Що нового
16 квітня
Освітня катастрофа: з 1 вересня закриють понад 400 шкіл через нові правила фінансування
Із 1 вересня 2025 року держава припиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, де навчається менше ніж 45 учнів. Відповідна норма передбачена Постановою Кабінету Міністрів №245, ухваленою ще в березні 2024 року. Виняток зроблено лише для початкових шкіл — вони продовжать отримувати державну підтримку незалежно від кількості учнів.
За даними дослідження порталу Education.ua, ця реформа загрожує закриттям або реорганізацією щонайменше 403 шкіл уже в 2025 році. У більшості випадків це сільські заклади освіти, які можуть стати філіями більших шкіл або залишитися лише з початковими класами. Водночас реальна кількість шкіл під загрозою — значно вища, адже не всі громади надали актуальну інформацію.
Найбільше постраждають Львівська, Черкаська, Сумська, Тернопільська та Хмельницька області.
В уряді пояснюють рішення необхідністю оптимізувати мережу закладів освіти, підвищити ефективність витрат і якість навчання. За статистикою, навчання одного сільського учня коштує значно дорожче — у середньому 30,4 тис. грн на рік проти 24,4 тис. у місті. В окремих випадках — понад 50 тис. грн.
До того ж результати національного мультипредметного тесту свідчать, що учні з сільських шкіл показують нижчі бали порівняно з міськими. Проте освітяни наголошують: це не вина дітей, а наслідок нерівних умов — відсутності кваліфікованих педагогів, сучасного обладнання, додаткових можливостей і підтримки.
Офіційно держава гарантує, що школярів із закритих шкіл возитимуть до опорних закладів. Але досвід, зокрема Житомирщини, демонструє вразливість цієї системи: через проблеми з пальним шкільні автобуси не курсували, і діти тимчасово залишилися без очного навчання.
Учителі зі шкіл, які припинять існування, можуть бути переведені до інших закладів, якщо там є вакансії. Однак багатьом доведеться змінювати місце роботи або навіть професію, що ще більше загострить кадрову кризу в освіті. За шість років кількість вчителів скоротилася вже на понад 16 %.
Згідно з тією ж постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію перестануть отримувати школи з кількістю учнів менше ніж 60. Це означає, що в найближчі роки реорганізація мережі шкіл продовжиться, ще більше загрожуючи доступності освіти в сільській місцевості.
Закриття малокомплектних шкіл — складне та неоднозначне рішення. Воно має на меті раціоналізацію витрат і покращення якості освіти, але ціною цього можуть стати освітня ізоляція тисяч дітей і втрата роботи сотнями вчителів.
Джерело: Education.ua
16 квітня
15 тисяч для вихователів: чому уряд не може гарантувати підвищення зарплат педагогам
Кабінет Міністрів України відповів на петицію щодо підвищення заробітної плати вихователям дитячих садків до 15 тисяч гривень, наголосивши, що рішення про це мають ухвалювати органи місцевого самоврядування з урахуванням фінансових можливостей конкретного бюджету.
Зміни в оплаті праці педагогів ЗДО
Уряд нагадав, що засновники державних і комунальних закладів дошкільної освіти мають право самостійно встановлювати посадові оклади, надбавки та доплати, які можуть перевищувати затверджені Кабміном мінімальні розміри. Також місцевим органам влади рекомендовано запроваджувати доплати за роботу в несприятливих умовах праці.
Окрім того, адміністрації дитсадків мають можливість встановлювати додаткові виплати з власних надходжень — наприклад, надбавки, винагороди чи матеріальну допомогу.
Водночас у МОН повідомили, що нині розробляється проєкт постанови, який передбачає підвищення тарифних розрядів для деяких категорій працівників дошкільної освіти. Деталі цього документа наразі не розголошуються.
Заступниця міністра освіти і науки Анастасія Коновалова прокоментувала ситуацію, підкресливши, що змінити держбюджет на 2025 рік уже неможливо, однак робота над підвищенням зарплат триває.
«Робимо все можливе, щоб ця величезна мрія стала реальністю наступного року. І петиція, підписана кожним четвертим педагогом дошкілля, — це величезна підстава для нас бути почутими. Я щиро дякую Вам за невпинну працю, за віру в зміни і за наше таке неймовірне Дошкілля!» — заявила заступниця очільника МОН.
Нагадаємо, петиція щодо підвищення зарплат вихователям до 15 тисяч гривень зібрала необхідну кількість голосів, після чого була розглянута урядом.
16 квітня
МОН пропонує школярам самим обирати предмети та профілі навчання: обговорення Типової освітньої програми для старших класів
Міністерство освіти і науки України запропонувало до громадського обговорення проєкт Типової освітньої програми (ТОП) для 10–12 класів академічного спрямування. Документ розроблено в межах реалізації реформи «Нова українська школа» та відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Про Держстандарт профільної середньої освіти
ТОП — це ключовий інструмент для впровадження профільної середньої освіти, яка орієнтована на інтереси й майбутнє учнівства. Вона передбачає нову модель організації навчального процесу, де в центрі — можливість вибору: профілю, предметів та інтегрованих курсів як у межах обраного напряму, так і поза ним.
🔹 Що змінюється для учнів:
- Освітній шлях на вибір: учні зможуть обрати профіль навчання (наприклад, математичний або гуманітарний) і самостійно формувати індивідуальну освітню траєкторію.
- Предмети за інтересами: окрім обов’язкових дисциплін, школярі зможуть обирати курси поза профілем — для різнобічного розвитку.
- Гнучкі групи: ліцеї зможуть формувати змішані групи для вибіркових предметів, об’єднуючи учнів із різних профілів і класів.
🔹 Мета — глибше, а не більше: Проєкт передбачає зменшення кількості обов’язкових предметів. Якщо у 11 класі учні вивчають до 14 дисциплін, то в 12-му — лише 5–8 (залежно від профілю). Це дасть змогу зосередитися на профільних предметах та підготовці до підсумкової атестації (ЗНО / НМТ).
🔹 10 клас — адаптація та переосмислення вибору: Перший семестр — спільна базова частина для всіх. Учні мають час, щоб адаптуватися та при необхідності змінити профіль. У другому семестрі — більше годин на профільні дисципліни та вибіркові курси.
🔹 11–12 класи — фокус на спеціалізації: Більше годин на поглиблене вивчення профільних дисциплін. Зменшується навантаження на другорядні предмети, розширюється простір для індивідуального вибору.
🔹 Три освітні кластери:
- Мовно-літературний (українська, іноземні, мови національних меншин),
- Соціально-гуманітарний (історія, географія, економіка, громадянська освіта),
- STEM (математика, фізика, біологія, ІТ, інженерія тощо).
🔹 Ліцеї отримають автономію: Школи зможуть створювати власні програми предметів за вибором — не лише за модельними програмами, а й за власним баченням.
Пропозиції та зауваження до проєкту приймаються до 30 квітня 2025 року через платформу eDEM або на електронну адресу: [email protected].
Проєкт ТОП відкриває нові можливості для персоналізованого навчання та реального вибору, готуючи учнівство до усвідомленого професійного і життєвого шляху.
15 квітня
Відновлено планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері освіти
Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови від 13 березня 2022 р. № 303 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану". Пункт 44 доповнили таким змістом:
“44. Установити, що дія пунктів 1 і 2 цієї постанови не поширюється на планові, позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері освіти.”
Чи правильно оформлюєте додатки до наказів
Проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) було припинено на період воєнного стану постановою КМУ від 13 березня 2022 р. № 303.
Постанова КМУ від 14 квітня 2025 р. № 428 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303" є чинною з 15 квітня 2025 року.
Нагадаємо, що підставою для проведення перевірки є:
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило чи може спричинити шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, до якого додаються документи чи їх копії, що підтверджують такі порушення (за наявності);
- необхідність перевірки виконання розпорядження про усунення порушень, виданого за результатами проведення центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти або його територіальним органом попереднього заходу державного нагляду (контролю);
- звернення освітнього омбудсмена (пункт 5 статті 69 Закону України "Про освіту").
15 квітня
Великодні канікули чи традиційні весняні: школи обирають власний графік
Міністерство освіти і науки України повідомило, що завершення навчального року 2024/2025 заплановано на 30 червня. Такі терміни передбачає постанова Кабінету Міністрів № 841 від 23 липня 2024 року. Водночас у МОН рекомендують проводити урочистості останнього дзвоника 30 травня 2025 року.
Однак остаточне рішення щодо структури навчального року залишається за педагогічними радами закладів освіти. Школи можуть самостійно змінювати графік — зокрема, коригувати дати канікул, проведення річного оцінювання та інші етапи навчального процесу, дотримуючись загального терміну завершення освітнього року.
У червні навчання триватиме: у школах проводитимуть підсумкові оцінювання, додаткові заняття, консультації та усунення академічної заборгованості. Літні канікули розпочнуться з 1 липня і триватимуть до 31 серпня 2025 року. Початок нового навчального року — традиційно 1 вересня.
Деякі школи вже скористалися правом змінити структуру навчального року. Зокрема, частина закладів перенесла весняні канікули з березня на квітень, щоб поєднати їх із великодніми святами. Наприклад, у низці шкіл канікули заплановано на 16–23 квітня. У Львівській міській раді зазначають, що більшість місцевих учнів відпочиватимуть тиждень, а деякі — матимуть додаткові вихідні на Великдень.
«Заклади освіти самостійно визначають структуру навчального року. Ми лише збираємо інформацію про те, як саме організований навчальний процес у школах», — пояснив директор департаменту освіти і культури Львівської міськради Андрій Закалюк.
Наприклад, на Вінниччині весняні канікули провели за традиційним графіком — з 24 по 30 березня. Додаткових вихідних на Великдень там не передбачено.
Водночас у деяких гімназіях та ліцеях на Рівненщині, за результатами опитування серед батьків, вирішили запровадити великодні канікули з 18 по 21 квітня.
Таким чином, навчальний процес у 2024/2025 навчальному році залишається гнучким і адаптивним до умов кожної окремої громади, зберігаючи при цьому загальнодержавні рамки.
15 квітня
Як наказ МОН впроваджує небезпечні зміни для шкіл: масові скорочення вчителів і закриття закладів
15 квітня 2025 року в Офісі Президента України відбулася велика стратегічна нарада, на якій обговорювали потенційний вплив наказу Міністерства освіти і науки України № 1112, виданого 7 серпня 2024 року.
Відповідний документ регламентує нові правила здобуття загальної середньої освіти у комунальних школах під час воєнного стану та має набути чинності з початку нового навчального року — 1 вересня 2025 року.
Захід проходив під керівництвом заступниці глави Офісу Президента Ірини Верещук і зібрав близько 500 учасників. До обговорення долучилися народні депутати, очільники обласних військових адміністрацій, представники МОН, керівники освітніх департаментів, профспілкові діячі, представники Асоціації міст України, громадські організації та педагоги.
Серйозні побоювання щодо запропонованих змін висловив заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк. Він підкреслив, що впровадження наказу може суттєво обмежити права учасників освітнього процесу, зокрема — право батьків самостійно обирати навчальний заклад для своїх дітей.
Також пролунала критика щодо наказу МОН № 1276, який визначає, що дистанційні класи можуть створюватися лише за наявності мінімум 20 учнів. Це суперечить чинним нормам, які дозволяють формування класів із п’яти учнів, що особливо важливо для малих громад.
Окрему стурбованість викликала ймовірність масового скорочення вчителів, особливо у сільських і прифронтових районах. Учасники наради попередили, що одночасна дія наказу № 1112 та постанови Кабінету Міністрів № 245 може призвести до зменшення кількості класів, скорочення навчального навантаження і, як наслідок, — втрати педагогічних кадрів у найбільш вразливих регіонах.
Усі присутні погодились: документ потребує перегляду, а можливо — й повного скасування, адже його положення не враховують складних реалій воєнного часу і не відповідають принципам забезпечення рівного доступу до освіти.
За підсумками зустрічі було напрацьовано низку пропозицій щодо змін у нормативній базі, які спрямовані на збереження якісної освіти, захист прав учасників освітнього процесу та підтримку вчительської спільноти. Ці напрацювання буде передано на розгляд до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки.
Раніше в Профспілці виступили проти законопроєкту № 13120 щодо формування мережі ліцеїв, бо відповідна реформа загрожує закриттям шкіл у селах.
15 квітня
Від теорії до практики: як змінюватимуть профільну освіту в Україні
У межах серії діалогових заходів, організованих Міністерством освіти і науки України за підтримки Офісу реформ Кабінету Міністрів та Програми підтримки ОБСЄ для України, учасники освітньої спільноти працювали над створенням практико-орієнтованих рішень для профільної середньої освіти.
Про Держстандарт профільної середньої освіти
До обговорень долучилися педагоги загальноосвітніх предметів, фахівці з професійної освіти, експерти Команди підтримки відновлення та реформ МОН, а також представники Міністерства. Зустрічі проходили в межах проєкту «Розбудова спроможності у сфері діалогу і медіації для запобігання конфліктам і вирішення конфліктів».
Ключові напрями роботи:
- аналіз викликів, які виникають під час розроблення навчальних програм;
- напрацювання структури Типової освітньої програми та Типового навчального плану;
- формулювання очікуваних результатів навчання відповідно до нового Державного стандарту;
- інтеграція загальноосвітніх і професійних компонентів;
- пошук мотиваційних механізмів для активного залучення педагогів до розробки програм.
Під час зустрічей учасники дійшли спільного розуміння: сучасна освіта має відходити від акценту на обсязі академічного матеріалу та орієнтуватися на практичну значущість знань. Нові програми повинні формувати компетентності, необхідні в реальному житті та професійній діяльності.
Співпраця представників загальної та професійної освіти довела ефективність командного підходу. Мета — створення навчальних програм, які не лише передають знання, а й формують навички, підвищують конкурентоспроможність учнів та готують їх до реальних викликів сучасного світу.
Міністерство освіти і науки України продовжує роботу над оновленням модельних програм і планує поетапне впровадження нових підходів у профільній середній освіті. Про результати та наступні кроки обіцяють інформувати найближчим часом.
За інформацією МОН
15 квітня
Інклюзія поруч із домом: у містах України відкриють спеціальні класи для дітей з особливими потребами
Уже восени 2025 року в Бердичеві, Фастові та Стрию запрацюють спеціальні класи для дітей з особливими освітніми потребами. Вони функціонуватимуть на базі звичайних закладів загальної середньої освіти та стануть частиною Всеукраїнського інноваційного освітнього проєкту «Психолого-педагогічне забезпечення якісної освіти дітей з ООП».
ІПР дитини з особливими освітніми потребами — зразок
Проєкт реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України та благодійного фонду «Люмос Україна» і має на меті створення доступного, інклюзивного освітнього середовища у громадах, де кожна дитина зможе навчатися поруч із домом — у комфорті та безпеці.
Чотири ключові засади проєкту:
- інклюзивний підхід до організації навчального процесу;
- оновлений зміст освіти з урахуванням індивідуальних потреб дитини;
- фахова підготовка педагогів;
- дієва система корекційно-розвиткової підтримки.
2–4 квітня відбулися установчі зустрічі з батьками майбутніх учнів спеціальних класів, освітянами, адміністраціями шкіл та представниками інклюзивно-ресурсних центрів. Учасники обговорили потреби дітей з інтелектуальними, соціоадаптаційними труднощами та складними порушеннями розвитку, а також визначили основні напрями підготовки шкіл до відкриття нових класів.
Батьки наголосили на необхідності:
- створення безпечного, дружнього до дитини середовища;
- наявності кваліфікованих асистентів учителя та вихователя;
- адаптації навчальних програм;
- доступу до психологічної підтримки для дітей і сімей;
- організації груп продовженого дня та якісної підготовки до школи.
Усі побажання будуть враховані в процесі подальшого планування роботи спеціальних класів.
Ініціатива має стати прикладом для розширення по всій Україні. Такий підхід дозволяє дітям із ООП залишатися у своїх громадах, а родинам — самостійно обирати найкращу форму навчання відповідно до потреб дитини.
Спеціальні класи — лише один із варіантів інклюзивної освіти, але важливий крок до більш доступного та чутливого до потреб кожної дитини навчального середовища.
За матеріалами МОН
15 квітня
Безкоштовні їдальні, медицина, освіта: які зміни чекають на дітей завдяки європейській гарантії
Україна офіційно приєднується до ключової програми Європейського Союзу European Child Guarantee, яка спрямована на подолання дитячої бідності та соціального відчуження. Цей крок відкриває нові перспективи для забезпечення безперервного доступу українських дітей до якісної освіти, медичних послуг, харчування та соціального захисту.
Міністерство освіти і науки України стане одним із головних учасників реалізації ініціативи. У співпраці з партнерами МОН працюватиме над створенням інклюзивного, безпечного й доступного освітнього середовища, яке враховуватиме потреби кожної дитини — незалежно від її життєвих обставин.
Особлива увага приділятиметься підтримці дітей з інвалідністю, дітей з особливими освітніми потребами, тих, хто має досвід переміщення, виховується в інституційних закладах або належить до національних меншин.
Що таке European Child Guarantee? Це рекомендація Європейського Союзу, ухвалена у 2021 році, яка зобов’язує держави-члени забезпечити дітям з уразливих категорій безоплатний доступ до:
- раннього розвитку та освіти;
- якісної шкільної освіти й позашкільних заходів;
- щоденного здорового харчування у школах;
- базових медичних послуг;
- належного житла.

За експертної підтримки Державної служби якості освіти України. Усвідомите траєкторію розвитку школи, опрацюєте алгоритм, методи і напрями самооцінювання
Які зміни очікують на Україну?
Приєднання до програми дає Україні інструменти для системної підтримки дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, особливо в умовах війни. Це включає:
- впровадження європейських стандартів у захисті прав дитини;
- зміцнення системи соціальних послуг;
- розвиток міжвідомчої взаємодії в інтересах дитини;
- доступ до фінансової та експертної допомоги ЄС.
За словами заступниці міністра освіти і науки Анастасії Коновалової, цей крок дозволить не лише посилити захист прав дітей в Україні, а й сприятиме стратегічному партнерству з європейськими структурами у сфері дитячої політики.
Україна вже працює разом з міжнародними партнерами над створенням чітких індикаторів, що дозволять відстежувати рівень доступності та якості освіти для кожної дитини. Це дасть змогу будувати інклюзивну, чутливу до потреб дитини систему, яка поєднує освіту, охорону здоров’я та соціальний захист.
Участь у European Child Guarantee — це важливий крок на шляху до розбудови європейського майбутнього для українських дітей.
14 квітня
Як навчаються українські четвертокласники в умовах війни: результати національного моніторингу освіти
Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив результати третього циклу Загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти (ЗЗМЯПО–2024).
У дослідженні взяли участь понад 10,9 тисячі учнів 4-х класів із 407 шкіл у 20 регіонах країни. Моніторинг не проводився у прифронтових та окупованих областях, зокрема в Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Херсонській, а також у Криму та Севастополі.
Цьогоріч у дослідженні вперше взяли участь учні Нової української школи, які здобували початкову освіту в умовах постійних криз — від пандемії COVID-19 до повномасштабної війни. Тож отримані результати варто розглядати в контексті надзвичайно складних обставин навчання.
Позитивну динаміку демонструє рівень математичної компетентності: 85,4% учнів подолали базовий поріг, що трохи перевищує результат 2021 року (83,9%). Середній бал із математики також зріс — до 201,8. Водночас спостерігається помітна різниця в успішності за статтю: хлопці у середньому набрали 204,3 бала, а дівчата — 199,7.
У сфері читання ситуація залишається стабільною, але з тривожними сигналами. Базовий рівень подолали 82,3% учнів, що майже відповідає показникам попереднього моніторингу, але все ще поступається результатам 2018 року. Середній бал із читання — 200,3. Дівчата традиційно мають вищі результати в цьому напрямі.
Вперше дослідження включало оцінювання природничих знань. Результати виявилися доволі обнадійливими: 83,9% учнів продемонстрували базовий рівень, а середній бал становив 200,7. Це хороший старт для подальшого розвитку цього напряму в початковій школі.
Як і раніше, школярі з міських шкіл демонструють кращі результати. Середній бал з математики в учнів великих міст — 215,6, у сільських — 193,4. Це вказує на нерівність в доступі до якісної освіти, яка потребує системної уваги.
Аналіз результатів за когнітивними рівнями показав: найкраще учні впоралися з завданнями на відтворення знань (74% правильних відповідей), гірше — із застосуванням знань (59%), і найбільше труднощів виникло при виконанні завдань на міркування (43%).
Загалом результати ЗЗМЯПО–2024 свідчать про стабілізацію якості початкової освіти після потрясінь пандемії та війни. Хоча окремі показники ще не досягли рівня 2018 року, прогрес у порівнянні з 2021 роком є очевидним.
Серед ключових напрямів для вдосконалення:
- підвищення читацької грамотності;
- зменшення освітніх розривів між різними соціальними групами;
- підтримка учнів із труднощами в навчанні;
- розвиток навичок критичного мислення.
Повний аналітичний звіт із детальною інформацією доступний на сайті.
За інформацією МОН
14 квітня
Кризова ситуація у сфері вищої освіти: лише 50% випускників обирають українські університети
Українська вища освіта опинилася на межі втрати цілого покоління абітурієнтів. У 2024 році лише близько 50% випускників 11 класу подали документи для вступу до українських закладів вищої освіти.
Для порівняння, у 2021 році таких було близько 70%. Ці дані були надані Міністерством освіти і науки у відповідь на інформаційний запит видання «Дзеркало тижня».
Три роки тому кількість вступників сягала понад 230 тисяч, тоді як у 2024 році цей показник знизився до 202 тисяч. Хоча демографічна ситуація в країні змінилася внаслідок повномасштабної війни, фахівці вказують на чітку тенденцію: все більше молодих українців відмовляються від навчання в українських вишах.
Однією з причин такої ситуації є активна міграція до інших країн, де молодь інтегрується в іноземні освітні системи. Програми підтримки, стипендії та стабільніші умови навчання роблять іноземні університети привабливішими для українських школярів, особливо тих, хто вже перебуває за кордоном.
Проректор Європейського університету Сергій Ягодзінський звернувся до освітян із закликом зупинити акцентування виключно на «академічній якості» в умовах війни. На його думку, надмірні вимоги до вступників можуть лише посилити відтік молоді.
«Головне зараз — дати шанс. Якщо учень не проходить НМТ, він втрачає не просто можливість вступу, а місце в українській освітній системі», — зазначив Сергій Ягодзінський.
Експерти акцентують, що ситуація вже перетворюється на кризову. Зниження кількості абітурієнтів, які обирають навчання в Україні, вимагає не просто чергових реформ, а комплексного переосмислення державної освітньої політики — з фокусом на підтримку, адаптацію та мотивацію молоді залишатися в українських університетах.
14 квітня
Цифрова освіта: як технології змінюють українську школу в умовах війни та не лише
В Україні відбувся освітній форум «Освіта, що формує майбутнє: цифрові рішення для якості», організований Державною службою якості освіти України у партнерстві з Центром освіти «Оптіма», асоціацією «EdTech Ukraine», благодійним фондом «За майбутнє дітей» та освітньо-інформаційною системою «Єдина школа».
Ключова увага форуму була зосереджена на впровадженні цифрових рішень для вдосконалення освітнього процесу та управління якістю освіти. Зокрема, Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак повідомив про активне використання інформаційно-аналітичної системи EvaluEd під час інституційних аудитів.
«Це дозволяє не лише простежити динаміку змін, а й швидко реагувати на виклики. Аудит і самооцінювання поступово стають дієвими інструментами управління розвитком закладів освіти», — акцентував очільник ДСЯО.
З візійною промовою виступив засновник Центру освіти «Оптіма» Робертс Вайшла. Він наголосив, що цифрові інструменти вже сьогодні змінюють формат навчання.
«Учні отримують індивідуальний темп навчання, вчителі — сучасні засоби для викладання, а керівники — аналітику для прийняття ефективних рішень. Але в центрі всього — залишається людина», — зауважив Робертс Вайшла.
У межах панельної дискусії «Освіта як сервіс: чи готові школи конкурувати за цифрове покоління» учасники обговорювали, наскільки сучасна українська школа відповідає очікуванням учнів цифрової епохи, як зберегти педагогічну цінність освіти при впровадженні технологій та чи потрібна єдина цифрова освітня екосистема.
Окрему увагу приділили тематичним секціям:
- «Зовнішнє оцінювання в дії» — перспективи удосконалення оцінювання;
- «Зміст освіти: як досягнути балансу» — виклики у формуванні навчальних програм;
- «Масштабована якість» — досвід створення цифрових шкіл нового покоління.
До обговорення долучились керівники й педагоги закладів освіти, представники громадського сектору, державних інституцій та EdTech-компаній. Форум став важливим майданчиком для формування стратегічного бачення розвитку цифрової освіти в Україні.
14 квітня
НМТ-2025: хто може реєструватися у додатковий період
Хоча період основної реєстрації на національний мультипредметний тест 2025 року вже завершився 3 квітня, абітурієнти, які не встигли оформити участь, ще мають шанс зареєструватися. Для цього передбачено додатковий період — з 9 по 14 травня.
Згідно з офіційним календарем проведення НМТ, подати заявку на участь у тестуванні зможуть ті, хто не пройшов реєстрацію з поважних причин або отримав відмову від регіонального центру оцінювання якості освіти під час основного етапу. Також можливість подати документи матимуть особи, що перебувають у слідчих ізоляторах чи установах виконання покарань на підставі судового рішення.
‼️ Важливо: щоб успішно зареєструватися під час додаткового етапу, потрібно завантажити до персонального кабінету:
- заяву з проханням дозволити проходження НМТ у додаткову сесію;
- документ, що підтверджує причину неможливості участі в основному періоді реєстрації.
Уже четвертий рік поспіль в Україні замість зовнішнього незалежного оцінювання проводиться НМТ — таку форму оцінювання запровадили через повномасштабну війну. Чи повернеться ЗНО після її завершення, наразі невідомо — у відповідь на це питання представники УЦОЯО радять стежити за оновленнями в освітній політиці.
Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко зазначила, що головною складністю нинішнього формату є обмежений час — учасники мають лише чотири години на проходження тесту з чотирьох предметів. Через це неможливо включити в НМТ, наприклад, завдання з розгорнутою відповіддю, на які просто бракує часу.
Вона також пояснила, що нинішній формат тестування адаптований до умов воєнного часу. Адже багато учасників змушені долати значні відстані, зокрема з прифронтових чи тимчасово окупованих територій, щоб потрапити на тестування.
Не менше викликів і для вступників, які перебувають за межами України, але прагнуть пройти НМТ. Попри всі труднощі, система продовжує функціонувати, пристосовуючись до реалій воєнного часу.
За інформацією Освіторія
14 квітня
Ігри, емоційний інтелект і кар’єрні навички: що зміниться в соціальній освіті школярів?
10 квітня 2025 року відбулося експертне коло, присвячене оновленню змісту соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі. Захід зібрав освітян, науковців і представників громадських організацій для напрацювання рішень, які сприятимуть формуванню життєвих компетентностей у школярів.
Посадова інструкція вчителя: оновлена
Ініціаторами зустрічі виступили Міністерство освіти і науки України спільно з Малою академією наук у межах реалізації політики «Освіта для життя» — складової реформи Нової української школи.
Під час відкриття заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова підкреслила, що ключове завдання — створення «місточків» між державними стандартами освіти та щоденною практикою роботи вчителя.
Учасники об’єдналися в чотири фокус-групи за напрямами:
- культура безпеки,
- психоемоційне та сексуальне здоров’я,
- фінансова грамотність,
- професійна орієнтація.
Основні тези дискусій
🔹 Культура безпеки
Фахівці наголосили, що учням не вистачає саме практичних навичок безпечної поведінки. Було запропоновано впроваджувати практичне навчання через гру, адаптувати матеріали для різного віку та активніше залучати батьків.
🔹 Психоемоційне та сексуальне здоров’я
Учасники підкреслили важливість впровадження соціально-емоційного навчання як основи для курсу «Здоров’я, безпека, добробут». Сексуальна освіта має розвиватися з урахуванням міжнародного досвіду та українського культурного контексту.
🔹 Фінансова грамотність
Експерти акцентували увагу на практичному підході — через шкільні проєкти, ярмарки та інтерактивне навчання. Також рекомендовано залучати фахівців банківського сектору до викладання.
🔹 Профорієнтація
Обговорення зосередилось на розвитку в учнів здатності керувати своєю кар’єрою протягом життя, формуванні гнучких соціально-емоційних навичок та свідомому виборі професій у динамічному світі.
Рекомендації експертного кола:
- запровадити соціально-емоційне навчання на всіх рівнях освіти;
- оновити підходи до викладання через практику та інтерактивні формати;
- розробити сучасні навчально-методичні матеріали;
- забезпечити підготовку вчителів для роботи у сфері соціальної та здоров’язбережувальної освіти.
За підсумками заходу буде сформована концепція оновленої освітньої галузі, яку незабаром представлять для громадського обговорення.
13 квітня
Зміни у соціальному страхуванні: нові виплати лікарняних, стаж і правила для працівників
З 4 квітня 2025 року набули чинності зміни до законодавства у сфері соціального страхування, ухвалені Законом України № 4158-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 18 грудня 2024 року.
Зокрема, оновлено положення абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відтепер застраховані особи, включаючи тих, хто веде підприємницьку або іншу діяльність та водночас працює за трудовим договором, можуть отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності та по вагітності і пологах як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. При цьому кількість місць роботи, за якими працівник має право на страхові виплати, не обмежується.
Важливо, що відповідно до статті 13 цього Закону, застрахованим особам гарантуються такі види виплат:
- допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворими дітьми або дітьми з інвалідністю),
- допомога по вагітності та пологах,
- допомога на поховання (за винятком поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які загинули внаслідок виробничих травм).
Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу:
- до 3 років — 50% середнього доходу,
- 3–5 років — 60%,
- 5–8 років — 70%,
- понад 8 років — 100%.
У разі втрати працездатності внаслідок нещасного випадку за місцем роботи, відмінним від основного, роботодавець, де стався нещасний випадок, сплачує перші 5 днів тимчасової непрацездатності зі своїх коштів. З шостого дня фінансування бере на себе Пенсійний фонд України. Виплата при цьому становить 100% середнього заробітку незалежно від страхового стажу.
Також, згідно зі статтею 36 Закону, якщо випадок стався на виробництві або через професійне захворювання, роботодавець зобов’язаний виплатити допомогу у розмірі 100% середньої заробітної плати. Перші 17 днів лікарняного в такому разі також оплачуються за рахунок роботодавця.
Зміни мають на меті посилення соціального захисту працівників, зокрема тих, хто працює одночасно на декількох роботах.
13 квітня
Екологічна грамотність — основа майбутнього: як відзначають Міжнародний день екологічних знань
Щороку 15 квітня у світі відзначають Міжнародний день екологічної обізнаності (International Environmental Awareness Day). Цей день присвячений підвищенню рівня екологічної культури та поширенню знань про стан довкілля серед населення різних країн.
Ініціатива відзначати цей день бере початок з 1992 року — саме тоді, під час Саміту Землі в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), Організація Об'єднаних Націй поставила питання екологічної освіти як одну з головних тем міжнародного порядку денного. У центрі обговорення були способи донесення знань про довкілля до широкої громадськості та формування відповідального ставлення до природи.
У цей день екологи, науковці, освітяни та активісти звертають увагу на важливість екологічної безпеки як на локальному, так і на глобальному рівнях. Вони проводять інформаційні заходи, семінари, відкриті лекції, наголошуючи на актуальних екологічних викликах, що стоять перед людством.
Насамперед, екологія — це наука, що вивчає взаємозв’язки живих організмів між собою та з навколишнім середовищем. Її назва походить з грецької мови: «oikos» означає «дім», а «logos» — «наука», тобто дослівно «наука про дім».
Міжнародний день екологічної обізнаності — це не лише привід замислитися над тим, що ми залишаємо після себе, а й нагадування про необхідність екологічної освіти. Адже саме через знання ми можемо побудувати майбутнє, у якому турбота про природу стане щоденною практикою, а не лише святковим гаслом.
13 квітня
Якими мають бути сучасні підручники: результати опитування серед вчителів
У сучасному освітньому просторі питання якості шкільних підручників виходить на перший план. Їх змістовність, доступність і відповідність сучасним підходам до навчання дедалі частіше стають темами обговорення серед педагогів. Саме вчителі, які щоденно працюють із цими матеріалами, найкраще розуміють, що підручникам потрібно змінити, щоб вони стали справжнім інструментом для ефективного навчання.
Про новий профстандарт для вчителя
Щоб зібрати фахові відгуки, команда НУШ провела фокус-групові інтерв’ю з вчителями середньої та старшої школи у Володимирі (Волинська область) та Василькові (Київська область). Серед учасників були й директори, і заступники директорів, які викладають різні предмети.
Зі слів вчителів, підручники використовуються досить активно: більшість зазначила, що користуються ними часто або постійно. Водночас багато освітян додають, що підручник — не єдиний і далеко не завжди найзручніший інструмент на уроці.
Серед головних проблем педагоги назвали:
- перенасиченість матеріалом, який часто є надмірним або незрозумілим;
- складну термінологію, яку учням важко сприймати без додаткових пояснень;
- недостатню адаптованість підручників до вікових особливостей школярів.
Освітяни підкреслюють, що інформація має бути простою, чіткою й орієнтованою на практичне застосування. Проте вчителі часто змушені самостійно спрощувати визначення і пояснювати те, що підручники подають сухо й незрозуміло.
Окрім того, учасники опитування вказують на проблему незлагодженості між предметами: іноді завдання в одному підручнику передбачають знання, які ще не вивчалися в іншому. Це створює труднощі не лише для учнів, а й для самих вчителів, які змушені імпровізувати, щоб не залишати тему без пояснення.
Педагоги також виступають за інтеграцію предметів і послідовність між класами — аби діти могли вивчати певні теми комплексно, а не уривчасто. Проблемою також назвали невдало скорочені тексти в підручниках літератури, що заважає учням зрозуміти логіку твору.
Більшість вчителів підтримують ідею поєднання паперових та електронних підручників, особливо в середній та старшій школі. Вони вважають, що електронні компоненти (наприклад, QR-коди з посиланнями на відео або тексти) можуть суттєво покращити сприйняття навчального матеріалу.
Що потрібно змінити, щоб підручник справді був ефективним:
- Оптимізувати обсяг інформації — підручник має бути компактним і зрозумілим.
- Удосконалити відповідність програмі — прибрати зайве, додати конкретики.
- Орієнтуватися на практику — більше прикладів з реального життя.
- Забезпечити наявність методичних матеріалів — для підтримки вчителів у поясненні складних тем.
- Враховувати потреби учнів із різними рівнями знань — давати як базовий, так і поглиблений рівень в одному виданні.
Це лише частина висновків, які зробили самі педагоги на основі свого практичного досвіду. Очевидно, що в умовах постійних змін і реформ освіта має бути гнучкою й адаптивною. А шкільний підручник — залишатися не тільки джерелом знань, а й сучасним, зручним інструментом навчання, що відповідає сучасним реаліям.
За матеріалами НУШ
11 квітня
Які зміни чекають дошкільну освіту: цифровізація, інклюзія, зарплати педагогів і міжнародна підтримка
Дошкільна освіта в Україні нарешті опинилася у центрі уваги держави та міжнародної спільноти.
Зміни в оплаті праці педагогів ЗДО
Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки з питань дошкільної освіти Анастасія Коновалова. Вона наголосила на двох ключових подіях, які стали знаковими для розвитку галузі.
Пілот застосунку «Мрія»: менше паперів — більше часу з дітьми
Під час виступу на головній сцені країни Президент та віцепрем'єр-міністр публічно визнали, що дошкілля роками залишалося поза фокусом уваги, але це починає змінюватися. Одним із практичних кроків став запуск пілотного проєкту електронного застосунку «Мрія», мета якого — спростити роботу вихователів, зменшити обсяг паперової звітності та покращити комунікацію з батьками.
«Педагоги мають бути з дітьми, а не з папірцями», — наголосила Коновалова.
Садочкам потрібна техніка: заклик на конференції в Албанії
На міжнародній конференції ЄС та країн-кандидатів, що проходила в Албанії, заступниця міністра окреслила три головні проблеми дошкільної освіти: низькі зарплати, слабка матеріально-технічна база та демографічна криза. Особливої уваги вона приділила тому, що дошкільні заклади, як і школи, потребують ноутбуків, планшетів та інтернету, щоб реалізувати цифрові ініціативи.
Нові документи щодо інклюзивної освіти в дитсадках
Крім міжнародної роботи, команда МОН активізувала й нормативну діяльність:
Затверджено перелік документів для погодження реорганізації/ліквідації спеціальних дитсадків або груп (наказ МОН від 27.01.2025 №101).
Ухвалено порядок утворення і функціонування спеціальних груп у ЗДО (постанова КМУ від 04.04.2025 №381).
Зареєстровано положення про асистента дитини з ООП у дитсадках (наказ МОН від 20.03.2025 №474, реєстрація Мін’юстом 03.04.2025). Очікується, що вже за місяць цей документ буде офіційно оприлюднено.
Петиція педагогів і бюджетні обмеження
Анастасія Коновалова також прокоментувала петицію, яку підписав кожен четвертий педагог дошкілля. Вона визнала, що змінити державний бюджет у 2025 році неможливо, але назвала цю петицію «потужним аргументом» для майбутніх змін і подякувала освітянам за підтримку.
«Я щиро дякую Вам за невпинну працю, за віру в зміни і за наше таке неймовірне Дошкілля!» — підсумувала заступниця міністра.
Українська дошкільна освіта поступово виходить з тіні, і попереду — нові зміни, цифровізація та боротьба за гідні умови для найменших українців і їх педагогів.
11 квітня
26 тисяч підписів за сільські школи: петиція проти закриття ліцеїв набрала критичну кількість голосів
Електронна петиція на захист доступності освіти за місцем проживання українських школярів набрала понад 26 тисяч голосів підтримки менш ніж за тиждень.
Про новий профстандарт для вчителя
Документ, зареєстрований на урядовому порталі, вже подолав поріг у 25 тисяч підписів, що зобов’язує Кабінет Міністрів протягом 10 робочих днів надати офіційну відповідь.
У петиції висловлюється занепокоєння щодо законодавчих змін, які можуть призвести до масового закриття ліцеїв у невеликих громадах. Йдеться про нові вимоги до кількості класів і учнів у старших школах: не менше 4 класів на паралелі з наповнюваністю щонайменше 24 учні в кожному.
Згідно з цими критеріями, у ліцеї має навчатися щонайменше 288 учнів у 10–12 класах — що, на думку автора петиції, є «штучним і недосяжним бар’єром» для сільських територій.
Ключові ризики, на які вказує петиція:
- Зменшення доступності освіти для дітей у малих населених пунктах;
- Перенесення фінансового тягаря на місцеві бюджети, які часто не мають для цього ресурсів;
- Відсутність організованого підвезення і загрози для безпеки дітей, які змушені щодня долати великі відстані до ліцеїв;
- Недостатній розвиток інфраструктури, зокрема відсутність гуртожитків для учнів, які не можуть повертатися додому щодня.
Особливе занепокоєння викликає постанова уряду №245, яка передбачає припинення державного фінансування шкіл з малою кількістю учнів — менше 45 з 2025 року, та менше 60 з 2026-го. Це, на думку автора звернення, загрожує масовим закриттям навчальних закладів у сільській місцевості.
У петиції наголошується: в умовах воєнного стану держава повинна гарантувати безпечне та безперервне навчання максимально близько до місця проживання дитини. Автор закликає тимчасово призупинити реформи, що можуть ускладнити доступ до освіти, й утриматися від ризикованих змін у період, коли українські діти потребують стабільності як ніколи.
«Вимагаємо припинити експерименти в освіті під виглядом реформування хоча б в період воєнного стану», — йдеться у зверненні.
За інформацією Освіта.юа
10 квітня
Школа в смартфоні: як працюватиме нова державна платформа для дистанційної освіти
Міністерство освіти і науки України спільно з АТ КБ «ПриватБанк» розпочали роботу над створенням єдиної цифрової платформи для дистанційного навчання. Проєкт покликаний забезпечити доступ українських дітей до якісної освіти незалежно від їхнього місця перебування — як в Україні, так і за кордоном.
Платформа стане частиною політики «Школа офлайн» і відповідатиме державним освітнім стандартам. Вона передбачає впровадження єдиного стандарту дистанційного навчання, індивідуальні освітні траєкторії, зручні інструменти для учнів, вчителів та батьків, а також кібербезпеку та цифрову ідентифікацію.
«Тисячі українських дітей не мають змоги навчатися очно через війну. Забезпечити їм безперебійну, якісну освіту — наш обов’язок. Цифрова платформа — це відповідь на сучасні виклики та ще один крок у розвитку дистанційної освіти», — наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Першим кроком у реалізації ініціативи стало підписання Меморандуму про співпрацю 9 квітня 2025 року. У заході взяли участь міністр освіти Оксен Лісовий, голова правління ПриватБанку Мікаель Бьоркнерт і заступниця міністра освіти Надія Кузьмичова.
ПриватБанк не лише виступить технічним партнером, а й допоможе із розбудовою захищеної цифрової інфраструктури, створенням навчального контенту, техпідтримкою закладів освіти та розвитком цифрових компетентностей вчителів.
«Ми переконані, що інвестиції в освіту — це вклад у майбутнє країни. Пишаємося можливістю бути надійним партнером держави навіть у найскладніші часи», — зазначив Мікаель Бьоркнерт.
За інформацією МОН
10 квітня
Більше вибору, краща спеціалізація: що дасть реформа старшої школи
Реформа старшої школи в Україні триває — в межах ініціативи «Нова українська школа» старші класи переходять на профільне навчання.
Про Держстандарт профільної середньої освіти
Про ключові зміни, нові можливості для учнів і розвінчання популярних міфів розповіла заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова в ефірі телемарафону.
Основні тези:
📌 Учні самі обиратимуть профіль і предмети, що відповідають їхнім інтересам і майбутнім професійним планам. Завдяки цьому кількість природничих профілів зросте, а можливостей для самореалізації стане більше.
📌 Профільне навчання передбачає велику кількість учнів у групах, щоб забезпечити якісну спеціалізацію та ефективну організацію освітнього процесу.
📌 Важливо: відокремлення ліцеїв не означає закриття початкових шкіл та гімназій. Реформа не спрямована на скорочення мережі шкіл, а на покращення умов і якості старшої освіти.
10 квітня
30 травня — останній дзвоник: коли завершиться навчальний рік у 2025 році
Міністерство освіти і науки України офіційно визначило дату завершення навчального року — 30 червня 2025 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів № 841 від 23 липня 2024 року.
Водночас останній дзвоник у більшості шкіл пролунає 30 травня, як зазначено в рекомендаціях МОН.
Хоча червень залишатиметься навчальним місяцем, у цей період школярі зможуть завершити освітню програму, ліквідувати академічні заборгованості або підготуватися до іспитів.
Згідно із законодавством, педагогічна рада закладу освіти має право самостійно встановлювати графік навчального процесу, враховуючи загальні державні рамки.
Цього року деякі школи скористалися цією можливістю: весняні канікули були перенесені на період з 16 по 23 квітня, щоб збігтися з Великоднем. Водночас інші заклади дотрималися традиційного графіка — наприкінці березня.
Літні канікули для школярів розпочнуться з 1 червня і триватимуть до 31 серпня. Новий навчальний рік стартує 1 вересня.
10 квітня
Освітня платформа «Мрія» для дошкілля: мрія чи реальність?
Цифрова освітня екосистема «Мрія» наразі є реальністю для 150 шкіл України, і ще понад 1400 подали заявки. Платформу розроблено як універсальний безплатний сервіс, до якого може приєднатися будь-який заклад освіти — незалежно від розміру, місця розташування чи вже використовуваних ІТ-рішень.
Зміни у формуванні внутрішньої системи якості освіти ЗДО
Влітку 2025 року почнеться тестування інтеграції дошкільної освіти в освітню платформу «Мрія». Про це розповів 8 квітня на конференції «Мрія — Постосвіта» в Києві Михайло Федоров, віцепрем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій. Він зазначив:
«Освіта починається з дошкілля, і насправді на сьогоднішній момент, не завжди була увага різних державних інституцій до дошкілля. Ми намагаємося з Міністерством освіти виправити ситуацію і зробити все, щоб адміністрації дошкільних закладів і освітяни, педагоги, які там працюють, отримали максимальну кількість освітнього контенту для дітей».

- Педагогічне навантаження, штатний розпис і табелювання: відповіді МОН на найпоширеніші запитання
- Які підвищення, надбавки, доплати та винагороди мають право встановлювати засновник і директор ЗДО
- Штатні нормативи, тарифікація, робочий час: дев’ять відповідей, як дотримати вимог Закону про дошкільну освіту
На думку Михайла Федорова, інтеграція «Мрії» у дошкілля буде важливою:
- для батьків — щоб вони розуміли, як відбувається навчальний процес, що дитину навчили в дитсадку, як допомогти закріпити вдома певну тему;
- для вихователів — це допоможе з навчальними планами та звітністю для вихователів.
«Ми поставили на меті не оцифрувати паперову документацію, а переосмислити сам підхід до управління освітнім процесом — зробити його ефективнішим, гнучкішим, сучаснішим», — зазначив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.
Загалом освітня екосистема «Мрія» має на меті докорінно змінити підхід до навчання, управління освітнім процесом і взаємодії між усіма його учасниками — учнями, вчителями, батьками та адміністрацією.
9 квітня
Чому реформа ліцеїв може зашкодити сільським школам: аналіз і пропозиції освітнього омбудсмена
Освітній омбудсмен Надія Лещик проаналізувала два законопроєкти, які стосуються вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв (реєстр. №13120 від 18.03.2025 та №13120-1 від 26.03.2025), та надала власні зауваження й пропозиції до запропонованих змін.
Про Держстандарт профільної середньої освіти
За її словами, реформа профільної освіти є вкрай необхідною для підвищення якості навчального процесу, зменшення навантаження на учнів і забезпечення рівного доступу до старшої школи незалежно від місця проживання дитини — у місті, селищі чи селі.
Омбудсменка наголосила, що до реформування мережі ліцеїв слід підходити системно і комплексно, з урахуванням впливу на інші рівні освіти, інфраструктуру, фінансування та управління.
Основні проблеми, виявлені під час аналізу законопроєктів:
- Відсутність чітких критеріїв щодо кількості учнів у ліцеї.
- Неопрацьований механізм прогнозування матеріально-технічного забезпечення та мережі ліцеїв.
- Питання доступу до старшої школи: частина учнів 9-х класів не продовжує навчання.
- Стислі строки для формування мережі ліцеїв до 1 вересня 2025 року.
- Громадське обговорення щодо реорганізації шкіл у сільській місцевості має тривати рік, що може суперечити строкам реформ.
- Неузгодженість повноважень громад і МОН у плануванні мережі закладів.
- Співфінансування ліцеїв громадами потребує врегулювання.
- Відсутність регулювання щодо кількості учнів у дистанційних класах.
- Необхідність уточнення механізмів фінансування комунальних закладів освіти.
- Дискусійність заборони початкової школи в ліцеях.
Пропозиції освітнього омбудсмена:
- Уточнити у законопроєктах кількість груп або учнів, що можуть вивчати профільні предмети.
- Переглянути державну політику щодо забезпечення шкільними автобусами, включно з планами закупівель на 2026–2027 роки.
- Скасувати обмеження, згідно з якими шкільні автобуси можна закуповувати лише для закладів із укриттями.
- Паралельно з реформою мережі ліцеїв розглядати доступ до профтехосвіти та передвищої освіти, їхню модернізацію та кадрове забезпечення.
- Змінити строки подання та затвердження плану формування мережі комунальних ліцеїв.
- Узгодити строки громадських обговорень із реальними потребами сільських громад.
- Усунути ризики дискреційних рішень під час розробки планів формування мережі шкіл.
- Дослідити досвід громад, які вже здійснюють співфінансування ліцеїв, і внести необхідні законодавчі зміни для регулювання цієї практики.
Надія Лещик закликає Верховну Раду та уряд розглядати реформу ліцеїв не окремо, а в контексті загальної трансформації системи середньої освіти, враховуючи потреби дітей, можливості громад і довгострокові цілі освітньої політики.
9 квітня
«Мрія» для освіти в смартфоні: як нова цифрова платформа змінить українські школи
У 2025 році тисячі шкіл по всій Україні отримають доступ до оновленої цифрової освітньої екосистеми «Мрія», яка має на меті докорінно змінити підхід до навчання, управління освітнім процесом і взаємодії між усіма його учасниками — учнями, вчителями, батьками та адміністрацією.
Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський під час першої EdTech-події «Мрія Постосвіта», організованої Мінцифри спільно з Міністерством освіти і науки.
«Мрія — це особливе технологічне рішення, яке об’єднує всі ключові елементи шкільного життя в одному застосунку. Від журналів і домашніх завдань до оцінок і навчальних матеріалів — усе стає доступним онлайн. І найголовніше — це забезпечує рівний доступ до якісної освіти в усіх куточках країни», — наголосив Президент.
Наразі до «Мрії» уже під’єднано 150 шкіл, ще понад 1400 подали заявки. Платформа розроблена як універсальний безплатний сервіс, до якого може приєднатися будь-який заклад освіти — незалежно від розміру, місця розташування чи вже використовуваних ІТ-рішень. Подати заявку можна за посиланням: mriia.gov.ua/app.
Окрім того, на презентації було представлено оновлений функціонал цифрової платформи:
- Гейміфікація для учнів: за успіхи у навчанні діти отримуватимуть внутрішню валюту — мрійки, які можна буде обміняти на квитки в кіно, VR-квести та інші бонуси.
- ШІ-функції для вчителів: автоматичне створення тестів, прийом домашніх завдань, формування міжкласних груп — все це спрощує повсякденну роботу педагогів.
- Зручність для батьків: у застосунку буде доступна повна аналітика навчальних досягнень дитини, а також можливість знаходити найближчі гуртки за інтересами.
- Ефективність для директорів і адміністраторів: результати роботи педагогів — у два кліки, без потреби переглядати журнали.
- Планується розширення на дошкілля: команда вже працює над інтеграцією дитячих садків у спільну цифрову екосистему.

За експертної підтримки Державної служби якості освіти України. Усвідомите траєкторію розвитку школи, опрацюєте алгоритм, методи і напрями самооцінювання
«Мрія — це освітній геймченджер. Вона не просто цифровізує документообіг, а переосмислює саму модель управління освітою. Завдяки Мрії ми можемо аналізувати освітню систему в реальному часі та приймати ефективні рішення», — підкреслив Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр та міністр цифрової трансформації.
Застосунок «Мрія» об’єднує весь освітній процес:
- для учнів — це Мрія ID, розклад, домашні завдання, динаміка результатів, персоналізована бібліотека;
- для вчителів — автоматизоване планування, електронний журнал, оцінювання, можливість прикріплювати файли, коментарі й спілкування в захищених чатах;
- для батьків — єдиний доступ до всіх ключових результатів навчання дитини.
«Ми прагнемо не просто перевести папір в цифру, а зробити освіту гнучкою, ефективною та орієнтованою на розвиток дитини. Мрія — це інструмент, який дає змогу сфокусуватись на головному: якості знань», — зазначив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.
Проєкт реалізується за підтримки уряду Швейцарії, зокрема Фонду Східна Європа, який допомагає впроваджувати інноваційні рішення в українську освіту навіть в умовах повномасштабної війни.
9 квітня
Програма підвищення кваліфікації для медичних сестер ЗДО: запрошуємо на навчання
Нова модель атестації медпрацівників
Зміни у підвищенні кваліфікації медичних сестер ЗДО
Відтепер медичні сестри закладів дошкільної освіти зобов’язані, як і всі медичні працівники, проходити безперервний професійний розвиток (БПР). Так визначено у Законі України від 12 лютого 2025 року № 4246-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підготовки, безперервного професійного розвитку та професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я".
Закон набув чинності 27 березня 2025 року. Він є ключовим нормативним актом, який визначає вимоги до професійного навчання медичних фахівців.
Контроль за системою НАССР: чотири кроки
Відтепер медичні сестри закладів дошкільної освіти повинні щорічно набирати бали БПР, щоб підтвердити свою кваліфікацію, пройти атестацію та продовжити професійну діяльність.
Це не лише вимога законодавства, а й відповідальність — як керівника закладу, так і фахівця:
- дотримати сучасні стандарти охорони здоров'я дітей у дошкільних закладах;
- впровадити нові методики профілактики та догляду;
- знати актуальні санітарні норми.
Національна сертифікація медичної сестри ЗДО 2025 — це перше в Україні онлайн-навчання, яке повністю відповідає вимогам БПР і дає змогу медичним сестрам дошкільних закладів підвищувати кваліфікацію без відриву від роботи та зайвих витрат часу. Результат:
- Отримуєте офіційний сертифікат від провайдера МОЗ
- Вивчаєте найактуальніші теми саме для медсестер ЗДО
- Проходите навчання у зручний для вас час, без виїздів і зайвого стресу
9 квітня
Положення про конкурс на посаду керівника закладу дошкільної освіти: наказ МОН
Міністерство освіти і науки України затвердило Типове положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу дошкільної освіти (далі — Положення), що визначає порядок проведення конкурсів на посаду керівника державних та комунальних закладів дошкільної освіти (наказ МОН №9 від 06.01.2025). Це рішення ухвалено в рамках реалізації вимог Закону України «Про дошкільну освіту».
Раніше конкурсів на посаду директора ЗДО не проводили.
Закон про дошкільну освіту: зміни в локальних документах
Згідно з Положенням, засновники закладів дошкільної освіти повинні організовувати конкурси на вакантні посади керівників у разі припинення трудових договорів з попередніми керівниками або в разі створення нових закладів.
Конкурс може проводитися не раніше ніж через два місяці до завершення строкового трудового договору з керівником.
Положення поширюється на посади, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством порядку та не поширюється на керівників закладів дошкільної освіти, з якими укладено безстрокові трудові договори до набрання чинності цим наказом.
Типове положення також встановлює чіткі вимоги до складу конкурсної комісії, яка має бути сформована не більше ніж з 9 осіб. До її складу повинні входити представники засновника, органів управління в сфері освіти, профспілок та батьківських організацій. Важливо, щоб комісія працювала на засадах прозорості, неупередженості та відкритості.
Документи для участі в конкурсі повинні подаватися в електронному або паперовому вигляді, а строки подання складають не менше 20 календарних днів після оприлюднення оголошення про конкурс. Після цього комісія перевіряє подані документи та приймає рішення щодо допуску кандидатів до конкурсу.
Які критерії впливають на розмір посадового окладу керівника закладу дошкільної освіти та за яких умов його можуть підвищити або знизити?
Конкурсна процедура включає:
- перевірку знань законодавства;
- тестування професійних компетенцій;
- презентацію проєкту розвитку закладу дошкільної освіти.
Усі етапи конкурсу будуть відеофіксувати, щоб забезпечити прозорість процесу.
Остаточне рішення щодо переможця конкурсу має бути ухвалено не пізніше ніж через два місяці після оголошення конкурсу. Переможець буде призначений на посаду на умовах строкового трудового договору.
За результатами конкурсу усі документи будуть зберігатися в установі, і за потреби, можна буде оскаржити процедуру проведення конкурсу відповідно до законодавства України.
Ці зміни спрямовані на забезпечення прозорості та підвищення якості управління в закладах дошкільної освіти в Україні.
8 квітня
Як отримати держкошти на оновлення STEM-лабораторій: умови конкурсу від МОН
Міністерство освіти і науки України розпочало прийом заявок на отримання освітньої субвенції за спеціальним фондом державного бюджету в межах реалізації реформи профільної старшої школи. Загальний обсяг фінансування становить 499,4 млн грн, а прийом заявок триватиме з 8 до 18 квітня 2025 року.
Програма спрямована на створення сучасного освітнього простору в закладах освіти, зокрема STEM-кластерів. Йдеться про комплексне оновлення навчального середовища — від оснащення кабінетів сучасним обладнанням до створення інтегрованих навчальних зон.
За рахунок субвенції можна буде оновити кабінети біології, хімії, фізики, математики, географії та облаштувати STEM-лабораторії. Кошти дозволять закупити:
- лабораторне обладнання;
- комп’ютерну техніку й інтерактивні засоби навчання;
- нові меблі.
Водночас проведення поточного або капітального ремонту приміщень, необхідних для реалізації проєкту, здійснюється коштом місцевих бюджетів або інших джерел, дозволених законодавством.
Заявки можуть подавати місцеві ради та обласні військові адміністрації. Кожна громада має право подати заявку лише для одного закладу, а Київська міська військова адміністрація — до десяти.
Щоб претендувати на фінансування, заклад освіти має відповідати кільком критеріям:
- мати очну або змішану форму навчання;
- забезпечувати профільну середню освіту у 2027/2028 навчальному році;
- мати не менше 60 учнів у паралелі 7 класів станом на 1 січня 2025 року або бути визначеним перспективним планом як єдиний заклад профільної освіти в громаді;
- забезпечувати підвезення школярів автобусом (для сільської місцевості).
Для участі необхідно:
- Заповнити Google-форму з базовою інформацією про школу.
- Підготувати проєктну заявку за офіційною формою.
- Скласти кошторис витрат і гарантувати не менше 10% співфінансування.
- Надати гарантійний лист щодо виконання умов програми.
- Подати комплект документів через електронну систему документообігу з цифровим підписом керівника громади або ОВА та продублювати на email: [email protected].
Подані заявки розглядатиме спеціальна комісія у складі представників МОН, Міністерства фінансів та Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Вони оцінюватимуть документи за визначеними критеріями й обиратимуть заклади, які отримають державне фінансування.
Субвенція надається на умовах 90% — з державного бюджету та 10% — із місцевого. Програма є ключовим етапом підготовки до запуску профільної школи в 2027 році, яка передбачає можливість для учнів обирати навчальний профіль за інтересами.
Оснащення шкіл сучасними лабораторіями та інтерактивним обладнанням дасть змогу готувати молодь до майбутньої кар'єри в галузях науки, інженерії, технологій і математики, підвищуючи конкурентоспроможність української освіти.
8 квітня
Реформа навчання з інформатики: які навички отримають учні за новою програмою
У межах освітньої політики «Освіта для життя», яка поглиблює реформу НУШ, Міністерство освіти і науки України розпочинає аналіз і оновлення змісту інформатичної галузі. З огляду на динамічний розвиток штучного інтелекту, кібербезпеки та цифрових технологій, настав час переосмислити роль інформатики в навчальному процесі.
Новий фокус — формування в учнів і учениць навичок відповідального користування цифровими інструментами, розвиток критичного мислення та підвищення рівня цифрової грамотності в суспільстві.
12 квітня 2025 року МОН у партнерстві з Малою академією наук України та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка організовує відкриту дискусію щодо трансформації інформатичної освіти.
До участі у професійному діалозі запрошуються:
- вчителі та вчительки інформатики й інтегрованих дисциплін;
- представники IT-бізнесу та стартап-спільноти;
- експерти з інформаційної безпеки;
- розробники освітніх технологічних рішень;
- усі, хто зацікавлений у розвитку сучасної інформатичної освіти.
Щоб долучитися до заходу потрібно пройти реєстрацію за відповідним посиланням. Кількість місць для офлайн-присутності обмежена, проте всі зареєстровані учасники зможуть доєднатися до обговорення в онлайн-форматі.
Оновлена концепція інформатичної галузі, як і концепції інших освітніх напрямів, буде представлена громадськості весною 2025 року. Реалізація оновленого змісту почнеться восени 2025 року у 5 класах — одночасно з реформами в мистецькій, технологічній та природничій сферах. У межах змін також планується осучаснення матеріально-технічної бази шкіл: обладнання новітніх лабораторій, майстерень і студій.
8 квітня
1 мільйон для педагога на освітній проєкт: стартував прийом заявок на премію для найкращих вчителів
У Міністерстві освіти і науки України повідомили про початок прийому заявок на щорічну національну премію Global Teacher Prize Ukraine 2025, яка вже дев’ятий рік поспіль відзначає освітян, що впливають на майбутнє учнів та модернізують систему освіти в країні.
Про новий профстандарт для вчителя
Переможець отримає 1 мільйон гривень на реалізацію власної освітньої ініціативи, а також стане представником України на світовому рівні.
Окрім основної нагороди, організатори передбачили низку спеціальних номінацій:
- «Вчитель математики» — за внесок у розвиток математичної освіти;
- «Вчитель STEM» — для інноваторів у сфері природничих та технічних дисциплін;
- «Вибір серцем» — для педагогів, які працюють з дітьми в медичних закладах;
- «Вибір українців» — лауреат визначається через голосування на платформі «Дія.Освіта».
Номінувати вчителя або подати власну кандидатуру можна до 1 липня на офіційному сайті премії.
