Створення умов для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу та розвитку громадського самоврядування: вимога 4.4

Ця вимога містить такі критерії:

Критерій 4.4.1. Організація діяльності закладу дошкільної освіти на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу

Щоб заклад працював як єдиний організм, керівник має згуртувати чимало дуже різних людей. Тож для керівника важливим є вміння налагоджувати взаємодію з колективом і в колективі — організовувати ділові бесіди, захоплювати слухача (слухачів), ставити запитання для отримання більшої кількості інформації, коректно досягати виконання вимог, розв’язувати конфліктні ситуації тощо.

Систему цінностей педагога закладу складають такі важливі її складові як самоцінність збереження та зміцнення фізичного, психічного та соціального здоров’я дитини; створення благополуччя як вміння плекати, підтримувати та створювати сприятливі умови для себе та інших у безпечному середовищі, в природному, предметному та соціальному оточенні.

Саме система цінностей, якою керується педагог, визначає гуманістичний, цивілізований, культурний, професійний спосіб діяльності та взаємодії з дітьми.

Серед сучасних аспектів професійного самовдосконалення педагогів дошкільної освіти важливим виступає свідома позиція щодо визнання прямої залежності результату освіти (компетентності) від збагачення особистого досвіду дитини в різних видах діяльності.

Права та обов’язки учасників освітнього процесу визначено Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту».

Що зробити.

Визначте свій стиль керівництва.

Стиль керівництва — не вроджена якість людини, а формується в процесі її діяльності та змінюється. Стиль можна коригувати та розвивати. Оцініть:

• чи мають працівники, батьки можливість впливати на ухвалення управлінських рішень;
• які процедури отримання пропозицій від працівників, батьків та ухвалення рішень за їх розглядом застосовуються у закладі освіти, наскільки ефективні ці процедури.

Проаналізуйте, чи у закладі створено умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

Вивчіть думку батьків щодо їхніх прав та прав дітей в закладі.

Вам знайомі алгоритм підготовки педагогічної ради, форми її проведення, визначення та прийняття рішень. Проте покладіть руку на серце і скажіть собі: чи виконує педагогічна рада у вашому закладі роль органу управління — не за формою рішень, а за ступенем залученості кожного педагога в обговорення та прийняття цих рішень, за відчуттям причетності та відповідальності кожного до тих питань, що є порядком денним конкретного засідання педагогічної ради. Дайте собі відповідь на запитання: «Як зробити кожного активним учасником у прийнятті управлінських рішень?».

На що звернути увагу.

Основою створення у закладі умов для якісної освіти є послідовне запровадження та підтримка керівництвом закладу педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу.

Будь-яке управлінське рішення може бути ефективним лише за умови, якщо це рішення базується на своєчасній та достовірній інформації, відповідає потребам закладу та враховує пропозиції тих учасників освітнього процесу, яких воно стосується.

Діяльність команди організована за принципом розподілу колективної відповідальності. Тому команду утворюють люди, які вміють і люблять працювати згуртовано задля досягнення спільної мети, підтримуючи та підбадьорюючи один одного.

За визначенням психологів, комунікація — це здійснення інформаційного впливу на думку співрозмовника, а також отримання інформації від нього. Порівняно зі спілкуванням комунікація передбачає більшу цілеспрямованість, адресність, прагматичність у поданні інформації. Відтак комунікативні вміння керівника — це комплекс усвідомлених дій, які дають йому змогу гнучко використовувати свої знання для відображення й перетворення дійсності; установлювати й підтримувати доцільні взаємини з людьми в процесі управлінської діяльності.

Налагодити оптимальну взаємодію в кожному конкретному колективі можна лише у процесі роботи, шляхом спроб і помилок. Врахуйте такі моменти:

• об’єднанню колективу сприяють спільні тренінги на відповідну тематику, як-от розвиток комунікативних навичок, практика розв’язання конфліктних ситуацій тощо;
• байдужість керівника до потреб, поглядів та ініціатив працівників поступово призводить до того, що їхня соціальна та професійна позиція стає пасивною, «аби день до вечора»;
• критика — необхідний інструмент керівника, утім вона ефективна лише якщо підлеглий цінує думку і поважає керівника, а для цього він має бачити таке саме ставлення з  боку керівника.

Запорукою ефективної комунікації є прагнення керівника спілкуватися з родинами, надавати їм можливість глибше познайомитись із педагогічним середовищем, де перебуває їхня дитина. Якщо батьки бачать, що керівник стоїть на позиції діалогізму, тобто відкритості й готовності йти на контакт, — є велика ймовірність, що вони також будуть налаштовані на співпрацю і конструктив.

Які методи збору інформації використати.

Опитування працівників, батьків.

Критерій 4.4.2.У закладі дошкільної освіти створені умови для розвитку громадського самоврядування

Основою створення у закладі умов для якісної освіти є послідовне запровадження та підтримка керівництвом закладу педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу.

Що зробити.

З’ясуйте, які органи громадського самоврядування діють у закладі освіти.

Оцініть:

• як налагоджено комунікацію між керівництвом закладу та органами громадського самоврядування;
• до розроблення яких важливих рішень були залучені працівники закладу, батьки;
• чи всі пропозиції отримують оцінку та зворотний зв’язок від керівництва закладу.

На що звернути увагу.

Дотримуйтесь принципу добровільності, враховуючи, що органи громадського самоврядування у закладі освіти створюються за ініціативою учасників освітнього процесу.

Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти здійснюються на принципах (частина 8 ст. 70 Закону України «Про освіту»):

• пріоритету прав і свобод людини і громадянина;
• верховенства права;
• взаємної поваги та партнерства;
• репрезентативності органів громадського самоврядування, громадських об’єднань та інших інститутів громадянського суспільства і правоможності їх представників;
• обов’язковості розгляду пропозицій сторін;
• пріоритету узгоджувальних процедур;
• прозорості, відкритості та гласності;
• обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей;
• взаємної відповідальності сторін.

Які переваги та недоліки моделей співпраці керівника з колегіальними органами, дізнайтеся з Додатку 48.

Додаток 48

Переваги та недоліки моделей співпраці керівника з колегіальними органами

Повноваження загальних зборів трудового колективу:

• заслуховують звіт керівника закладу і голови батьківського комітету щодо діяльності закладу;
• обирають голову та членів первинної організації профспілки (профспілкового комітету) відповідно до чинного законодавства;
• схвалюють колективний договір, зміни і доповнення до нього;
• за поданням керівника закладу затверджують правила внутрішнього розпорядку;
• розглядають питання навчально-виховної, методичної та фінансово-господарської діяльності;
• затверджують основні напрями вдосконалення освітнього процесу, розглядають інші найважливіші напрями діяльності закладу;
• у межах чинного законодавства приймають рішення про стимулювання праці керівника та інших працівників закладу.

У період між загальними зборами діє рада закладу. Кількість засідань ради визначається за потребою. Положення про раду закладу затверджує керівник наказом.

У закладі може створюватися і діяти батьківський комітет, що діє на підставі та у порядку визначених у положенні про нього відповідно до чинного законодавства.

Керівник не має права делегувати колегіальному органу повноваження, що належать виключно до його компетенції.

Керівник ухвалює рішення, враховуючи думку колегіального органу — це найліпша модель управління (керівник враховує думку колегіального органу, але рішення ухвалює самостійно). Так керівник матиме аргументовані пропозиції щодо розв’язання питання. Відповідальність лежатиме на керівнику.

Діяльність органів самоврядування регламентує статут закладу.

Заклад не може існувати відокремлено від життя громади. Участь закладу у громадському житті є значущим фактором формування в учасників освітнього процесу активної громадянської позиції, відповідальності за власне життя та за добробут і розвиток своєї громади.

Цікава й ефективна нова форма залученості закладу до життя громади — участь у проєктах партисипативного бюджету (бюджету участі, громадського бюджету).

Які методи збору інформації використати.

Вивчення документації: статут закладу, положення про органи громадського самоврядування.

Опитування: анкетування батьків, педагогічних працівників.

Критерій 4.4.3. Встановлено режим роботи закладу дошкільної освіти

Законом України «Про дошкільну освіту» визначено, що режим роботи закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, тривалість перебування в ньому дітей встановлює його засновник відповідно до законодавства України.

Що зробити.

Перевірити, чи затверджено режим роботи закладу.

Проаналізувати, чи задоволені батьки встановленим режимом роботи.

На що звернути увагу.

Вивчіть запити батьків щодо задоволення їхньої потреби у режимі роботи закладу.

З метою охорони здоров’я дітей, створення сприятливих для кожної родини часових умов та охоплення якомога більшої кількості дітей дошкільною освітою заклад, незалежно від типу, може мати групи з різною тривалістю роботи.

Режим роботи та особливості діяльності закладу викладіть у статуті закладу та оприлюдніть на сайті закладу.

Які методи збору інформації використати.

Вивчення документації: статут, режим роботи).

Опитування: анкетування батьків, педагогічних працівників.

Критерій 4.4.4. У закладі дошкільної освіти у належному стані утримується матеріально-технічна база

Що зробити.

Проведіть аудит матеріально-технічної бази закладів.

Проаналізуйте зношеність обладнання та складіть заявку засновнику на оновлення.

На що звернути увагу.

Фінансово-господарську діяльність здійснюйте згідно з кошторисними призначеннями засновника.

Завдання керівника полягає у правильному веденні фінансової діяльності.

Зазвичай, до початку навчального року усі підрозділи та служби закладу формують першочергові заходи для безперебійної життєдіяльності закладу. Керівник аналізує виконання стратегічного документа розвитку закладу, приписи усіх служб.

При формуванні бюджетного запиту закладу (розрахунку до кошторису) радимо:

• залучити педагогів, усі підрозділи та служби закладу для визначення першочергових потреб;
• проаналізувати виконання заходів, що потребують фінансування;
• проаналізувати виконання приписів усіх служб у навчальному році, визначити фінансування пріоритетних заходів;
• проаналізувати усі листи засновнику, що стосуються фінансових питань;
• проаналізувати забезпечення закладу и відповідно до Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти та Санітарного регламенту.

Після узагальнення даної роботи формується бюджетний запит, який щорічно до 01 серпня, за підписом керівника закладу надсилається засновнику та оприлюднюється на сайті закладу, при відсутності сайту у закладі, на сайті засновника.

Утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти, зокрема розвиток предметно-ігрового середовища, можуть фінансуватися з інших джерел, не заборонених законодавством.

Суб’єкти благодійництва можуть надавати благодійну допомогу набувачам, зокрема, у вигляді:

• одноразової чи систематичної матеріальної допомоги;
• допомоги на основі договорів (контрактів) про благодійну діяльність;
• дарування;
• подання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чи товарами.

Для приймання матеріальних цінностей у вигляді благодійної допомоги наказом створіть комісію по оприбуткуванню матеріальних цінностей. Комісія складає акт-оприбуткування товарно-матеріальних цінностей та передає його керівнику на затвердження в одноденний термін після проведення засідання. Один примірник акта-оприбуткування передається в бухгалтерію в трьохденний термін. Для реєстрації актів-оприбуткування ведіть Журнал реєстрацій актів оприбуткування матеріальних цінностей. Згідно актів оприбуткування складайте довідки в натуральній формі (щоквартально) та подавайте в казначейство. Документи оприлюднюйте на сайті закладу.

Які методи збору інформації використати.

Вивчення документації.

Опитування: анкетування батьків, педагогічних працівників.