1
Січень 2022року
управляємо якістю освіти
стратегія розвитку

Створюємо та виконуємо стратегію розвитку зак­ладу: план для керівника

Володимир Зиль , проректор з адміністрування та розвитку, старший викладач кафедри філософії, економіки та менеджменту освіти Рівненського ОІППО
П’ять відповідей-орієнтирів, щоб досягти мети
  1. схваліть документ і підготуйте подання зас­нов­нику
  2. залучіть стейкхолдерів
  3. реалізовуйте через річні плани
  4. визначте ключові зав­дан­ня
  5. переглядайте в кінці навчального року

Якісна освіта — це спільний результат роботи керівника та колективу над розвитком закладу. Те, як керівник налаштує управлінські процеси, безпосередньо впливає на якість освітньої діяльності в закладі, який він очолює. Важливою частиною роботи керівника як менеджера є формування стратегічного бачення розвитку закладу. Стратегічне управління — це безперервний процес, обов’язковою частиною якого є стратегія розвитку закладу освіти. Вона дає можливість визначити напрями руху закладу освіти, щоб досягнути основної мети — забезпечити якість освіти та освітньої діяльності на високому рівні.

Стратегія розвитку — це документ, який формує базу для підвищення якості освіти та якості освітнього процесу на довготривалий період часу. В умовах реформування системи освіти, набуття закладами освіти академічної та фінансово-господарської автономії має бути унікальною в кожного закладу освіти, а також:

  • ґрунтуватися на цінностях, визначених та визнаних усіма учасниками освітнього процесу;
  • відображати особливості функціонування, що пов’язані з культурними надбаннями;
  • враховувати усталені позитивні традиції та підходи, інтереси зацікавлених сторін;
  • надати можливості для впровадження інновацій та сформулювати відповіді на зовнішні та внутрішні виклики.

У стратегії розвитку закладу освіти потрібно відобразити творчий та професійний потенціал усіх учасників освітнього процесу. Лише в такому випадку цей документ матиме практичну цінність, допоможе відстежити поточну діяльність, слугуватиме орієнтиром та дороговказом для змін та, зрештою, сприятиме об’єднанню зусиль над досягненням мети, стратегічних та операційних цілей.

Щоб стратегія розвитку закладу не була лише на папері, а стала дієвим дороговказом до якісної освіти, ви як керівник закладу маєте знати відповіді на п’ять основних запитань.

1. Хто розробляє та впроваджує

Проєкт стратегії розвитку закладу обов’язково має обговорити педагогічна рада закладу, яка вносить до нього свої пропозиції. У разі утворення педагогічна рада теж обговорює проєкт документа, надає власні пропозиції.

Педагогічна рада схвалює стратегію розвитку закладу освіти й доручає керівнику закладу підготувати подання засновнику для затвердження.

Оскільки засновник ЗДО має фінансувати виконання стратегії розвитку, зокрема здійснення інноваційної діяльності закладом освіти, він має затвердити документ за поданням закладу освіти.

Про результати виконання діяльності з виконання стратегії розвитку керівник закладу щороку звітує на загальних зборах (конференції) колективу. Результати впровадження стратегії розвитку аналізує піклувальна рада.

2. Як залучати учасників освітнього процесу до розробки

Стратегія виконує важливі комунікаційні та інтеграційні функції. Тож до її розробки варто залучити широке представництво усіх спільнот-учасників освітнього процесу. Якщо йдеться про ЗДО у сільській місцевості з невеликою наповнюваністю, це питання вирішити просто, оскільки коло соціальних контактів є широким та всеосяжним. Що робити, коли проблематично залучити до спільної діяльності навіть численний педагогічний колектив? У такому разі варто проаналізувати стейкхолдерів, тобто зацікавлених сторін. Це особи та/або інституції, які можуть безпосередньо або опосередковано, позитивно чи негативно впливати на питання (проблему), чи бути під його впливом. Розподілити зацікавлених сторін можна за принципами впливовості та важливості (табл.).

Впливові та важливі зацікавлені сторони слід залучити до складу робочої групи із напрацювання проєкту стратегії розвитку. Якщо є потреба, робочих груп може бути кілька, вони працюватимуть за визначеними напрямами. Зацікавлені сторони, наприклад педагогічна рада закладу, можуть вносити власні пропозиції до проєкту стратегії розвитку.

Усіх стейкхолдерів маєте поінформувати про процес та етапи розробки та затвердження стратегії розвитку закладу освіти. Також дізнайтеся думку всіх учасників освітнього процесу про цінності, які вони вважають ключовими у діяльності дитсадка, потреби, врахування яких слугуватиме для підвищення якості освіти. Після узагальнення напрацювань і створення місії закладу освіти кожен має відчувати власну причетність, усвідомлювати результат власної участі та відповідальність за втілення спільно ухваленого рішення.

3. Який період має охоплювати

Стратегія розвитку — це документ довгострокового планування. Його реалізують через річні плани, які, фактично, є додатковими складниками.

Візьміть до уваги стратегічні документи, якими керується засновник закладу освіти:

  • стратегію розвитку громади;
  • стратегію розвитку освітньої сфери в громаді;
  • програму соціально-економічного розвитку;
  • програми розвитку освіти тощо.

У цих нормативно-правових актах має міститися бачення громади на розвиток освітньої мережі, підвищення якості освітніх послуг, фінансового та матеріально-технічного забезпечення. Оскільки засновник має зобов’язання щодо фінансування положень стратегії розвитку та повноваження з її затвердження, враховуйте його візію, яка відображена у нормативно-правових актах щодо освітньої сфери.

4. Які складники визначити

Стратегія розвитку закладу освіти може мати довільну форму. Але її складники мають відповідати на чотири ключові запитання.

Якими є цінності закладу освіти?

Ключовою у школі є громада, яка утворюється через взаємодію усіх учасників освітнього процесу. Тому цінності закладу мають бути тотожними цінностям, які є найважливішими для тих, хто має втілювати їх у життя. Таких спільних цінностей може бути від трьох до п’яти. Маєте розуміти, що цінності мають бути визнаними, непорушними. На їх основі розроблятимете місію — для чого або з якої причини існує заклад.

Місія — це твердження, що розкриває сенс існування організації. Найкраще місію сформулювати одним реченням, що міститиме інформацію про цінності, послуги, які надає заклад, мету його діяльності, призначення та специфіку. Така місія свідчитиме про унікальність закладу освіти, буде зрозумілою для усіх зацікавлених сторін.

Якими ми є сьогодні?

Відповіддю на це запитання слугуватимуть висновки за результатами оцінювання за внутрішньою системою забезпечення якості освіти (самооцінювання). Якщо цих висновків недостатньо, у закладі можна провести фокус-групове дослідження, на предмет SWOT-аналізу. Інструмент SWOT-аналізу допоможе вам визначити сильні та слабкі сторони закладу освіти, можливості та загрози, які наявні у зовнішньому середовищі. Використовуючи таку форму аналізу, уникайте поверхневої оцінки, узагальнених суджень, аргументуйте позиції через конкретні приклади.

Якщо в громаді є аналогічний до вашого заклад дошкільної освіти, або узагальнені показники діяльності закладів сфери дошкільної освіти, можна зробити порівняння за наявними даними та визначити поточну позицію школи, до критеріїв-орієнтирів яких варто прагнути. Такий підхід має назву бенчмаркінгу.

Бенчмаркінг — це порівняльний аналіз показників однієї компанії з показниками іншої, зазвичай, більш успішної. У перекладі з англійської означає «цільовий орієнтир» або «опорний показник». Результати та досягнення конкурентів є цільовими орієнтирами.

Якими ми хочемо бути через кілька років?

Візія закладу освіти теж має важливе значення та формулює бачення організації та навколишнього середовища у перспективі. Для цього варто відповісти на кілька важливих запитань:

  • Які послуги ми надаватимемо громаді?
  • Хто користуватиметься цими послугами?
  • Який портрет користувача наших послуг та випускника закладу через кілька років?
  • Яким буде ресурсне забезпечення та освітнє середовище закладу освіти?
  • Яким буде коло наших партнерів?
  • Як ми будемо комунікувати зі спільнотами учасників освітнього процесу? Як відбуватиметься комунікація із засновником, громадою, суспільством?
  • Яких успіхів ми досягнемо?

Також можна сформулювати мету закладу, спрямовану на підвищення якості освіти та якості освітнього процесу. Мета має відповідати принципам SMART і бути:

  • конкретною, специфічною, однозначною та зрозумілою;
  • вимірюваною за допомогою кількісних та якісних показників, які слугуватимуть індикаторами її виконання;
  • досяжною, реалістичною, відштовхуватися від ресурсів та можливостей, які наявні у зовнішньому середовищі;
  • доцільною, відповідати потребам учасників освітнього процесу, враховувати ризики, які наявні у зовнішньому середовищі;
  • обмеженою в часі, що допомагатиме сфокусувати зусилля, залучити ресурси.

Для досягнення мети сформулюйте стратегічні цілі, які стосуватимуться ключових напрямів діяльності закладу освіти. Для зручності ці напрями можуть бути аналогічними до тих, за якими проводите оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти: освітнє середовище закладу освіти, система оцінювання здобувачів освіти, педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти, управлінські процеси закладу освіти.

Що необхідно виконати для досягнення мети? Як дізнатися, що досягли очікуваного результату?

Кроки з досягнення мети, стратегічних цілей можуть фігурувати як окремі проєкти, які розроблять робочі групи, або ж у формі таблиці, де до кожної стратегічної цілі передбачите операційні цілі, форму контролю, відповідальних за їх виконання, орієнтовний час реалізації, очікувані результати, виражені у кількісних та якісних показниках, необхідні ресурси, зокрема, фінансові та матеріально-технічні. Джерелом таких ресурсів може слугувати не лише заклад освіти і його засновник, а й зовнішнє середовище: цільові державні та регіональні субвенції, партнерські установи та організації, учасники та волонтери громадських об’єднань, спонсори, донори та меценати. Ресурси засновника, які може залучити школа, варто визначити та погодити на етапі розробки проєкту стратегії розвитку.

Передбачте план моніторингу та оцінки результатів виконання стратегії, де кількісні та якісні індикатори дозволятимуть визначити, де перебуває заклад на цей момент на шляху до досягнення стратегічних цілей.

Які документи закладу мають бути гармонізовані зі стратегією розвитку:
• Статут закладу;
• освітня програма;
• річний план — як складова й операційний план стратегії розвитку;
• кошторис.

5. Коли переглядати та вносити зміни

Переглядати та вносити зміни до стратегії розвитку закладу доцільно, якщо:

  • змінилася нормативно-правова база у сфері діяльності ЗДО;
  • засновник затвердив Статут закладу в новій редакції;
  • змінився тип закладу;
  • виникла потреба в коригуванні з огляду на аналіз результатів виконання.

Зазвичай, потреба у таких змінах може виникати після завершення навчального року. Спільно з педагогічною радою проаналізуйте, чому окремі операційні цілі не виконали, що завадило досягти конкретних результатів, чи з’явились додаткові ресурси? Якщо мета стратегії розвитку, з огляду на звіт керівника про її виконання, досягнута, перегляньте стратегію загалом. Такими підставами можуть бути інші потреби та запити учасників освітнього процесу.

  1. Хто розробляє та впроваджує
  2. Як залучати учасників освітнього процесу до розробки
  3. Який період має охоплювати
  4. Які складники визначити
  5. Коли переглядати та вносити зміни

Здійснюючи стратегічне планування, уникайте формалізму, керуйтеся принципами прозорості, підзвітності, інклюзивності. З використанням цих підходів стратегія розвитку буде відомою та зрозумілою для учасників освітнього процесу, виконуватиме мотиваційну функцію, спрятиме об’єднанню та співпраці для досягнення мети, слугуватиме дороговказом для подальшої діяльності, вважатиметься спільним надбанням, свідчитиме про унікальність закладу та важливість його функцій у громаді.