Як управляти закладом
Управлінська компетентність — це наявність професійних знань та практичного досвіду в сфері управління закладом, організації колективної освітньої, методичної, наукової та суспільної діяльності. За цим визначенням стоїть готовність і здатність керівника закладу освіти діяти у насиченому стресом середовищі, талант організатора і психолога, зрештою, харизма лідера.
Зразковий заклад освіти — це результат роботи керівника над розвитком закладу. Те, як він організував управлінські процеси, впливає на якість освіти у закладі, який він очолює.
На думку членів робочої групи, які працювали над Порадником, керівник зразкового закладу освіти:
- приймає рішення — від одноосібного до спільного;
- комунікує за схемою «керівник-підлеглий» — від вказівок та контролю до делегування та самостійності;
- орієнтується не на процеси, а на людей.
Керівник зразкового закладу освіти уміє мотивувати працівників, працює над їхнім розвитком, уміє взаємодіяти із засновником та усіма учасниками освітнього процесу.
Хороший керівник робить справи правильно, а от керівник зразкового закладу освіти робить правильні справи! Тому він не боїться, йому не соромно перед людьми, він не залежить від чужої думки, не керується у своїх діях інстинктом натовпу, стереотипним мисленням, не відчуває заздрості, корисливості, агресії. Він віднаходить у кожному працівнику ті людські якості, які роблять його вільним та позитивно позначаються на педагогічній діяльності.
У зразковому закладі освіти керівник — лідер, який веде за собою колектив до досягнення спільної мети. Він відданий справі, випромінює енергію та ентузіазм, надихає, пробуджує азарт, підтримує високу мотивацію.
Радимо прочитати
Книжка «Емоційне лідерство». Автори: Деніел Гоулман, Річард Бояціс і Енні МакКі.
Є ще такий погляд на лідерство як концепція «Племінне лідерство» Девіда Логана. Згідно з нею лідерство має п’ять рівнів. Кожен із них відрізняється різним ставленням колективу/людини до себе та інших колективів/людей.
Рівень 1 «Життя — відстій». Колектив/людина зневажає закони соціуму й навіть життя людини.
Рівень 2 «Моє життя — відстій». Такі колективи/люди відчувають апатію, зневіру, знецінюють власне життя. Це люди, які «відсиджують» години на роботі, скаржаться та шукають винних, говорять про зраду.
Рівень 3 «Я крутий, а ти не дуже». Такі колективи/люди сконцентровані на собі та на індивідуальному успіху, тому всередині колективу середовище дуже конкурентне. Керівники такого типу чітко проявляють своє его і всіляко демонструють свою перевагу над іншими. Вони люблять викликати підлеглих до себе в кабінет, де розказують, що вони круті, а от їхні підлеглі «так собі».
Рівень 4 «Ми круті, а вони не дуже». У колективі — партнерство, його робота продуктивна. Учасники вміють поступитися своїм его, щоб працювати для спільної мети. Вони найефективніші у проєктній роботі. Один одного підтримують і не бояться ділитися інформацією. На цьому рівні колектив/людина конкурує із зовнішнім світом: іншими закладами освіти, іншими керівниками. Ця конкуренція — складова для постійного вдосконалення, а підтримка в колективі дає цю можливість.
Рівень 5 «Життя прекрасне». Колектив ні з ким не конкурує, а «змінює світ». Сучасний світ настільки складний, що одна людина не може приймати рішення, має бути колегіальність.
А на якому рівні ви? Добре, якщо на 4 чи 5!
Ознайомтеся також із пам’яткою «Керівник чи лідер? Визначаємо за фокусом уваги»:
Ознайомтеся з порадами Ольги Рейпольської у публікації «Хто керує? Як керує? або Портрет сучасного керівника закладу дошкільної освіти». Про морально-етичні якості керівника та його обізнаність в управлінських функціях у статті Ірини Романюк «Як зробити функцію контролю якісною і мотивувальною».
Частиною роботи керівника закладу освіти як менеджера є формування стратегічного бачення розвитку закладу. Стратегічне управління закладом реалізується через два напрями — розбудову внутрішньої системи забезпечення якості освіти та стратегічне планування. Перший дає змогу вивчати та оцінювати освітній процес як систему, а другий — визначити напрями діяльності в середньостроковій і довгостроковій перспективі. У зразковому закладі освіти є і перший, і другий.
Визначте свій стиль управління за тестом «Який я керівник?».
Який я керівник? Визначте стиль управління
Тест
I. Оберіть ту відповідь, яка вам «пасує» найбільше.
1.
А Я докладаю всіх зусиль, щоб «утриматися на плаву».
Б Я рідко буваю лідером, але часто надаю посильну допомогу іншим.
В Я вмію надихнути себе й інших.
Г Я підтримую стабільний темп роботи.
Д Я докладаю багато зусиль, завдяки чому навколишні приєднуються до мене.
2.
А Моє почуття гумору вражає інших.
Б Гумором я підтримую добрі взаємини або жартую в напруженій ситуації, коли потрібно відволікти загальну увагу від проблеми.
В Мій гумор жорстоко ранить інших.
Г Мій гумор рекламує мене.
Д Мій гумор рятує мене навіть у найскрутніших ситуаціях.
3.
А Я переважно займаю нейтральну позицію, а тому мене важко розхвилювати.
Б У напружених ситуаціях я реагую м’яко й по-дружньому.
В Якщо справи просуваються не належно, я захищаюсь або чиню опір, використовуючи продумані аргументи.
Г У критичній ситуації я вагаюсь, як себе повести, щоб уникнути тиску.
Д Коли я знервований(-а), то стримую себе, але мій неспокій помітний.
4.
А Коли виникає конфлікт, я тримаюся осторонь.
Б Я намагаюся не допускати конфліктів, але якщо вони все-таки виникають, я прагну згуртувати та заспокоїти людей.
В Якщо трапляється конфлікт, я намагаюся припинити його або скористатися ним.
Г Якщо виникає конфлікт, я намагаюсь бути справедливим(-ою), але твердим(-ою), а також шукаю компроміс.
Д Якщо виникає конфлікт, я намагаюся з’ясувати причини й визначити його приховані наміри.
5.
А Я погоджуюся з ідеями, думками та сприйняттями інших, щоб не переходити на чийсь бік.
Б Я швидше погоджусь із думками та ідеями інших, аніж запропоную власні.
В Я наполягаю на реалізації своїх ідей і пропозицій, навіть якщо це не влаштовує інших.
Г Якщо чиїсь погляди й пропозиції не збігаються з моїми, я пропоную компроміс.
Д Я вислуховую ідеї інших, навіть якщо вони опозиційні до моїх. І хоча мої переконання непохитні, я можу обговорювати чужі ідеї, мимохідь змінюючи власні.
6.
А Я приймаю рішення інших.
Б Я високо оцінюю й намагаюся підтримувати гармонійні стосунки.
В Я високо оцінюю продумані рішення.
Г Я шукаю реальні, хоча й непопулярні рішення.
Д Я високо оцінюю творчі рішення, які забезпечують розуміння та згоду.
II. Порахуйте кількість літер-відповідей. Найбільша їх кількість вказує на ваш домінантний стиль управління. Рівна кількість двох чи більше ітер — показник того, що ви керуєтесь тим чи тим стилем залежно від обставин.
Стиль А
Керівники з таким стилем управління переважно зрікаються своїх безпосередніх обов’язків або їх уникають. Вони приймають рішення інших; займають нейтральну позицію; стоять осторонь конфліктних ситуацій, тому рідко налаштовані на конфронтацію.
Їхній гумор часто недоречний. Вони докладають стільки зусиль, скільки потрібно, щоб утриматися на роботі.
Мотивують свої вчинки інстинктом самозбереження. Такі керівники мінімально контактують з працівниками. Вони виконують функцію інформаторів. Будь-яке напруження намагаються якнайшвидше мінімізувати. Працівники не люблять працювати з ними, адже вони ніколи не асоціюються із творчістю і підтримкою.
Стиль Б
Такі керівники вірять, що коли люди щасливі, то робота якось виконається сама. Надають перевагу добрим взаєминам з працівниками й досить часто поступаються власним інтересам, приймаючи погляди інших.
Намагаються уникати конфліктів або (якщо вони все-таки виникають) угамовувати емоції навколишніх.
Спілкуються з іншими досить тепло та дружньо. Своє почуття гумору переважно використовують, аби відволікти загальну увагу від серйозних проблем. Рідко задають тон колегам, але ніколи не відмовлять у наданні цінної допомоги.
Стиль В
Вимогливе ставлення до роботи домінує над уважним ставленням до підлеглих. Такі керівники автократичні, майстри розподіляти завдання. Вони високо цінують добре продумані рішення. У своїх переконаннях непохитні. Намагаються відвернути конфлікт і тим самим ще дужче утвердити свої позиції. Якщо це їм не вдається, вони захищаються, наполягають на своєму, сперечаються. Їхній гумор дуже часто недоречний і межує із сарказмом, що «накручує» їх самих та тих, хто їх оточує.
Філософія таких керівників — «досягай результату, інакше вибуваєш з гри». Стосунки з іншими мінімізовано, а якщо й трапляються, то задля встановлення влади та забезпечення покори.
Стиль Г
Ставлення до роботи та до працівників досить урівноважене і прийнятне. Вони дбайливо збалансовані.
Більшість керівників послуговуються саме цим стилем. Вони шукають вигідні, можливо, не завжди досконалі рішення. Такі керівники займають центральну позицію й намагаються прийти до прийнятних для всіх рішень. Але в екстремальних умовах вони вагаються, на чий бік пристати. Використовують своє почуття гумору, щоб «набити» собі ціну, а також прагнуть стабільності. Спілкування в їхній присутності приємне.
Стиль Д
Ставлення до виконання організаційних завдань і до працівників на високому рівні. Такі керівники приділяють увагу сміливим і творчим рішенням, які надалі забезпечують порозуміння та згоду. Вони хороші слухачі. Шукають ідеї, думки та стосунки, які відрізняються від їхніх. Вони мають непохитні переконання, але здатні прислухатися до чужих раціональних думок і, можливо, схилитися до них.
Завжди чатують на конфлікт, а коли він виникає, намагаються з’ясувати справжні його причини й передумови, а також знищити його підводні рифи. Вони контролюють свій емоційний стан, докладають неабияких зусиль і цим надихають інших.
Відповідальних працівників запрошують до співпраці. Такі керівники не просто справні начальники, вони — лідери.
У час інформаційно-комунікаційних технологій у зразковому закладі освіти побутує інформаційне управління. Керівник такого закладу користується достовірними інтернет-ресурсами або внутрішньою мережею закладу, в якій зібрані нормативно-правові, інструктивно-методичні, діагностичні, навчально-методичні, дидактичні та інші засоби. Вони унормовують, упорядковують, скеровують і координують, наповнюють і оновлюють змістовно, корегують діяльність усіх служб закладу: адміністративно-господарську, медичну, педагогічну, психологічну тощо.
Керівник зразкового закладу освіти занурений у пошуки засобів забезпечення якості освіти, де контроль відіграє важливу роль. Він створює ефективну систему внутрішнього контролю за якістю освітнього процесу, яка:
- не руйнує демократичний стиль управління;
- дає змогу охопити всі напрями діяльності закладу;
- сприяє прийняттю конструктивних управлінських рішень.
Що робити керівнику, щоб дитячий садок став взірцевим для батьків, дізнайтеся зі шпаргалки.