Що нового
29 жовтня
Долучайтеся до громадського обговорення проєкту щодо зарахування, переведення та відрахування вихованців у закладах дошкільної освіти
ІПР дитини з особливими освітніми потребами — зразок
У Міністерстві освіти і науки України висунули для громадського обговорення проєкт Порядку зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних і комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти (далі-Порядок), розроблений відповідно до доручення Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля від 22.07.2024 № 21725/1/1-24 та з метою підготовки проєктів нормативно-правових актів у сфері дошкільної освіти, необхідних для реалізації Закону України від 6 червня 2024 року № 3788-ІX «Про дошкільну освіту».
Цей документ визначає механізми зарахування дітей до закладів освіти, переведення вихованців з одного закладу до іншого та причини відрахування вихованців із закладів освіти.
Запропонуйте батькам опитувальник. Також можете скористатися ним у роботі з дітьми та в консультуванні батьків
Свої коментарі, зауваження та пропозиції до проєкту Порядку можна надсилати до 14 листопада 2024 року на електронну адресу: [email protected] за такою формою:
Редакція проєкту Порядку | Запропонована редакція | Примітка (пояснення) |
Результати громадського обговорення будуть розміщені на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два тижні після прийняття рішень за результатами обговорення.
Джерело: МОН
29 жовтня
Для українських вчителів пропонують безплатний курс щодо створення інтерактивних уроків
У пошуках освітніх скарбів: квест для педагогів
Онлайн-школа математики «Mathema» пропонує безкоштовний онлайн-курс для вчителів початкової школи, який допоможе використовувати інструменти Canva та ШІ для створення інтерактивних уроків з математики.
Запропонований курс складається з 8 онлайн-уроків та має на меті ознайомити вчителів із базовими принципами штучного інтелекту, показати, як використовувати Canva і ШІ для створення візуальних матеріалів, а також навчити генерувати матеріали для інтерактивного викладання математики в початкові школі.
У журналі — цикл статей, присвячених просвітницькій програмі «Свідомий користувач медіапростору». У цій статті — опис двох занять, які ознайомлюють із поняттями нетикету та реклами в інтернеті, а також її маніпулятивним впливом на людину.
Програма курсу складається з наступних теми:
- вступ до генеративного ШІ;
- використання мовних моделей, написання промптів;
- генерація зображень за допомогою нейромереж;
- створення відео з використанням ШІ;
- генерація звуку й музики;
- створення цифрового помічника вчителя;
- використання Canva для створення мультимедійного контенту;
- створення інтерактивних презентацій до уроку.
Детальну інформацію та реєстрацію на курс можна знайти за посиланням.
За інформацією МОН
29 жовтня
ВР оновила правила вступної кампанії в 2025 році
ВЕБІНАР: Команда реагування закладу освіти
29 жовтня 2024 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №12053 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2025 року».
Таким чином цьогоріч випускники закладів середньої освіти звільняються від державної підсумкової атестації (ДПА), а вступ до закладів вищої освіти відбуватиметься за особливою процедурою.
Законопроєкт передбачає зміни до законів «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту» та «Про повну загальну середню освіту», що регулюють порядок завершення навчання в школах та проведення вступної кампанії.
У оновленому законопроєкті передбачено наступні зміни:
Учні, які у 2025 році завершують повну загальну середню освіту, не складатимуть державну підсумкову атестацію. Це рішення дає змогу сфокусуватися на підготовці до вступних випробувань.
Вступні іспити до закладів вищої освіти проводитимуть у форматі національного мультипредметного тесту (НМТ) на комп'ютері. Як і торік, НМТ міститиме три обов'язкові предмети (українську мову, математику, історію України), а також один предмет на вибір (наприклад, українську літературу, іноземну мову, біологію, хімію, фізику, географію). Під час реєстрації учасники зазначатимуть предмет за вибором, який вони бажають складати.
Розширення переліку тем з історії України. У 2025 році до тесту з історії України додано завдання, що охоплюють увесь шкільний курс історії. Відтепер потрібно знати матеріал, починаючи з перших розділів програми.
Як зазначили в МОН, щоб якісно підготуватися до НМТ, потрібно ознайомитися зі структурою тестів, відпрацювати розподіл часу та контроль емоцій під час іспитів. Зі свого боку Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) пропонує такі безоплатні ресурси:
- Демонстраційні тести на Всеукраїнській школі онлайн.
- Тести попередніх років на сайті УЦОЯО.
- Тренажери для підготовки на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти.
За матеріалами МОН
28 жовтня
Кожна школа в Україні повинна буде мати паспорт безпеки
Позапланові перевірки та інституційні аудити: чи будуть у 2024/2025 н.р.
В Україні створять електронний паспорт безпеки для кожного закладу освіти, який буде розміщений у програмно-апаратному комплексі АІКОМ.
Таку інформацію зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Як він акцентував, кожна школа повинна буде мати такий паспорт.
Для того, щоб створити паспорт безпеки, представники шкіл, застосовуючи функціонал редагування, за алгоритмом мають внести наступну інформацію до підрозділів паспорта безпеки:
- «Відомості»,
- «Місцевість»,
- «Територія»,
- «Засоби охорони»,
- «Пожежна безпека» тощо.
Школи можуть використовувати для цього свій стандартний доступ до АІКОМ — авторизуватись за логіном та паролем, який був основним для формування відомчої статистичної звітності.
Передбачається, що доступ до онлайн-паспорта безпеки матимуть доступ поліцейські та працівники ДСНС.
Окрім того, запровадження паспортів безпеки сприятиме формуванню більш безпечного освітнього середовища і виправленню наявних проблем у закладах освіти.
Джерело: Телеграм-канал Дениса Шмигаля
28 жовтня
Розпочато Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика
У пошуках освітніх скарбів: квест для педагогів
28 жовтня розпочався ХХV Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика.
Стати учасниками Конкурсу можуть учні й учениці 3–11 класів закладів загальної середньої освіти, учні й учениці закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студенти та студентки закладів фахової передвищої та вищої освіти.
Зазначимо, що Конкурс з української мови відбувається в 4 етапи:
- перший — на рівні закладів освіти (жовтень — листопад). У Державному ліцеї «Міжнародна українська школа» перший етап проводиться в січні — лютому;
- другий — на рівні територіальних громад, районів міст Києва та Севастополя, районів областей (листопад — грудень). Рішення про рівень проведення другого етапу ухвалює відповідний орган управління у сфері освіти Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
- третій — на рівні Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (грудень — лютий);
- четвертий — на всеукраїнському рівні (березень).
Переможцям четвертого етапу Конкурсу, які посіли перші місця у відповідних категоріях, призначаються стипендії Президента України переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
За інформацією МОН
27 жовтня
Українські школярі навчатимуться в новому форматі
Українська система освіти продовжує зазнавати великих змін, спричинених пандемією та війною. З кожним днем навантаження на вчителів зростає, і їм доводиться працювати подекуди в чотири рази більше, ніж раніше.
За словами заступниці міністра освіти і науки Надії Кузьмичової, наразі в багатьох школах одночасно навчаються чотири категорії учнів, що значно ускладнює навчальний процес.
До першої групи відносяться діти, які навчаються офлайн або за змішаною формою навчання, коли тиждень частина учнів приходить до школи, а інші — навчаються дистанційно, змінюючи місця на наступний тиждень.
Друга група — це школярі, які залишаються на території України, але змінили регіон проживання і долучаються до уроків дистанційно.
Третя категорія — діти, які виїхали за кордон, але залишаються зарахованими до українських шкіл. Вони не можуть повністю відвідувати онлайн-уроки, оскільки навчаються у закордонних школах.
У журналі — цикл статей, присвячених просвітницькій програмі «Свідомий користувач медіапростору». У цій статті — опис двох занять, які ознайомлюють із поняттями нетикету та реклами в інтернеті, а також її маніпулятивним впливом на людину.
Четверта група — це діти, які перебувають на тимчасово окупованих територіях і навчаються дистанційно в українських школах.
Як акцентувала заступниця очільника МОН, така ситуація є справжнім викликом для українських закладів освіти. Через необхідність одночасно викладати для декількох категорій учнів, значно зростає навантаження на вчителів, що негативно впливає на якість освіти. Тому вчителі змушені постійно перемикатися між різними форматами викладання, що ускладнює фокусування на потребах кожного учня.
Зі свого боку Міністерство освіти і науки визнало цю проблему та планує вжити заходів для її вирішення. Уже з 1 вересня 2025 року буде запроваджено обов'язкове розмежування учнів за різними форматами навчання. Це означає, що класи будуть поділятися на окремі групи для очного та дистанційного навчання. Таким чином, вчителі зможуть зосередитися на одній групі учнів, а учні, в свою чергу, отримають якіснішу освіту.
На думку Надії Кузьмичової такі зміни дозволять краще враховувати потреби кожної категорії учнів і покращать ефективність навчального процесу. Але до цього часу школи продовжуватимуть працювати в умовах надзвичайного навантаження, що вимагає від вчителів додаткових зусиль та витримки.
Джерело: РБК-Україна
27 жовтня
В Україні відбувся Форум інноваційних ідей у дошкіллі
Освітні цикли — плануємо роботу з дітьми по-новому
Нещодавно відбувся Форум інноваційних ідей у дошкільній освіті, яке розпочалося з урочистого нагородження працівників сфери дошкільної освіти від Міністерства освіти і науки.
Зокрема, цьогоріч за версією Global Teacher Prize Ukraine 2024 було відзначено 50 працівників дошкілля, які зробили значний внесок у розвиток дітей і впровадження інноваційних підходів у навчанні.
Заступниця міністра освіти і науки Євгенія Смірнова під час виступу розповіла про зміни в дошкільній освіті та новий профільний закон, який почне діяти вже наступного року. Вона також акцентувала на важливості інклюзії та безбар'єрності в дошкільних закладах, а ще поділилася ініціативами, які допоможуть впроваджувати англійську мову в дошкіллі.
Окрім того, у межах панельної дискусії учасники заходу провели важливе обговорення на тему «Виклики та перспективи розвитку дошкільної освіти в умовах воєнного часу». Учасники порушили питання надання психологічної підтримки дітям і вихователям, а також участі батьків як надійних партнерів в освітньому процесі.
Частиною програми форуму також були освітні лабораторії ідей. Таким чином учасники обговорили цифровізацію в дошкіллі та ділилися ефективними підходами до викладання англійської мови в садочках. Зокрема, вихователі мали можливість опанувати сучасні методи розвитку дітей, заглибитися в природу їхніх емоцій, досліджуючи питання психологічного й соціального розвитку дошкільнят. Також під час майстерок акцентували увагу на ефективному управлінні в дошкільних закладах і створенні інклюзивного освітнього середовища.
Захід завершився нетворкінгом — учасники мали змогу обговорити знання й ідеї, як знайти нових колег, які разом прагнуть змінювати дошкільну освіту на краще.
Ця подія стала платформою для створення нових можливостей, що допоможуть дошкільнятам здобувати якісну освіту навіть у такі складні часи.
Переглянути онлайн-трансляцію форуму можна за посиланнями: Частина 1 та Частина 2.
Джерело: МОН
27 жовтня
З Днем української писемності та мови!
Знаймо українську: прощаємося з поширеними помилками
Скачати
День української писемності та мови ми святкуємо 27 жовтня (до 2023 року — 9 листопада). У цей день вшановуємо пам'ять Преподобного Нестора Літописця. Його вважають упорядником (за іншою версією автором) «Повісті минулих літ» — літописного зведення, складеного в Києві в XI — на початку XII століття. Це найдавніша велика літописна пам'ятка української мови. Написана мовою, близькою до живої народної з нашаруванням церковнослов’янських елементів. Василь Яременко, професор, знавець давніх рукописів стверджує: «… це не просто пам’ятка української писемності… вона має стати букварем нашої національної свідомості»; «У літописі Нестора немає жодного російського слова… а українська лексика ллється суцільним потоком».
Усі бачили фото, на якому змінено назву міста Маріуполь на «Мариуполь». Чому окупанти зробили це одразу ж, як увійшли в місто? Тому що мова має значення. Той, хто називає землю, той нею володіє ─ і фізично, і психологічно. Чому росіяни спалюють українські книжки, підручники та замінюють їх на російські? Відповідь очевидна.
Те, якою мовою і як ми говоримо й пишемо, каже про нас набагато більше, ніж ми можемо уявити. Комусь немає різниці, а комусь різниця така, що аж щемить у серці... Мова починається не з правил, а зі слів привіт, як справи, кохаю тебе, зателефонуй батькам, будь ласка, вибач, вітаю. З простих важливих слів українською починаємося МИ.
Іван Огієнко — історик, письменник, мовознавець, видавець, педагог, громадський, політичний і церковний діяч — усе життя дотримувався 12 заповідей про рідну мову. Він сам їх і сформулював. Згадаймо першу з них: «На кожному кроці й кожної хвилини охороняй честь своєї рідної мови, як свою власну і навіть більше — як честь своєї нації. Хто не береже честі своєї рідної мови, той підкопує основи своєї нації».
В історії нашої мови є епізоди, про які боляче думати і які не можна забувати. Українську мову офіційно забороняли 134 рази. Знаємо, хто. За українську мову знищували українців, зокрема культурних діячів, мовознавців, щоб не було кому говорити і передавати мову й знання про неї далі. Хотіли, щоб наше слово навік замовкло. Але сьогодні, у 2024 році, ми з вами відзначаємо День української писемності та мови. І слово наше звучить на весь світ мільйонами голосів.
А ще Іванові Огієнку належать дуже важливі слова: «Мова — то серце народу: гине мова — гине народ».
Бережімо серце нашого народу!
24 жовтня
Як відбувається організація безплатного харчування для учнів початкових класів?
Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив виділення державної субвенції в розмірі 2 мільярди гривень на організацію гарячого харчування учнів 1–4 класів у 2024 році.
Таким чином місцеві ради мають організувати гаряче харчування учням початкових класів. Це можуть бути або сніданки, або обіди — залежно від організації навчання.
Про особливості організації харчування в школі розповів заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.
«Харчування в школі — це не лише про їжу, а насамперед про здоров'я дітей і формування корисних звичок на все життя. Державна субвенція на гаряче харчування для всіх учнів початкової школи — це спосіб захистити дітей та піклуватися про їхній фізичний, соціальний та емоційний добробут, що набуває особливого значення в умовах повномасштабної війни в Україні», — зазначив посадовець.
Нова субвенція, яку виділив уряд, — це допомога держави місцевим радам у забезпеченні збалансованого харчування для учнів початкових класів.
Раніше безплатне харчування отримували учні пільгових категорій за кошти місцевих бюджетів. Інколи харчування учнів 1–4 класів могло здійснюватися на умовах часткового співфінансування, але це не було обов’язковим — кожна громада під час ухвалення такого рішення відштовхувалася від власних фінансових ресурсів.
Відповідно до умов оновленої субвенції, місцеві ради мають організувати одноразове гаряче харчування учням початкових класів у школах, гімназіях чи ліцеях комунальної форми власності. Це можуть бути або сніданки, або обіди — залежно від організації навчання.
Державну субвенцію можна використовувати на:
- придбання продуктів, якщо заклади освіти харчують учнів самостійно;
- відшкодування 70% від вартості послуг кейтерингу чи аутсорсингу, якщо заклад освіти залучає підрядників.
Зокрема, розподіл субвенції у 2024 році на харчування здійснено з розрахунку 50 грн на одного учня на один навчальний день. Місцевим радам також не заборонено залучати кошти місцевих бюджетів і додаткові джерела фінансування, наприклад, міжнародну технічну допомогу від партнерів з розвитку тощо.
Один із викликів субвенції — це зміни в кількості учнів, які навчалися дистанційно минулого навчального року, а цього навчального року вже очно або в змішаному форматі, через це не були внесені до розрахунку обсягу субвенції для конкретної територіальної громади.
Щоб подолати цей виклик, МОН цього року планує перерозподілити обсяг субвенцій між бюджетами територіальних громад. Для цього закладам освіти важливо передати актуальні дані щодо кількості учнів у 2024/25 навчальному році через систему ПАТ «АІКОМ».
Окрім того, в освітньому відомстві планують нову постанову щодо питання забезпечення харчуванням під час повітряних тривог у закладах освіти. Вона значно розширить можливості щодо способів організації харчування в укриттях, переліку харчових продуктів, враховуватиме різні режими роботи закладів і міститиме оновлені норми споживання харчових продуктів в укриттях.
Нині дозволено харчуватися в укриттях їжею, принесеною в боксах з харчоблоку, а в разі довготривалої тривоги іноді роздавати дітям сухий пайок. До його складу можуть входити овочеві і фруктові пюре, бутерброди з твердим сиром, фрукти, сік, вода, інші незаборонені страви буфетного асортименту.
Інше питання, що турбує громадськість, — коли розпочнеться безоплатне харчування в закладах освіти.
Громади намагаються якнайшвидше розв'язати ці питання, але кожна з них має свої особливості — наприклад, деякі з них уже мають договори з підрядниками, а укладення нових договорів, проведення тендерів і закупівлі займає час.
Тому кожна громада самостійно розв'язує питання забезпечення учнів 1–4 класів харчуванням з огляду на актуальну ситуацію. Головне — це пришвидшити використання коштів субвенції та забезпечити безоплатним харчуванням учнів, бо ця субвенція неперехідна, тобто, якщо кошти не будуть використані до кінця року, їх повернуть у державний бюджет.
За матеріалами Освіта.юа
24 жовтня
МОН нагородило переможців і лауреатів конкурсу «Учитель року — 2024»
У пошуках освітніх скарбів: квест для педагогів
Наразі розвиток інтелектуального потенціалу є запорукою підвищення соціально-економічного рівня України. Успішних учнів, талановиту інтелектуально обдаровану молодь може виховати тільки успішний і вмотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
Одним із ефективних засобів мотивування вчителів до професійного розвитку чільне місце посідає всеукраїнський конкурс «Учитель року», на якому вчителі демонструють свій потенціал та педагогічні здібності, професійну компетентність, методичну майстерність, навички використання сучасних педагогічних технологій, мобільність мислення, творчість і новаторство, а також мають можливість осмислити по-новому свою діяльність, отримати її професійну експертизу.
24 жовтня заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків зустрівся з переможцями і лауреатами всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2024». Зокрема поспілкувався з ними щодо підвищення якості освіти та змін в загальній середній освіті.
У журналі — цикл статей, присвячених просвітницькій програмі «Свідомий користувач медіапростору». У цій статті — опис двох занять, які ознайомлюють із поняттями нетикету та реклами в інтернеті, а також її маніпулятивним впливом на людину.
«Учителі віддають душу і знання, формують світогляд учнів і підтримують їх у розвитку талантів, допомагаючи кожному розкрити потенціал. Формуючи громадянську свідомість і моральні цінності в учнів, ви інвестуєте в майбутнє України. Саме від вас залежить, наскільки успішними будуть наші учні, як вони зможуть реалізувати себе в дорослому житті, якою буде наша держава. Підтримка вчителів є ключем до успіху системи освіти і розвитку суспільства загалом. Без вашої невтомної праці досягнення суспільства були б значно меншими», — акцентував заступник очільника МОН.
Під час зустрічі переможці всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2024» отримали почесне звання «Заслужений вчитель України», а лауреати — почесні грамоти Кабінету Міністрів України.
Свій досвід учасники конкурсу «Учитель року — 2024» представляють у Всеукраїнській школі майстерності «Педагогічний стартап». Трансляції тривають весь жовтень на ютуб-каналах «Учитель року» та «Видавнича корпорація Ранок».
За інфрормацією МОН
24 жовтня
Як зміниться оцінювання українських школярів, які перебувають за кордоном?
ВЕБІНАР: Команда реагування закладу освіти
Міністерство освіти і науки України запровадило спеціальну програму навчання для українських школярів, які тимчасово проживають за кордоном.
Таку інформацію зазначила заступник міністра освіти та науки України Надія Кузьмичова.
Ця спеціальна програма допомагає школярам зберігати зв'язок із Україною, при цьому враховує їх нові життєві обставини.
Раніше в українських учнів виникали труднощі через те, що уроки в іноземних та українських школах проходили в один і той же час. Саме тому в 2023 році було запроваджено спеціальний скорочений курс — «українознавчий компонент».
Опрацюєте нові підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів. Опануєте алгоритм, інструменти та методи формувального оцінювання
Згідно з цим курсом, діти вивчають лише ключові предмети, пов'язані з Україною: українську мову, літературу, історію, правознавство, географію та захист України. Оцінки з інших предметів зараховуються виходячи з успішності у школі за кордоном.
Як зауважила Надія Кузьмичова, такий підхід ґрунтується на довірі до закордонних освітніх систем.
«Ми пропонуємо в чомусь йти на компроміс. Ми довіряємо оцінкам, поставленим у польських, французьких та інших школах. Не потрібно зайвий раз тестувати дітей, щоб перевірити ці результати. Адже така недовіра може призвести до того, що дитина відмовиться від навчання в українській школі», — акцентувала заступниця очільника МОН.
Відповідно до даних МОН, понад 330 тисяч українських дітей зараз мешкають в інших країнах.
За інформацією РБК-Україна
23 жовтня
Оксана Забужко повідомила назву тексту Радіодиктанту — 2024
У пошуках освітніх скарбів: квест для педагогів
25 жовтня українці та любителі української мови писатимуть разом Радіодиктант національної єдності. До флешмобу можна долучитися з будь-якої точки світу.
Цьогоріч текст радіодиктанту написала українська письменниця Оксана Забужко. Його назва — «Магія голосу», розповіла авторка в інтерв'ю Українському радіо.
Зокрема, Забужко натякнула, що її текст буде подарунком до ювілею Українського Радіо, яке цьогоріч святкує 100 років.
Авторка тексту додала, що намагалася дотримуватися загальних правил і щоб її унікальний стиль не деформувався. Тож «забужківських речень» не буде. Проте написання цього тексту виявилося для письменниці важким завданням.
Як повідомлялось раніше, читатиме текст Радіодиктанту — 2024 письменник, музикант, екоактивіст Павло Вишебаба, який зараз захищає Україну на фронті.
Диктант розпочнеться 25 жовтня об 11:00 годині. Його транслюватимуть на всіх платформах Суспільного — телебаченні, радіо та діджиталі:
- на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
- наживо в ефірі телеканалу та на сайті Суспільне Культура;
- на YouTube-каналі Українського Радіо;
- на Facebook-сторінках Суспільного.
Окрім того, текст Радіодиктанту оприлюднять 28 жовтня, об 11:00 на сайті Українського Радіо та на сайті Суспільне Культура.
Також Оксана Забужко порадила українцям більше читати: «І сьогодні, і завтра, і після диктанту — просто читайте».
Джерело: Українське радіо
23 жовтня
Кабмін оновив розподіл субвенції на модернізацію шкільних харчоблоків
Позапланові перевірки та інституційні аудити: чи будуть у 2024/2025 н.р.
У Кабінеті Міністрів України ухвалили розпорядження, яким затверджено оновлений розподіл субвенції для модернізації шкільних харчоблоків. Цей нормативний акт вносить зміни до попереднього розпорядження від 13 серпня 2024 року № 763.
Таким чином субвенцію розміром 1,5 мільярда гривень спрямовано на придбання сучасного обладнання, капітальний ремонт та реконструкцію їдалень у школах.
Загалом, на конкурсній основі було дібрано 173 проєкти у 23 областях України, серед яких 139 проєктів реалізовуватимуть за моделлю «базова кухня», 27 — за моделлю «опорна кухня» та 7 — у межах проєкту «фабрика-кухня».
Відповідні заходи є важливою складовою реформи шкільного харчування, ініційованої у 2020 році першою леді України Оленою Зеленською.
Мета реформи — знизити рівень неінфекційних захворювань серед дітей та забезпечити рівний доступ до якісного харчування для учнів у всій країні.
Субвенцію на модернізацію інфраструктури спрямовано на підтримку місцевих громад під час упровадження цієї реформи.
Планується, що проєкти будуть реалізовані до 31 грудня 2024 року. Протягом цього періоду здійснюватиметься постійний моніторинг використання коштів, а також контроль за етапами виконання робіт, зокрема незалежний технічний нагляд і приймання завершених робіт.
За інформацією МОН
23 жовтня
У МОН роз’яснили про зміни, які передбачає реформа старшої школи
Про Держстандарт профільної середньої освіти
Вибір профілів, предметів, практичне навчання і оновлення матеріально-технічного забезпечення — старша школа скоро зміниться. Саме тому в МОН опублікували пояснення, що передбачає «Профільна»: реформа старшої школи, яка запрацює в Україні з 2027 року?
Для того щоб старша школа подобалася учням і задовольняла їх потреби, а також відповідала стандартам держави, вона має давати учням якомога більше можливостей для вибору свого шляху. Як показало соціологічне дослідження, саме цього хоче учнівство в старших класах. Тому в старшокласників буде кілька можливостей:
- Профіль навчання. Профільні предмети учні вивчатимуть поглиблено.
- Предмети / курси в межах профілю. Щоб ще більше індивідуалізувати вивчення обраного профілю, можна буде обрати окремі предмети.
- Предмети / курси поза профілем. Кожен учень і учениця потребує всебічного розвитку, а тому вибирати предмети можна буде й поза профілем. Наприклад, учень математичного профілю зможе вибрати курси природничих наук, мистецтва, літератури тощо.
Однак, усе, що пов'язано з вивченням української мови і літератури, історії України, англійської мови та математики, фізичної культури й «Захисту України» буде обов’язковим. Це кожен громадянин повинен знати на належному рівні.
Як зауважили в освітньому відомстві, у старшокласників залишиться можливість здобувати професію після 9 класу. Адже випускники 9 класів обиратимуть, де продовжити навчання, — в академічному ліцеї або закладі професійного спрямування. В останньому можна буде здобути професію або спеціальність паралельно з повною загальною середньою освітою. У студентів цих закладів теж буде можливість вибирати предмети, проте насамперед вони стосуватимуться обраної професії.
Однією з головних цілей реформи: забезпечувати фундаментальність середньої освіти і водночас давати якомога більше прикладних знань і умінь. Для цього МОН працює над розробленням відповідних програм. Наразі уряд уже затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти, що визначає, яких навчальних результатів мають досягти учні, навчаючись у старшій школі.
Одна з найважливіших управлінських компетенцій — уміння спілкуватися та презентувати свої ідеї. Як керівник закладу освіти ви спілкуєтеся з працівниками, батьками, учнями, партнерами, управлінцями різних рангів, громадськими діячами тощо. Щоб «прокачати» цю компетенцію, опануйте правила ефективної комунікації та позбудьтеся бар’єрів у спілкуванні
Зокрема, МОН працює над тим, щоб запровадити в школах посаду кар’єрного радника. Це будуть фахівці, які пройшли спеціальну підготовку і займаються консультуванням підлітків, їхнім супроводом у процесі особистісного визначення та професійного становлення.
Передбачається, що упродовж 10 класу в учнів буде змога змінити профіль навчання, якщо вони зрозуміють, що помилилися з вибором. Адже в 10 класі буде найменше «профільних» уроків і найбільше обов’язкових для всіх. В 11–12 класах кількість «профільних» і вибіркових уроків зросте.
Щодо термінів запуску реформи, то нині триває підготовка до впровадження. 1 вересня 2025 року почнеться пілотування реформи в окремих ліцеях усієї країни. Уже зараз колективи з 30 ліцеїв готуються до пілоту. 1 вересня 2027 року перший потік Нової української школи почне вчитися в 10 класі за новими підходами. А влітку 2030 року буде перший випуск профільної старшої школи.
Реформа — це відповідь на запити учнів і батьків, пов’язані з поліпшенням якості освіти в старшій школі. Згідно зі всеукраїнським соціологічним дослідженням, яке КМІС провів у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE на запит МОН:
- 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б вибирати предмети;
- 50% опитаних учнів 10–11 класів займаються з репетиторами. З них 43% вважають, що навчання в школі недостатньо для вступу у ЗВО;
- 30% батьків старшокласників не задоволені якістю освіти;
- за словами більшості батьків і учнів, у школі здійснюється професійна орієнтація, щоправда, найчастіше про професії розповідають учителі. У школах не вистачає системного підходу до профорієнтації та різноманіття її методів;
- серед найголовніших змін для шкіл учні старших класів назвали: набувати вмінь, які знадобляться в житті (67%), самостійно вибрати предмети / курси (63%), зменшити кількість предметів (57%), осучаснити навчальні кабінети й лабораторії (53%).
За матеріалами МОН
23 жовтня
Оновлено інформацію щодо навчання дітей з України у Польщі
Матеріали щодо навчання учнів та працевлаштування педагогів у Польщі
СКАЧАТИ
Міністерство освіти і науки України повідомляє важливу інформацію для українців, які тимчасово перебувають у Польщі.
У матеріалах представлено:
- умови прийому до шкіл учнів з України
- екзаменаційні вимоги та підходи до оцінювання
- можливості адаптації освітніх програм
- форми підтримки учнів, які прибули із-за кордону
- можливості щодо працевлаштування педагогів з України, зокрема на посадах міжкультурних асистентів та вчителів в освітній системі Польщі.
22 жовтня
Уряд розгляне петицію щодо підвищення І тарифного розряду ЄТС
Циклограма засідань педагогічної ради
Електронна петиція, що розміщена на Урядовому порталі, про підвищення І тарифного розряду ЄТС до 3600 грн набрала 25 тисяч голосів.
Таку інформацію зазначили в Профспілці працівників освіти і науки.
Як зауважили в профспілці, петиція привернула увагу широкого кола громадськості, особливо працівників освітньої галузі, адже підвищення І тарифного розряду матиме прямий вплив на зарплати викладачів, вчителів, вихователів та інших працівників і є надзвичайно важливим для підтримки соціальних гарантій та поліпшення умов праці освітян.
Зокрема, в освітній профспілці висловили сподівання, що найближчим часом питання буде розглянуто урядом.
Усі нюанси оформлення наказів з кадрових питань, особових справ та особових карток. Усе про документи з атестації педагогів. Особливості кадрового документообігу під час воєнного стану
Необхідність встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду за ЄТС в розмірі 3 600 гривень є необхідним для забезпечення диференціації заробітної плати працівників установ та закладів освіти і науки, з урахуванням професійної кваліфікації, складності, важливості, відповідальності їхньої роботи.
Відповідно до законодавства, що регулює електронні петиції, 25 тисяч — це мінімальна кількість підписів, які необхідно зібрати за 3 місяці.
Розгляд петицій, що набрали необхідну кількість голосів, здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.
22 жовтня
Вчителі можуть провести для дітей виставку про медіаграмотність
Українським вчителям пропонують провести у школах XR-виставку «EDAR: За лаштунками реальності».
Ця виставка присвячена питанням, як навчати дітей критичного мислення за допомогою XR-технологій та гейміфікації, і може бути проведена в межах Всесвітнього тижня медіа- та інформаційної грамотності, який відзначають з 24 по 31 жовтня.
Мета виставки — популяризувати медіаграмотність та підвищити рівень критичного мислення серед підлітків та молоді в Україні, особливо під час війни, коли дезінформація стає серйозною загрозою.
Для того щоб стати учасником виставки, педагоги мають залишити заявку на сайті edar.app та безкоштовно отримати набір постерів, який потрібно розмістити в школі, і завантажити мобільний додаток EDAR.
XR-виставка «EDAR: За лаштунками реальності» має 20 інтерактивних постерів, які оживають через мобільний додаток EDAR за допомогою технології доповненої (AR) і віртуальної реальності (VR), а також штучного інтелекту (AI).
Зокрема, виставка наповнена яскравим контентом, де кожен постер практично є витвором AI-мистецтва.
У журналі — цикл статей, присвячених просвітницькій програмі «Свідомий користувач медіапростору». У цій статті — опис двох занять, які ознайомлюють із поняттями нетикету та реклами в інтернеті, а також її маніпулятивним впливом на людину.
Безпосередньо у додатку побачити 3D моделі, віртуальні світи та прослухати спеціально створені пісні, що об'єднані спільною ідеєю — полегшити засвоєння такої складної теми як медіаграмотність.
Окрім того, у мобільному додатку також є інтерактивна антифейкова гра «НотаЄнота», у яку можна зіграти як індивідуально, так і всім класом.
Як зауважила фактчекерка та авторка проєкту НотаЄнота Альона Романюк, підлітки живуть у світі технологій, і саме через ці технології є вразливими.
«Ми ж використовуємо технології, щоб зацікавити темою медіаграмотності, тримати фокус уваги, через гейміфікацію показати, як працює інформаційний простір, розвивати стійкість до інформаційних впливів та відтреновувати навички розрізняти якісну інформацію від сумнівної. Ця виставка розрахована на підлітків від 12 років. Окрім елементів доданої та віртуальної реальності, підлітки можуть випробувати свої знання в додатку через інтегровану гру «НотаЄнота», яка вже стала невід’ємним елементом заходів з медіаграмотності по всій країні. У продовження цієї виставки і для більш досвідченої аудиторії ми рекомендуємо XR-виставку «Справжні причини війни, або як працює російська пропаганда», яку за минулий рік продемонстрували у понад 500 закладах освіти, музеях та бібліотеках», — акцентувала Альона Романюк.
Планується, що цьогоріч виставка «EDAR: За лаштунками реальності» буде проведена у 500 школах України та охопить понад 35 000 учнів.
За інформацією Освіта.юа
21 жовтня
Коли будуть осінні канікули в школах України в 2024 році?
Ігри та техніки для виховання толерантності
СКАЧАТИ
Осінні канікули в закладах освіти: правила безпеки
У межах навчального року 2024—2025 більшість шкіл в Україні запланувала осінні канікули. Вони триватимуть здебільшого тиждень.
Проте дати осіннього відпочинку учнів можуть відрізнятися у різних містах України.
Цього навчального року Міністерство освіти і науки дозволило школам самостійно визначати структуру та тривалість навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначає педагогічна рада школи. Однак при цьому вони повинні враховувати безпекові та погодні умови у регіоні.
Саме тому кожна школа може визначити дати канікул самостійно. Заклади освіти можуть навіть осінні канікули не влаштовувати, а перенести відпочинок учнів на зиму.
Учні відпочиватимуть восени від навчання здебільшого тиждень.
Детальніше про планування осінніх канікул у різних регіонах країни:
Осінні канікули у школах Києва триватимуть із 28 жовтня до 2 листопада 2024 року.
Дати відпочинку учнів у Львові різні. Цьогоріч більшість львівських школярів піде на канікули з 28 жовтня та відпочиватиме до 3 листопада. 4 листопада відновиться навчання. У місті є також заклади освіти, учні яких на тиждень швидше або на тиждень пізніше підуть на канікули.
Чернівці і область: в управлінні освіти міста зазначили, що стартує відпочинок учнів 26 жовтня. Не вчитимуться вони до 3 листопада 2024 року включно. Такі дати обрала більшість шкіл міста.
У Чернівецькій області у 107 школах осінні канікули перенесли на зиму. Школярі 231 школи розпочнуть відпочинок згідно з графіком. Здебільшого — протягом 28 жовтня — 3 листопада.
В Івано-Франківську також запланували осінні канікули у школах. Учні відпочиватимуть від навчання тиждень. Попередньо — з 28 жовтня по 3 листопада.
Попередньо осінні канікули у школах Луцька триватимуть з 27 жовтня до 3 листопада 2024 року.
Осінні канікули у школах Хмельницького запланували організувати з 28 жовтня до 3 листопада 2024 року.
Школярі у Тернополі підуть на відпочинок від навчання 26 жовтня. Не вчитимуться по 3 листопада 2024 року.
У Рівному попередньо осінні канікули триватимуть з 28 жовтня до 3 листопада 2024 року.
Острог: осінні канікули у школах триватимуть із 14 по 20 жовтня, а не з 28 жовтня по 3 листопада, як повідомляли раніше.
Управління освіти Ужгородської міської ради рекомендувало школам провести осінні канікули з 28 жовтня по 3 листопада.
У Кропивницькому всі школи навчатимуться цього навчального року без осінніх канікул.
Полтава і область: Осінні канікули цьогоріч будуть не у всіх школах Полтави. Деякі громади також вирішили скасувати відпочинок для учнів восени та навесні.
У школах області графіки осінніх канікул школярів різні. З 21 жовтня у деяких громадах стартують канікули. Є заклади освіти, які перенесли відпочинок учнів на зиму. З 26 жовтня по 3 листопада відпочиватимуть школярі з 21 громади. З 28 жовтня тиждень канікул почнеться в 30 громадах.
Осінні канікули в школах Житомирщини у 2024 році триватимуть з 28 жовтня до 3 листопада.
За інформацією Освіта24
21 жовтня
Яких змін очікувати у 2025–2026 навчальному році?
ВЕБІНАР: Команда реагування закладу освіти
З 1 вересня 2025 року на учнів та вчителів очікує чимало змін. Зокрема, вони стосуються організації дистанційного навчання, індивідуального педагогічного патронажу та навчання за місцем перебування.
У Міністерстві освіти і науки України вже схвалили низку змін до положень, які є частиною комплексної політики «Школа офлайн». Вона має на меті повернути дітей до очного навчання, поліпшити якість дистанційної освіти тощо.
Насамперед комплексну політику «Школа офлайн» впроваджуватимуть з 1 вересня 2025 року. Вона діятиме на період воєнного стану. Усі зміни області можуть реалізувати зараз, щоб бути готовими до наступного навчального року.
Таким чином з 1 вересня 2025 року мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 20 осіб. Діти, які навчаються за сімейною або екстернатною формами, не враховані в цю кількість. Індивідуальні форми навчання держава фінансуватиме окремо.
Дистанційні класи в одній школі повинні бути організовані для учнів з 1 по 9 клас, 1 по 11 клас, 5 по 11 клас або 8 по 11 клас (для ліцеїв).
- Якщо жодна школа в громаді не може функціонувати, бо не виконує умови, то за рішенням засновника визначається одна найбільш спроможна школа, яка працює без дотримання вимог до наповненості класів та представленості класів кожного року навчання.
- Якщо в громаді в жодній школі не може бути сформований конкретний клас певного року навчання, то лише один клас на громаду може мати наповнення менше ніж 20 учнів.
Щодо дистанційної освіти дітей, які перебувають за кордоном, то з 1 вересня 2025 року вони зможуть навчатися в українській системі освіти на сімейній, екстернатній формі та в дистанційних класах з українознавчим компонентом. Паралельне навчання за повною програмою в українській школі дистанційно та в іноземній школі очно не передбачили.
В освітньому відомстві назвали переваги подібних класів:
- Відсутність подвійного навантаження: учні вивчають лише ті предмети, яких немає в закордонних школах, відповідно до модифікованих програм, затверджених МОН.
- Зручний для учня розклад, який не перетинається з розкладом у школі в країні перебування.
- Оцінки з інших предметів перезараховують, рекомендації для перезарахування дивіться за покликанням.
- Учитель отримує повний пакет матеріалів для цікавого проведення уроків. Також з вересня цього року почалося навчання вчителів провідних методик викладання.
Обрати необхідний заклад освіти за такою програмою можна на дашборді.
Також діти-переселенці з 1 вересня 2025 року навчатимуться очно у школах за місцем свого фактичного перебування. Покрокова інструкція, як батьки можуть перевести дитину в школу за місцем проживання доступна за посиланням.
Переміщені учні матимуть можливість залишитися на дистанційному навчанні у своїх закладах освіти якщо:
- у школах за місцем перебування немає вільних місць для очного навчання;
- місцеві школи відповідного рівня освіти не працюють очно;
- усі місцеві школи, де проживає учень, припинили свою діяльність.
Окрім того, якщо дистанційні класи з учнями, які на ТОТ продовжують працювати відповідно до оновлених правил, то учні продовжуватимуть навчання у своїх класах. Або ж можуть перейти в інший заклад освіти у межах своєї області, який продовжить функціонувати.
Ще однією можливістю для дітей на ТОТ є педагогічний патронаж, тобто індивідуальна форма освіти. Він передбачає, що за кожним учнем закріплюють учителя, який зможе разом з дитиною сформувати розклад та траєкторію навчання відповідно до її потреб.
«Учень і вчитель матимуть спільний щотижневий план занять для роботи. Для початкової школи це передбачає 5 годин на одного учня, для базової — 8, а для старшої школи — 12 годин. МОН надасть рекомендації щодо роботи за педагогічним патронажем і приклад індивідуального розкладу», — наголосили в МОН.
За матеріалами МОН
20 жовтня
Сьогоднішні освітні втрати є великою загрозою для загального розвитку України
ВЕБІНАР: Команда реагування закладу освіти
Війна в Україні кардинально змінила освітній процес. Зруйновані школи, вимушені переїзди дітей та батьків, втрата знань — це лише частина наслідків для української освіти.
Саме тому МОН у новому навчальному році активно працює над стратегією повернення учнів до очного навчання та адаптації до нових умов.
Більше про наслідки та виклики сфери освіти розповіла заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова.
За її словами, наслідки освітніх втрат, які вже помітні сьогодні, надзвичайно серйозні. Відповідно до результатів PISA-2022, рівень знань українських підлітків відстає щонайменше на два роки від потрібного рівня, і це сигнал тривоги для всього суспільства. Освітні втрати не просто позначаються на індивідуальному розвитку дитини — вони в перспективі можуть стримувати економічний та соціальний прогрес цілої країни.
Через вимушені переїзди та пропуски в навчанні під час війни багато дітей не мали змоги отримати достатньо знань і практичних навичок. Це не лише питання шкільних оцінок. Це розвиток м'яких навичок та навичок соціалізації, це майбутні професійні можливості, успіхи, які можуть залишитись нереалізованими.
Зокрема, Світовий банк прогнозує, що через освітні втрати ці учні сумарно втрачатимуть мільярди доларів доходів упродовж свого життя. Це реальна загроза людському капіталу та розвитку всієї країни.
«Зараз ми працюємо над стратегією повернення дітей до очного навчання — це не просто точкове рішення. Це наше зобов’язання перед майбутнім держави, наш шанс забезпечити дітям необхідні знання, навички та впевненість, які так важливі для їхньої успішної реалізації в житті та для сильного майбутнього України», — наголосила заступниця керівника МОН.
Також посадовиця повідомила, що на кінець 2022/2023 навчального року працювало 12,930 закладів загальної середньої освіти. На кінець 2023/2024 навчального року їх стало 12,592. Тобто відбулося скорочення на 338 шкіл за один навчальний рік. А станом на вересень 2024 працюють 12,268 шкіл.
Найбільше шкіл закрито в Запорізькій (65) та Тернопільській (34) областях, а збільшення спостерігається лише в Києві (11) та Кіровоградській (2) області. Чимало шкіл на окупованих територіях перебувають нині на простої.
«Війна принесла значні втрати в освітній інфраструктурі через обстріли та бомбардування. Від початку бойових дій постраждали 3524 заклади освіти, з них 360 зруйновано повністю. Це 14,81% від усіх закладів освіти. Серед постраждалих — 1663 школи, з яких 201 втрачена повністю», — зауважила Надія Кузьмичова.
Найбільше постраждали школи в Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Київській, Херсонській, Миколаївській, Луганській, Сумській, Чернігівській областях та у Києві. 879 шкіл знаходяться на тимчасово окупованих територіях.
За інформацією РБК-Україна
20 жовтня
МОН оновить процес перекваліфікації вчителів
У Міністерстві освіти і науки України планують впровадити зміни, які стосуватимуться перекваліфікації учителів. Над покращенням процедури професійного розвитку педагогів працюють три робочі групи. Вони напрацьовують зміни до постанови №800 «Про підвищення кваліфікації вчителів».
Таку інформацію зазначила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.
«Ми не змінюємо правил, скоріше виправляємо закладені раніше помилки. Є орієнтир на зміну правил гри. Один з орієнтирів — гроші, які держава виділяє на підвищення кваліфікації вчителів, мають іти за вчителем», — зауважила посадовиця.
Усі нюанси оформлення наказів з кадрових питань, особових справ та особових карток. Усе про документи з атестації педагогів. Особливості кадрового документообігу під час воєнного стану
Як розповіла заступниця очільника МОН, таке вже пілотували під час вступу до вишів: частину грошей залежно від кількості балів діти отримували на свої умовні рахунки. І далі вони самі визначали, йдуть вони вчитись у приватний заклад і використовують грант та доплачують, або ж йдуть у державний заклад освіти.
«Тут модель та сама: вчитель, отримуючи ці гроші, сам визначатиме, куди йому йти на перекваліфікацію. Вчитель стає більш суб'єктним, більш активним, гнучкішим у виборі. А ми як держава маємо забезпечити, щоб те, що пропонується на ринку, відповідало певному рівню якості, і вчитель вибирав серед перевірених», — акцентувала Надія Кузьмичова.
Вона також наголосила, що треба створити реєстр провайдерів з певними стандартами якості. Це не означає, що це буде механізм ліцензування. Додаткова мета — це розвинути цей ринок якісних послуг.
За матеріалами РБК-Україна
17 жовтня
Ефективність політики «Школа офлайн» — кількісні показники в регіонах України
ВЕБІНАР: Команда реагування закладу освіти
Цього навчального року за парти сіли на 17,8% більше учнів, аніж у 2023/2024. Таку інформацію зазначено у відповіді Міністерства освіти та науки України.
На кінець 2023/2024 навчального року було 1 739 035 учнів, на початок 2024/2025 навчального року стало 2 050 132 учнів.
Зокрема, на 102 тисячі поменшало тих, хто обрав дистанційну форму навчання та на 146 тисяч стало менше на змішаному форматі.
Також у Міністерстві освіти і науки назвали регіони-лідери за відсотком шкіл, в яких учні навчаються очно. У цьому списку Київ випереджає Буковину і Тернопільщину, проте більшість регіонів — на заході України.
- Львівська (1052 закладів загальної середньої освіти із 1076, або 97,7%);
- Закарпатська (546 із 565, або 96,6%);
- Івано-Франківська (496 із 548, або 90,5%)
- Вінницька (536 ЗЗСО із 607, або 88,3%)
- Хмельницька (462 ЗЗСО із 523, або 88,3%)
- м. Київ (492 ЗЗСО із 581, або 84,6%)
- Чернівецька (283 ЗЗСО із 337, або 83,9%)
- Тернопільська (462 ЗЗСО із 556, або 83%)
- Черкаська (356 ЗЗСО із 437, або 81,4%).
Нагадаємо, що основною умовою для роботи шкіл очно з огляду на безпекову ситуацію в Україні лишається наявність укриттів. Нещодавно МОН затвердило механізм використання 5 млрд грн дотації на укриття в закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти.
Джерело: Телеграф
17 жовтня
В ЮНІСЕФ опублікували поради для формування здорових онлайн-звичок дітей і дорослих
У пошуках освітніх скарбів: квест для педагогів
Як прищепити дитині здорові онлайн-звички і при цьому зберегти довірливі стосунки?
Найбільш ефективно це можна зробити на власному прикладі, демонструючи як ви слідуєте правилам поведінки в Інтернеті та дотримуєтеся обмежень у використанні гаджетів.
Саме тому ЮНІСЕФ створило інфографіку з порадами про те як формувати здорові онлайн-звички разом з дитиною.
Поради від #нарівнихонлайн:
- сімейна вечеря — це час без мобільних телефонів та телевізора: батьки показують дітям, дозвілля без гаджетів — норма;
- зрозумілі для всіх правила поводження з гаджетами: за скільки часу до сну має бути відкладений телефон, скільки часу ви і діти домовляєтеся проводити онлайн;
- говорити з дитиною про її досвід онлайн: які речі подобаються і що засмучує, про улюблені ігри і використання різних соціальних мереж;
- чесно розповісти про можливі онлайн загрози: пояснити що таке кібербулінг, як образи в інтернеті можуть впливати на емоційний і фізичний стан дитини;
- на дитяче «залипання» в телефоні реагувати не відбиранням гаджету, а ініціюванням розмови із дитиною на теми, що її непокоять;
- стимулювати в дитині бажання обговорювати з вами (дорослими) навіть неприємні моменти, які виникли при певних діях онлайн або негативні реакції, що їх викликали певні дії — щоразу дякуйте, коли з вами цим поділилися;
- проводити час разом із дитиною онлайн: це може бути перегляд відео, соцмереж, гра в ігри, можна спробувати разом зняти відео чи написати допис;
- досліджуйте цифровий світ разом, але не контролюйте кожен крок дитини онлайн.
За матеріалами ЮНІСЕФ
17 жовтня
На платформі НУШ додали новий розділ для навчання
Освітні цикли — плануємо роботу з дітьми по-новому
Новий розділ на платформі НУШ, присвячений дошкільній освіті, — зручний і корисний онлайн-простір для вчителів та вихователів, які прагнуть допомогти дошкільникам сміливо розпочати вивчення англійської мови.
Міністерство освіти і науки впроваджує реформи, які спрямовані на розвиток здібностей кожної дитини та її особисті освітні потреби. Використовуючи комбінацію 3-денних очних тренінгів та онлайн-курсів на платформі НУШ, програма має на меті впровадити давно очікувану систему вивчення іноземних мов, адаптовану до дитячого сприйняття.
«Відповідно до Закону «Про застосування англійської мови в Україні» з 1 вересня 2026 року англійської мови навчатимуть дітей п’яти-шестирічного віку в усіх закладах дошкільної освіти. Міністерство освіти і науки розробило алгоритм підготовки вихователів, які зараз працюють у дитсадках. Так, на безоплатній основі проводять курси з навчання англійської мови з нуля для тих, хто не знає англійську взагалі або ж має мінімальний рівень володіння мовою. Крім того, спільно з партнерами організовано курси з методики навчання англійської мови дітей дошкільного віку; підготовлено репозитарій матеріалів, які вихователі зможуть використовувати на заняттях з дошкільнятами, а також методичний порадник із рекомендаціями щодо організації та проведення занять. Це ще не всі ініціативи, й ми поступово рухаємося до забезпечення кожного закладу дошкільної освіти вихователями, які навчатимуть англійської мови», — зауважила заступниця міністра освіти і науки з питань ранньої дошкільної освіти та інклюзії Євгенія Смірнова.
Як навчати іноземної мови в дошкільному віці
Новий розділ також надає вихователям доступ до курсів та матеріалів, що відповідають віковим інтересам дітей і можуть бути використані під час організації навчання. Це допоможе підтримувати зацікавленість дітей і сприятиме ефективнішому засвоєнню матеріалу. Зокрема, у структурі головного меню є підрозділи з матеріалами, документами та ресурсами, що стануть у пригоді під час планування занять.
Залучити батьків вихованців до життя дитячого садка складно, проте можливо. У статті— підказки психолога, як педагогам зацікавити батьків вихованців діяльністю дитячого садка, залучити до неї та ефективно співпрацювати
«Освіта для спільноти Kharkiv IT Cluster завжди була й залишається пріоритетним напрямом для співпраці. Протягом 9 років діяльності ми об'єднали понад 600 ІТ-компаній та більш ніж 200 освітніх установ, разом із якими успішно реалізували понад 40 освітніх проєктів. Пишаємося, що спільно з МОН та Мінцифрою можемо посилювати профорієнтацію та цифрову освіту для дітей і вчителів, зокрема й завдяки вдосконаленню цифрових продуктів. Дякуємо партнерам, а також ІТ-компанії WEBSPARK, яка забезпечила технічну реалізацію платформи, за довіру, спільні цінності та можливість сприяти тому, щоб молоде покоління здобувало якісну освіту цікаво», — зазначила виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал.
Ознайомитися та зареєструватися на платформі й отримати доступ до її ресурсів можна за посиланням: https://nus-english.com.ua/en
Технічну реалізацію функціоналу й елементів платформи забезпечила ІТ-компанія WEBSPARK. У МОН висловили подяку партнерам Khakriv IT Cluster, компанії WEBSPARK за співпрацю та втілення диджитальних рішень, що рухають світ, а також за готовність реформувати освіту для українських дітей заради їхнього розвитку в Україні.
Як зазначили в освітньому відомстві, оновлення платформи НУШ реалізується в межах впровадження англійської мови в дошкіллі, відповідно до Закону України «Про застосування англійської мови в Україні», завдяки мовній програмі Future Perfect та підтримці Міністерства освіти і науки, Міністерство цифрової трансформації і Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
За інформацією МОН
16 жовтня
Оксен Лісовий відповів на актуальні питання щодо сфери освіти в Україні
Національно-патріотичне виховання в школі
Нещодавно відбулася «Година запитань до уряду», під час якої міністр освіти і науки Оксен Лісовий зробив декілька заяв, що набули широкого розголосу серед освітян.
Найбільша кількість запитань стосувалася розміру заробітної плати педагогів. Як зазначив Оксен Лісовий, для підвищення заробітної плати всім працівникам освіти потрібно додатково 270 млрд грн фінансування, «але сьогодні у держави таких коштів немає».
Водночас міністр акцентував, що «на сьогодні видатки на зарплати освітянам фінансуються за рахунок донорів і партнерів… Щойно з'явиться можливість, я абсолютно впевнений, що вчителі будуть перші в черзі на підвищення їхніх соціальних стандартів».
Зокрема, очільник освітнього відомства розповів, що наразі розроблено декілька сценаріїв підвищення заробітних плат для вчителів. І як поетапне, так і одночасне підвищення, але для цього потрібні додаткові кошти, яких нині бракує.
Також було обговорено питання щодо відтоку молоді з країни.
«Що стосується виїзду. Я підтримую вашу тривогу. Дійсно, ми так само спостерігаємо за тим, як у 10–11 класах багато дітей, особливо хлопців, виїжджають за кордон. Ми спонукаємо їх залишатися тут, в Україні, різними способами. Але ключове — що ми як система освіти, як Міністерство освіти повинні запропонувати нашим громадянам? Це якісну професійно-технічну, фахову передвищу і вищу освіту. Це буде ключовим спонукальним чинником залишитися тут. Тому що сьогодні західна освіта міфологізована. Насправді діти їдуть в університети, які далеко не кращі за наші хороші регіональні університети.
Тому реформа вищої освіти, реформа професійно-технічної освіти — ми сьогодні побудували 100 майстерень вже, і просимо в бюджеті, і будемо просити Вас підтримати ще на фінансування біля 130 майстерень нових закладів професійно-технічної освіти. Нам потрібно модернізувати профтехосвіту. Тому що наша молодь потрібна для відбудови, і ті професії, які дає профтехосвіта — саме вони є дефіцитними сьогодні», — зауважив керівник МОН.
Усе про організаційно-управлінську діяльність: відкриття та реорганізація закладу освіти, фінансова самостійність, кадровий менеджмент, охорона праці та цивільний захист. І бонусний модуль: робота закладу освіти під час воєнного стану
Окрім того, відповідаючи на інше запитання, міністр визнав, що якість українських освітніх програм не відповідає реаліям сьогодення: «Є проблема змісту освітніх програм, які ми маємо. Дійсно, це контрастує з тим середовищем, у якому діти зараз перебувають за кордоном. І дійсно це потребує об'єктивного перегляду».
Серед актуальних проблем сьогодення — підтримка розвитку української мови, у тому числі серед здобувачів освіти. За словами Оксена Лісового, Міністерство освіти і науки підтримало законопроєкт, що пропонує заборонити спілкування російською мовою на перервах у школах, але із зауваженнями. Водночас очільник МОН наголосив, що «при ухваленні рішень для захисту української мови треба враховувати можливість рівноправного розвитку мов національних спільнот ЄС».
«Ми дбаємо про мови корінних народів, національних спільнот і, перш за все, про розвиток української мови», — прокоментував міністр освіти і науки.
Також учасники заходу дискутували щодо проблеми якості підручників у закладах освіти. Нещодавно в мережі оприлюднили сторінку із підручника, у якому на карту України не було нанесено Кримський напівострів. В іншому підручнику було надруковано світлину начебто українського військового (принаймні, про це йшлося у тексті навчального матеріалу), але у формі невідомого походження.
Як наголосив керівник освітнього відомства, у МОН працюють з якістю через зміну підходу, принципову зміну підходу до підручникотворення. Таким чином з 1 вересня УІРО займається експертизою, що має призвести до змін у процесі перевірок, закупівель і логістики підручників. Однак на сайті УІРО досі не опублікували жодного матеріалу з питань експертизи підручників.
За матеріалами Освіта.юа
16 жовтня
Фінляндія допомагатиме розвитку української системи освіти
Про Держстандарт профільної середньої освіти
Визначити вектор співпраці та зміцнити партнерства — ключова мета зустрічі представників МОН та Міністерства освіти і культури Фінляндії. Андерс Адлеркройц, міністр освіти і культури Фінляндії, уперше відвідав Україну та зустрівся з Оксеном Лісовим, міністром освіти і науки України, для обговорення подальших дій та партнерства задля розвитку української освіти та держави загалом.
Основною темою зустрічі була підтримка загальної середньої та профтехосвіти. Тому ключові напрацювання впродовж зустрічі стосувалися:
- потреб української системи освіти для подолання викликів війни;
- участі Фінляндії в розвитку «Профільної»: реформи старшої школи та професійної (професійно-технічної) освіти;
- долучення державного і приватного секторів Фінляндії до ініціатив відновлення пошкоджених закладів, будівництва укриттів, забезпечення автобусами та альтернативними джерелами енергії.
Зокрема було обговорено питання підтримки українських учнів і студентів, які тимчасово перебувають у Фінляндії, обговорили заходи, що допомагають зберегти їхню національну ідентичність та тримати зв’язок з Україною.
Як зазначили в МОН, відомство продовжує розвивати українську систему освіти й залучає підтримку від інших країн, щоб пришвидшити прогрес. Це особливо важливо у воєнний час. І Фінляндія — це приклад стратегічного надійного партнера, який сприяє розвитку закладів професійно-технічної освіти, впровадженню реформи НУШ та ділиться експертизою в розвитку інновацій.
Джерело: МОН
15 жовтня
У Вікіпедії пройде Тиждень української мови
Знаймо українську: практичний довідник
З нагоди Дня української писемності та мови Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з громадською організацією «Вікімедіа Україна» розпочинає «Тиждень української мови у Вікіпедії», який триватиме з 15 жовтня до 5 листопада.
Мета цього проєкту — створити та вдосконалити якнайбільше статей на тему української мови й літератури в україномовному розділі Вікіпедії.
Як зазначили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій, українська мова є основою національної ідентичності та важливим фактором безпеки в умовах російської агресії. Підтримка та розвиток української мови зміцнюють єдність суспільства, підсилюють культурний суверенітет та сприяють консолідації навколо українських цінностей. Завдяки цьому українська мова є своєрідним «щитом», що захищає культурну ідентичність від зовнішніх загроз.
«Мова — це більше, ніж засіб спілкування. Це наша історія, наші цінності й наша спільна пам’ять. Сьогодні важливо не лише говорити українською, але й робити все можливе для поширення її в інформаційному просторі, і цей проєкт — чудова можливість зробити внесок у її розвиток. Ця ініціатива, допоможе зберегти і примножити українську мову на глобальному рівні», — прокоментував міністр культури Микола Точицький.
Насамперед, Тиждень української мови у Вікіпедії зможе розширити вплив української культури в інформаційному просторі. Зокрема, через створення якісного україномовного контенту, який доступний на глобальному рівні. Залучення громадськості до таких ініціатив не лише сприяє популяризації мови, але й дозволяє кожному зробити свій внесок у зміцнення мовної спільноти.
Відповідна співпраця з платформою Вікіпедія забезпечує неоціненний інструмент для поширення української культури, підвищуючи обізнаність про нашу мову, літературу та історію в усьому світі.
Кампанія розпочинається 15 жовтня і триватиме до 5 листопада 2024 року включно. Долучитися можуть усі охочі. Для цього потрібно зареєструватися у Вікіпедії та створити чи поліпшити принаймні одну статтю на тему української мови або літератури.
Для найактивніших учасників та учасниць, а також для авторів найкращих статей передбачені сувеніри та призи. Детальну інформацію про умови та призи можна дізнатися за посиланням.
«Вікіпедію створюють і розвивають волонтери — будь-хто може започаткувати нову або покращити будь-яку існуючу статтю. Тож ми сподіваємося, що Тиждень української мови стане хорошою мотивацією для експертів та експерток у галузі — науковців, учителів, викладачів, студентів, бібліотекарів — долучитися до розбудови найбільшої вільної енциклопедії, якою користуються мільйони людей. Водночас у Вікіпедії немає формальних обмежень щодо того, хто може долучитися до роботи над тією чи іншою темою. Достатньо лише трохи часу й мотивації, щоб опрацювати авторитетні зовнішні джерела і створити або поліпшити на їхній основі енциклопедичну статтю», — зауважив голова Правління ГО «Вікімедіа Україна» Ілля Корнійко.
За матеріалами МКСК
15 жовтня
МОН ухвалило особливості використання громадами коштів на укриття в закладах освіти
У пошуках освітніх скарбів: квест для педагогів
У Міністерстві освіти і науки України затвердили механізм використання 5 млрд грн дотації на укриття в закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 954 кошти виділено на 77 проєктів укриттів у 8 прифронтових і прикордонних з росією областях: 24 укриття буде облаштовано в закладах ПТО, а 53 — у школах.
Ключові особливості використання коштів громадами:
- Проєкти, які отримають фінансування, мають облаштувати протирадіаційні укриття або споруди подвійного призначення із властивостями протирадіаційного укриття. Обов'язково має бути враховано чинні державно-будівельні норми про захисні споруди цивільного захисту.
- Дотаційні кошти не передбачені на розроблення проєктно-кошторисної документації. Якщо в громад немає ПКД на момент виділення коштів, то її потрібно розробити не пізніше 1 грудня 2024 року. Перелік типових проєктів можна знайти на сайті «Моя Фортеця» у розділі «Хочу укриття».
Чеклісти з прийомами, які допоможуть вчителю встановити авторитет
- Якщо вартість укриття вища за обсяг дотації, то розпорядник, громада, має виділити фінансування з місцевих бюджетів.
- Моніторинг використання коштів і перебіг робіт здійснює МОН через електронну систему DREAM. Громади мають звітувати в системі до 10 числа щомісяця. Звітність передбачає бюджет, структуру і графік будівництва та актуальні фотографії.
- Укриття має бути введено в експлуатацію не пізніше за 1 вересня 2025 року.
Передбачається, що після реалізації проєктів відбудеться збільшення кількості учнів, які матимуть доступ до очної освіти, наприклад, через організацію позмінного навчання та підвезення. Також на закупівлю автобусів уряд виділив 1,2 мільярда гривень, станом на вересень 400 автобусів області вже закупили.
Як зазначили в МОН, у квітні уряд виділив субвенцію в розмірі 2,5 мільярда гривень для ремонту й будівництва укриттів у школах на прифронтових та прикордонних територіях. Зокрема, комісія МОН затвердила 59 проєктів, з яких 54 активно будують та проводять капітальний ремонт, 5 перебувають на етапі підготовки чи фіналізації тендеру.
Очікується, що коштом субвенції та дотації вдасться збудувати понад 100 укриттів, які дадуть змогу перейти до очного / змішаного навчання майже 100 тисячам учнів.
За інформацією МОН
15 жовтня
Як зробити свято для дошкільників вдалим: ідея, драматургія, організація
Збірник методичних есе «Секрети вдалого свята» — про організацію дитячого свята як події, що розв’язує низку педагогічних завдань:
- закріплює і стверджує сформовані морально-етичні переконання, ціннісні орієнтири та установки дитини;
- підвищує рівень самосвідомості, самозначущості дитини;
- розширює обізнаність дитини про явища дійсності;
- удосконалює художньо-естетичні здібності;
- встановлює нові орієнтири у процесі пізнання світу та його явищ;
- удосконалює систему (вносить корекції) формування інтелектуальної та діяльнісно-практичної компетентності.
Цінність запропонованих методичних матеріалів полягає у спрямованості на розвиток педагогічних та творчих компетентностей педагогів, що займаються творчим розвитком дітей дошкільного віку. Детально розкрито процеси підготовки до дитячого свята:
- Педагогічні завдання
- Емоційне та предметне середовище
- Ідея та тема
- Драматургія
- Закони створення сценарію
- Головні герої
- Запрошені персонажі
- Розроблення конфлікту
- Музичне оформлення
Акцентовано увагу на особливостях підготовки свята разом із дітьми — чи потрібні репетиції сценарію, як готувати індивідуальні і групові номери, чому важливо зберігати інтригу і подбати про свято не для власного звіту, не для батьків, а для дітей.
Жодне свято в дитячому садку не відбувається без «сюрпризних» моментів, сенсом яких часто є поява цікавих персонажів. Які з них доречні на дитячому святі, а які ні? Чому важливо прискіпливо обирати дійових осіб для свята чи розваги?
Додаткову цінність мають практичні матеріали:
- Флеш-ігри для зняття напруги в дітей перед виходом їх на публіку
- Флеш-ігри для створення позитивного настрою глядачів
- Вправи-ігри для емоційної тонізації і активізації внутрішніх енергетичних резервів
Збірник методичних есе «Секрети вдалого свята» стане у пригоді музичним керівникам дошкільних закладів, керівникам дитячих студій, аніматорам і організаторам дитячих свят.
14 жовтня
У Волинській області відбулися громадські обговорення щодо впровадження реформи старшої школи
Про Держстандарт профільної середньої освіти
Наразі в регіонах тривають громадські обговорення цілей реформи старшої школи. Нещодавно в Луцьку відбулася зустріч із представниками громад й ОВА. Захід було організовано МОН у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Волинської ОВА.
Міністерство освіти і науки організовує низку регіональних візитів насамперед для узгодження першочергових кроків упровадження реформи старшої школи та досягнення консенсусу щодо змін. Зокрема, для врахування особливостей різних регіонів та громад під час створення мережі майбутніх академічних ліцеїв.
Цього разу до обговорення реформи старшої школи й особливостей її впровадження у Волинській області долучилися представники МОН, ОВА, ОР, Проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освіти ТГ, керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти, ректори закладів вищої освіти.
Під час заходу учасники розглянули такі основні питання:
- передумови впровадження реформи старшої школи;
- суть нововведень і змін;
- моделювання мережі закладів, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти у Волинській області;
- моделі фінансування та управління такою мережею.
Як зауважив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, основна мета нововведень — створення освітнього середовища, де кожна дитина, обравши індивідуальний вектор навчання, зможе розвивати свій потенціал.
Реформа старшої школи, яка розпочнеться 2027 року, дасть змогу підвищити якість освіти й запропонувати учнівству більше можливостей, незалежно від місця проживання. Після 9 класу випускники зможуть навчатися: у ліцеях (академічне спрямування), професійних коледжах або закладах фахової передвищої освіти (професійне спрямування).
«”Обирати, що вчити, щоб потім обрати, ким стати”. У цьому гаслі реформи старшої школи закладено суть змін. Нині більш ніж половина випускників 9 класу інерційно продовжують учитися у своїх школах у 10 класах. Попри те, що саме їхні школи можуть не пропонувати той профіль навчання, який найбільше до душі саме цьому учневі. Наша мета — виправити це й надати учнівству ширший вибір профілів навчання. Зокрема, забезпечити можливості вчитися на технічних профілях, пов’язаних з інженерією, технологіями, фізикою тощо», — зауважив заступник очільника МОН.
Детальніше дізнатися про реформу можна на сайті profilna.mon.gov.ua.
Законопроєкт, який Міністерство освіти і науки України оприлюднило для громадського обговорення, дасть можливість упровадити реформу старшої школи.
Він передбачає створення мережі відокремлених академічних ліцеїв від початкових шкіл (1–4 класи) і гімназій (1–9 класи). Для організації профільного навчання на кожній паралелі повинно бути щонайменше 4 класи (100 учнів). Що більша кількість учнів на паралелі, то більше груп можна створити, і, відповідно, запропонувати учнівству ширший вибір дисциплін.
Кожна область матиме кілька десятків академічних ліцеїв. Громади зможуть створювати їх на умовах співробітництва для того, щоб забезпечити освітою учнів з різних населених пунктів. Для учнів, які будуть жити на відстані від ліцеїв, місцеві органи самоврядування організують проїзд на шкільних автобусах або ж проживання в пансіонах. Уряд уже розпочав забезпечувати громади автобусами. У 2023 і 2024 роках з державного бюджету виділено по 1 мільярду гривень на закупівлю автобусів.
Для громад, у яких з об’єктивних причин (рельєф, густота населення) буде неможливо створити відокремлені ліцеї, Кабінет Міністрів України передбачить винятки. Адже відстань між закладами освіти та умови діставання до них мають бути посильними для старшокласників.
У Волинській області 54 громади. Розрахункова кількість учнів в 10–12 класах у 2029–2030 навчальному році в області буде становити приблизно 45 тис. осіб. Місткість усіх проєктних закладів профільної освіти становить понад 91 тис. місць, з яких: в академічних ліцеях — 67 тис. (73 %), у професійних — 24 тис. (27 %).
Окрім того, у Волинській області було зафіксовано високий рівень підтримки реформи старшої школи серед управлінців — понад 80%, що є одним із найвищих показників у країні. Позитивно до реформи ставляться також 85% керівників закладів загальної середньої освіти і 84% педагогів. А можливість обирати предмети підтримують 76% керівників управлінь освіти, 67% керівників шкіл і 63% вчителів.
За матеріалами МОН