — дає можливість батькам у зручний для них час вносити пропозиції щодо поліпшення освітнього процесу, ініціювати обговорення проблемних питань: як діяльності закладу освіти, так і розвитку своєї дитини.

Заслуговує на увагу впровадження дистанційних форм спілкування з батьками, особливо в дні, коли дитина з тих чи тих причин відсутня в закладі (за допомогою спілкування та викладання матеріалу під час онлайн семінарів, майстер-класів, обговорення і представлення практичних матеріалів на онлайн-платформах Google Classroom, ZOOM тощо, розміщення відео заняття, що в онлайн-режимі проводить вихователь на сайті ЗДО). Можливе застосування мобільних додатків Messenger, Viber у межах робочого часу.

Які методи збору інформації використати.

Вивчення документації.

Опитування: анкетування батьків, педагогічних працівників.

Критерій 3.3.2. У закладі дошкільної освіти налагоджена практика педагогічного наставництва та інших форм професійної співпраці

Від того, як швидко новий вихователь увіллється в колектив закладу, чи вдасться йому налагодити взаємини, знайти цікаві способи співпраці з дітьми, залежатиме успіх його подальшої педагогічної діяльності.

Наставництво — форма індивідуальної роботи з прийнятими на роботу початківцями або переведеними на іншу посаду працівниками. Його мета — гармонійно ввести в професію, сприяти професіональному зростанню, соціокультурній адаптації у колективі.

Одним із першочергових завдань керівника, методичної та психологічної служби закладу є не просто залучити молодих спеціалістів до роботи, а «втримати» їх на педагогічній ниві.

Наставником зазвичай стає досвідчений працівник, який передає початківцю свої знання, досвід, ознайомлює із закладом дошкільної освіти, колективом, допомагає швидко й спокійно увійти в нове життя, дає базові установки.

Що зробити.

Дізнайтеся, у яких формах відбувається співпраця між педагогічними працівниками у закладі.

Оцініть результати співпраці педагогів.

Проаналізуйте, чи наявне і наскільки ефективне в закладі наставництво.

Поспілкуйтеся індивідуально з молодими педагогами та їх наставниками.

На що звернути увагу.

Обираючи з-поміж членів колективу педагогів на роль наставників, зважте, наскільки їм притаманні необхідні для наставництва здібності, зокрема такі:

• менеджерські;
• комунікативні;
• педагогічні;
• соціокультурні.

Окрім того, важливими для педагога-наставника є прагнення до саморозвитку й самореалізації, самостійність суджень і поглядів, уміння визначатися у складних ситуаціях, відкритість інноваціям, самокритичність, креативність.

Щоб оволодіти майстерністю наставництва, педагог повинен:

• мати знання — досконало володіти фаховими знаннями, розуміти, які саме професійні знання і навички необхідні початківцю для ефективного виконання педагогічної діяльності;
• володіти навичками спілкування — вміти передавати свої знання і базові вміння у чіткій, доступній манері, застосовувати такі техніки, як активне слухання, опитування, прояснення точки зору початківця тощо;
• здійснювати системний підхід — при взаємодії з початківцем одночасно впливати не лише на його фахові, а й на особистісні якості.

Пам’ятку «Три етапи роботи з педагогомпочатківцем» наведено у Додатку 28.

Додаток 28

Три етапи роботи з педагогомпочатківцем

Адаптаційний

Хто залучений до роботи? На цьому етапі з педагогом-початківцем працюють директор закладу дошкільної освіти, вихователь-методист, педагог-наставник, практичний психолог. Вони складають план професійного становлення фахівця, проводять анкетування, за результатами якого розробляють програму адаптації.

На що звертати увагу педагога-початківця? Найбільше педагог-початківець потребує практичних порад. Тому наставникові передусім необхідно звернути його увагу на:

• особливості організації освітньої діяльності;
• ведення документації вихователя — план роботи, журнал обліку щоденного відвідування дітьми групи, книга відомостей про дітей та їхніх батьків, листок здоров’я дітей, картотека дидактичних ігор, методичних розробок;
• форми взаємодії з батьками вихованців.

Яка роль наставника? Педагогу-початківцю слід запропонувати рекомендації та пам’ятки, що допоможуть йому правильно побудувати роботу з дітьми. Розробити такі пам’ятки можна разом із практичним психологом і педагогом-наставником. Крім того, можна спланувати відвідування різних форм організації освітнього процесу в досвідчених педагогів.

Якщо в роботі педагога-початківця чи в його спілкуванні з вихованцями виникають проблеми, слід провести індивідуальні консультації, під час яких розібрати покроково його роботу, дати корисні поради. На цьому етапі можна розглянути типові помилки, яких припускаються педагоги-початківці.
 

Проектувальний

Хто залучений до роботи? На цьому етапі з педагогом-початківцем працюють наставник та практичний психолог. Їхнє основне завдання — допомогти педагогу- початківцю:

• обрати тему самоосвітньої діяльності;
• спланувати методичну роботу;
• вибудувати програму самовдосконалення;
• дібрати форми організації, методи й прийоми освітньої діяльності;
• удосконалити й розширити наявні професійні вміння.

На що звертати увагу педагога-початківця? Пильну увагу слід приділити розвитку в педагога-початківця педагогічної етики й техніки. Адже інколи педагог, який не має досвіду роботи з дітьми, реагує на незручну для нього поведінку криком, погрозами тощо. Натомість вихованці відповідають неприязню, агресивно поводяться або в інший спосіб провокують вихователя. У результаті виникає емоційний бар’єр, що заважає нормальній роботі.

Доречно також звернути увагу педагога-початківця на такі, на перший погляд, дрібниці, як голос, жести, манера робити зауваження тощо. Адже діти помічають буквально все: як педагог стоїть чи сидить, як піднімається зі стільця, виходить із-за столу, наближається, чи підвищує голос, чи усміхається, як дивиться.

Яка роль наставника? На цьому етапі також можна організувати відвідування та взаємовідвідування занять досвідчених педагогів та педагога-початківця. Крім того, йому слід запропонувати пам’ятки й рекомендації щодо уникнення конфліктних ситуацій, взаємодії зі «складними» вихованцями тощо. За потреби разом із практичним психологом можна провести відповідний тренінг для педагогів-початківців, аби вони мали змогу навчитися мистецтва першої реакції, спілкування з дітьми.
 

Контрольно-оцінювальний

Хто залучений до роботи? Професійну компетентность педагога-початківця перевіряють наставник і практичний психолог. Вони визначають ступінь його готовності, зокрема й психологічної, до виконання професійних обов’язків.

На що звертати увагу педагога-початківця? Особливу увагу слід звертати на необхідність здійснення самоаналізу, рефлексії щодо проблемих питань й самостійного пошуку способів їх розв’язання.

Яка роль наставника? Наставник намічає шляхи розвитку творчого потенціалу молодого фахівця, сприяє виробленню індивідуального стилю педагогічної діяльності. За бажанням молодого спеціаліста надає йому методичну допомогу в підготовці й оформленні портфоліо його досягнень.

Забезпечте педагогам з різним досвідом різнорівневу, диференційовану методичну допомогу. Зокрема, педагогу-початківцю майстерно організований методичний та психологічний супровід. Він дасть змогу початківцю швидко: адаптуватися до роботи в дитячому садку позбутися відчуття невпевненості у власних силах налагодити успішну комунікацію з усіма учасниками педагогічного процесу сформувати мотивацію до подальшої самоосвіти, розширення знань із психології та педагогіки «відчути смак» професійних досягнень розкрити свою індивідуальність і розпочати формування власної траєкторії професійного зростання.

Використовуйте різні форми підвищення фахової кваліфікації:

• наставництво і стажування;
• школа молодого вихователя;
• методичні об’єднання молодих вихователів;
• педагогічні кросворди на виявлення педагогічної ерудиції;
• рольові ігри;
• таємне анкетування;
• бліц-турніри;
• ділові ігри;
• тиждень молодого вихователя (проводиться раз на рік);
• педагогічний портрет;
• семінари-практикуми для молодих фахівців, які працюють два-три роки;
• методична скринька (пропонувати молодим вихователям записувати найцікавіші прийоми, методи, новини літератури, елементи досвіду тощо);
• педагогічні ігри (дидактичні, ділові, рольові);
• моделювання педагогічних ситуацій.

Складіть Положення про наставництво. Воно може мати такі розділи:

1. Загальні положення.

2. Завдання та напрями діяльності.

3. Організація роботи.

4. Права та обов’язки наставника.

5. Права та обов’язки молодого спеціаліста.

6. Документація.

Які методи збору інформації використати.

Опитування: анкетування працівників, педагогічних працівників.

Вивчення документації.

Критерій 3.3.3. У закладі дошкільної освіти налагоджено систему роботи з адаптації та інтеграції здобувачів дошкільної освіти до освітнього процесу

Перші кроки у закладі для більшості малюків пов’язані з недитячими переживаннями, а іноді — з глибокими психологічними травмами.

Адаптація (від лат. аdaptatio — пристосування) — комплексне явище соціального буття особистості, універсальна властивість людини, що дає їй змогу засвоїти соціально корисні стандарти поведінки, ціннісні орієнтації та гармонізувати взаємозв’язки з новим соціальним оточенням.

Питання входження дитини в нову ситуацію життєдіяльності завжди гостре не лише для неї, а й для її батьків та працівників дитячого садка. Проте саме від дорослих залежить ступінь загострення дитячих переживань і тих труднощів, які відчуватиме дитина у процесі звикання до умов дитячого садка.

Інтеграція — це процес і результат взаємодії різних елементів, що призводить до виникнення чогось нового, цілісного. Під час інтеграції освітній процес набуває найважливішої якості — цілісності, що припускає наявність у ній таких інтеграційних характеристик, які не властиві окремим її елементам.

Інтегрований підхід до організації змісту та процесу дошкільної освіти забезпечує формування цілісної реалістичної картини світу дитини, основ світогляду. Основними характеристиками інтегрованого освітнього процесу виступають:

• радісне проживання подій;
• смислове наповнення;
• активне залучення дитини до спільної з дорослими та однолітками діяльності;
• взаємозбагачення соціальних контактів.

Особистісно орієнтований підхід до організації змісту та процесу дошкільної освіти передбачає визначення базових якостей особистості, розвиток її активності, самостійності, ініціативності та креативності як індикаторів ефективності освітнього процесу.

Що зробити.

Поспостерігайте проходження адаптаційного періоду, робіть нотатки. Поспілкуйтеся індивідуально з батьками, вихователями.

Ознайомтеся з висновками практичного психолога щодо перебігу адаптаційного періоду.

Проаналізуйте форми роботи з батьками, педагогами з цього питання.

Оцініть процеси інтеграції в освітньому процесі.

На що звернути увагу.

Заклад має спрямувати роботу з полегшення адаптації дітей у трьох напрямах:

• конструктивно взаємодіяти з батьками майбутніх вихованців;
• підвищувати фахову майстерність педагогів;
• забезпечити психолого-педагогічний супровід дитини-новачка.
•  

Скачайте пам’ятку «10 кроків для успішної адаптації до дитячого садка», наведену у Додатку 29 та роздайте її батькам.

Додаток 29

10 кроків для успішної адаптації до дитячого садка

Щоб полегшити адаптацію новачків до умов закладу керівництво забезпечує:

• ретельний добір педагогів для роботи в групах новачків;
• попереднє ознайомлення батьків з умовами діяльності закладу;
• поступове наповнення груп;
• гнучкий режим перебування дітей у закладі на початковому етапі адаптації з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей;
• збереження впродовж перших двох — трьох тижнів наявних у малюків звичок;
• наявність «домашніх» речей дітей у груповому приміщенні;
• інформування батьків про особливості адаптації кожної дитини та отримання зворотної інформації від батьків щодо поведінки дітей удома.

Щоб забезпечити комфортні умови для легкої адаптації новачків у закладі, педагогам передусім потрібно врахувати чинники, які впливають на цей процес, зокрема:

• біологічні — часті захворювання дітей до початку відвідування дошкільного закладу, знижений імунітет. Ослаблені діти й надалі часто хворіють, складніше переживають розлуку з близькими;
• соціальні —

– у сім’ї — умови життя дітей у родині, дотримання режиму дня, уміння гратися іграшками. Складне звикання дітей до умов закладу можуть спричинити й такі чинники, як: негативний емоційний клімат у родині, конфлікти між батьками, стиль виховання, якого вони дотримуються, ставлення батьків до дитячого садка, негативні відгуки про вихователів;

– у закладі дошкільної освіти — ситуації, за яких вихователі групи не в змозі допомогти дітям і їхнім батькам. Це може бути зумовлено низьким рівнем психологічної культури або браком знань чи досвіду з конкретної проблеми;

• індивідуальні особливості дітей — особливості нервової системи, темпераменту, стиль емоційного реагування на введення дорослими заборон, норм і правил, яких слід дотримуватися;
• рівень самостійності дітей:

– у спілкуванні — сформованість навичок спілкування з однолітками й дорослими, зокрема бажання спілкуватися лише з близькими родичами, очікування їхньої уваги, підтримки й ніжності або, навпаки, потреба у спілкуванні не лише з близькими, а й з іншими дорослими та дітьми для одержання пізнавальної інформації й активної самостійної діяльності;

– у самообслуговуванні — сформованість умінь і навичок самообслуговування, зокрема вміння самостійно їсти, одягатися, роздягатися, повідомляти про свої фізіологічні потреби. Ці навички забезпечують самостійність і певну незалежність дітей від дорослих;

– у предметно-ігровій діяльності — сформованість умінь і навичок самостійного адекватного використання іграшок та участі в іграх. Ці навички також забезпечують дітям самостійність, впевненість у нових умовах і певну незалежність від незнайомих дорослих.

Проведіть також роботу з батьками дітей, які йдуть до першого класу. Про рівні адаптації дитини до школи, дізнайтеся з Додатка 30.

Додаток 30

Рівні адаптації дитини до школи

Врахуйте, що значному скороченню організованих форм навчальної діяльності (занять) сприяє блочно-тематична організація освітнього процесу на засадах інтеграції, яка істотно знижує навчальне навантаження на дітей. При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня. При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття не повинна перевищувати для дітей молодших груп — 15 хвилин, середніх — 20 хвилин, старших — 25 хвилин.

Які методи збору інформації використати.

Опитування: анкетування працівників, педагогів.

Вивчення документації.