Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників: вимога 4.3

Вимога «Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників» містить три критерії:

 

Критерій 4.3.1. «Керівник закладу дошкільної освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатних нормативів та типу закладу».

Критерій 4.3.2. «Керівник закладу дошкільної освіти мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності».

Критерій 4.3.3. «Керівник закладу дошкільної освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників».


 

Критерій 4.3.1. Керівник закладу дошкільної освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатних нормативів та типу закладу

Створити успішний, якісний заклад без висококваліфікованих працівників навряд чи вдасться. Тому будувати кадрову політику закладу слід так, щоб допомогти кожному працівнику активізувати його професійні якості, задовольнити усі запити й прагнення до саморозвитку.

Що зробити.

Оцінити:

  • чи забезпечує кількість штатних працівників закладу освіти виконання державного стандарту дошкільної освіти;
  • чи усі педагогічні працівники мають відповідний фах;
  • чи повністю укомплектований штат педагогічними працівниками відповідної кваліфікації.

З’ясуйте, які ресурси пошуку кадрів задіяні та наскільки вони ефективні.

Вивчіть штатний розпис.

На що звернути увагу.

Основним документом під час формування штату закладу освіти є штатний розпис. Штатний розпис — це документ закладу, що відображає розподіл праці між працівниками, визначає кількість працівників, місячний і річний фонди зарплати.

Керівникам закладів надано право у разі виробничої необхідності змінювати штати або вводити посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами для цього закладу, в межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період. Заміна посад працівників можна здійснювати лише в межах однієї категорії персоналу (педагогічний, господарсько-обслуговуючий).

У разі виробничої необхідності за рахунок спеціального фонду заклади можна вводити додаткові посади.

Основна інформація штатного розпису — це назви посад та кількість штатних одиниць за цими посадами. До штатного розпису вводять також вакантні посади.

Для пошуку кандидатів на вакантні посади у закладі варто застосовувати різні доступні способи.

Пошук працівників через інтернет — найпопулярніший та доступний метод.

Знайдіть найбільш популярні ресурси за пошуковим запитом, наприклад, у Google з ключовими словами: «пошук роботи в освіті; вакансії та резюме для освітян».

Керівник комунального (державного) закладу може звернутися до ресурсу із запитом про безкоштовне розміщення вакансій та пошук у базах резюме. Для цього потрібно офіційно зареєструвати заклад на ресурсі та написати адміністрації сайту лист із проханням розмістити вакансії педагогічних працівників, а також надати доступ до перегляду бази даних резюме (зазвичай, вистачає 10 переглядів на добу).

Можна також опублікувати повідомлення про вакансії на посади у відповідних газетах, шукати через професійні спільноти.

Багато колег зареєстровані у соціальних мережах, слід скористатися такою можливістю — розмістити оголошення про вакансії у спеціалізованих групах, об’єднаннях педагогічних працівників та/або батьків, на особистих сторінках в соціальних мережах керівників закладів та працівників.

Одним способом пошуку вихователів та інших педагогічних працівників — є залучення до роботи випускників педагогічних закладів вищої та фахової перед вищої освіти.

Поширена практика: коли керівник закладу пропонує працівникам помічникам вихователів здобути педагогічну освіту за заочною формою навчання або шукає майбутніх колег серед випускників педагогічних закладів вищої освіти.

Які методи збору інформації використати.

Вивчення документації.

Опитування: анкетування батьків, педагогічних працівників.



 

Критерій 4.3.2. Керівник закладу дошкільної освіти мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності

«Коли ми торкаємось іншої людини, то або допомагаємо їй, або заважаємо. Третього не дано: ми або тягнемо людину вниз, або здіймаємо її вгору», — сказав Букер Таліафер Вашингтон, один із найвидатніших просвітителів і борців за освіту афроамериканців, оратор, політик, письменник.

Головним чинником, який ефективно впливає на роботу педагогічних та інших працівників закладу є мотивація.

Що зробити.

Оцініть:

  • чи є у закладі документи, які визначають принципи та процедури матеріального та морального стимулювання працівників, чіткі критерії застосування цих заходів;
  • наскільки регулярно та обгрунтовано здійснюється матеріальне та моральне заохочення працівників.

З’ясуйте:

  • чи обізнані працівники закладу з підставами для матеріального та морального стимулювання;
  • чи вважають працівники закладу справедливими принципи та практику застосування матеріального та морального заохочення.

Проаналізуйте зміст положення про преміювання.

На що звернути увагу.

Стимулами професійної діяльності педагогічних та інших працівників у закладі можуть бути всі актуальні, наявні матеріальні та моральні цінності (заробітна плата, премії, участь в управлінні, планування кар’єри, подяки, нагороди, привілеї, пільги, статус тощо), які є актуальними для працівників.

Матеріальні методи заохочення поєднуйте з нематеріальними. Зазвичай, у закладі використовують традиційні механізми матеріальної мотивації, які передбачають виплату фіксованої заробітної плати, нарахування одноразових премій та інших надбавок.

При застосуванні нематеріальних стимулів звертайте увагу на культурні, ментальні та психологічні особливості працівників. Адже кваліфікація, професіоналізм, досвід, знання та освіта є запорукою того, що спеціаліст свого діла працює набагато краще: якісніше і продуктивніше невмілого працівника.

Враховуючи недостатність фінансування освіти, керівник закладу має не так багато можливостей для безпосереднього матеріального (грошового) стимулювання працівників. Однак, при такому стані організації роботи заохочення і стягнення залишаються найпоширенішими способами мотивації праці. Наприклад, премії та доплати працівникам можуть бути змінені рішенням керівника та за узгодження профспілкової організації (у разі її існування у закладі).

Задля відзначення сумлінного ставлення до справи і високої результативності в роботі можна застосовувати негрошове стимулювання: наприклад, проходження позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії та/або встановлення педагогічного звання.

Керівник закладу впливає на встановлення деяких доплат і надбавок педагогічним працівникам. Усі ці доплати і надбавки узгоджуються із засновником, затверджуються наказом директора.

До нематеріального стимулювання відносять мотивацію:

  • психологічну (підтримка);
  • моральну (визнання, відзначення);
  • організаційну (облаштування робочого місця, участь у різноманітних семінарах, конференціях, заходах).
  • Про 5 секретів успішної мотивації дізнайтеся з Додатку 46.
  •  


Додаток 46

5 секретів успішної мотивації


Які методи збору інформації використати.

Вивчення документації: положення про преміювання, колективний договір, протоколи засідань педагогічної ради, накази керівника.

Опитування: анкетування батьків, педагогічних працівників.




 

Критерій 4.3.3. Керівник закладу дошкільної освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників

Необхідною умовою для якісної освітньої діяльності закладу — є професійний розвиток та підтримка власної професійної траєкторії кожного педагогічного працівника.

Підвищити професійний рівень педагогічного колективу можливо за умови інноваційного підходу в управлінні розвитком закладу, забезпеченні керівником таких сприятливих умов праці, які б сприяли самостійному і осмисленому навчанню, активізували і стимулювали допитливість, пізнавальні мотиви, групову самоосвіту, підтримку ініціатив і починань педагогів.

Що зробити.

Дайте собі відповідь на таке запитання: «Чи підтримуєте ви особисто прагнення педагогічних працівників до постійного професійного вдосконалення? Як?».

Оцініть:

  • наскільки педагогічні працівники задоволені можливостями професійного розвитку у закладі;
  • чи надає заклад педагогічним працівникам можливості для професійного розвитку;
  • чи розглядає педагогічна рада питання професійного вдосконалення, які рішення ухвалює;
  • чи ефективна реалізація рішень, спрямованих на підвищення професійного рівня педагогічних працівників.

Поспілкуйтеся з педагогами індивідуально.

На що звернути увагу.

Заохочуйте та підтримуйте методичну роботу педагогічних працівників (участь у професійних конференціях, семінарах, навчання за програмами підвищення кваліфікації, підготовка та публікацію матеріалів у професійних виданнях тощо).

Беріть активну участь у питаннях навчання педагогів за програмами підвищення кваліфікації.

Ознайомтеся з 4 кроками, щоб запустити механізм підвищення кваліфікації, наведеними у Додатку 47.


Додаток 47

4 кроки, щоб запустити механізм підвищення кваліфікації


Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу встановлює педагогічна рада.

Обрані форми і методи професійного зростання, запроваджені керівником закладу, мають спонукати до неформального спілкування колег між собою, без примусу і протоколів.

Доцільною і дієвою є форма інтерактивного навчання — тренінг, що дає змогу за короткий час отримати необхідні знання, вміння і навички, змінити ставлення до певних сформованих стереотипів, стимулює педпрацівників використовувати отриманий ними досвід і дає можливість створювати умови взаємодії, під час яких вони мають змогу критично аналізувати проблемні ситуації, які виникають у освітній діяльності.

Під час проведення тренінгу можна використовувати такі методи:

  • «Методичний міст» — різновид дискусії;
  • «Проблемний стіл» — сприяє розвитку самоосвіти, розширює і поглиблює знання;
  • «Методичні посиденьки» — сприяє створенню довірливого психологічного клімату в колективі;
  • «Диспут» — усний науковий спір під час обговорення якогось питання;
  • «Мозковий штурм» — сприяє розвитку творчого мислення і в цілому підвищує рівень педагогічної майстерності;
  • «Педагогічний аукціон» — спрямований на активний обмін новими ідеями, думками, педагогічними знахідками;
  • «Ділова гра» — імітаційна гра, в якій відтворюється справжня діяльність конкретних працівників, дозволяє шляхом активної спільної взаємодії приймати самостійні рішення, набувати конкретних професійних умінь;
  • «Майстер-клас» — дає можливість вчитися спостерігаючи, як майстер навчає інших;
  • «Акваріум» — форма діалогу, коли педагогам пропонують обговорити проблему на загал, дає змогу побачити своїх колег зі сторони.

Ще одним із способів активізації роботи щодо професійного зростання колег — є заохочення до створення різноманітних власних, методичних матеріалів та їх оприлюднення на онлайн-ресурсах закладу освіти: сайті, сторінці у соцмережах тощо.

Особливу увагу під час висвітлення будь-яких матеріалів слід приділити дотриманню принципів академічної доброчесності, які формуються на засадах відкритості, чесності, прозорості, толерантності та поваги до інтелектуальної праці колег (точні посилання на джерела, коректне цитування).

Одним з ефективних способів підвищення професійної кваліфікації педагогічних працівників є також інформаційно-комунікаційні технології, які можна успішно використовувати як в освітній діяльності педагогів, так і в управлінській, методичній роботі.

Які методи збору інформації використати.

Вивчення документації: план роботи закладу на рік, протоколи засідань педагогічної ради.

Опитування: анкетування педагогічних працівників.

Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм: вимога 4.2
Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників: вимога 4.3
Створення умов для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу та розвитку громадського самоврядування: вимога 4.4