Як знайти ритм, у якому є місце для роботи, для себе і для «Практики управління»
Усе тече, усе змінюється… Не встигла я опанувати мистецтво балансу між робочим й особистим (work-life balance), як йому на зміну прийшов підхід інтеграції роботи в життя (work-life blend). Work-life blend — це спроба не розділяти життя й роботу, а поєднувати ці дві сфери так, як вам комфортно. «Та я вже це роблю!» — усвідомила я, пишучи цей текст о 19:00. Якби керувалася work-life balance, то мала б встигнути з текстом до 18:00, потім вимкнути ноутбук і відпочивати. Але ж мозок не вимикається за розкладом, і наші продуктивні години можуть взагалі не збігатися зі звичним робочим графіком. Work-life blend працює й у зворотному напрямку: якщо мені треба в робочий час відвідати лікаря, то я зможу присвятити цьому час, адже завдання виконала звечора.
За першим усвідомленням було друге — «Практика управління дошкільним закладом» ідеально вписується в концепцію work-life blend. Покажу це на прикладі квітневого номера журналу, який ви зараз гортаєте. Дізнатися про зміни та новації в законодавстві зможете за сніданком; опанувати інструкцію, як звільнити працівника за власним бажанням, чи дізнатися відповіді на 12 запитань про нові норми штатних нормативів для ЗДО — дорогою на роботу; скачати шпаргалку про види та розміри надбавок, доплат і винагород, які мають право встановлювати засновники та керівники — поки кавуєте з колегами; навчитися організовувати роботу з документами на Google Диску — на вихідних.
Крім переваг, у нового підходу є недоліки, зокрема ризик працювати весь час. Тому слід памʼятати, що work-life blend — не про цілодобову роботу, а про те, як знайти комфортний ритм, у якому є місце і для роботи, і для себе. Ну і для журналу «Практика управління дошкільним закладом», бо з ним роботи стає менше, а часу для себе більше. Тож залишайтеся з нами!
Діліться у віконці думками про work-life blend і спостереженнями, чи помічали за собою, що вже використовуєте цей підхід. Якщо так, то в яких саме ситуаціях.
Вікторія Третяк,
головний редактор
| Бех Іван— директор Інституту проблем виховання НАПН України, д-р психол. наук | Панасюк Тамара— експерт із питань освіти, м. Київ |
| Єресько Олег — експерт із питань освіти, канд. пед. наук, м. Київ | Салацька Алла— головний спеціаліст відділу загальної середньої та дошкільної освіти управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації |
| Малюкова Інна — директор Українського інституту інформаційних технологій в освіті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» | Третяк Вікторія — головний редактор журналу «Практика управління дошкільним закладом» |
| Омельяненко Ніна— експерт із питань освіти, голова ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти», м. Київ |
| Боровська Олена — завідувач дошкільного навчального закладу № 11, м. Чорноморськ, Одеська обл. | Овчинникова Анжела— завідувач дошкільного навчального закладу № 378, м. Київ |
| Дуброва Наталія— провідний фахівець з охорони праці та безпеки життєдіяльності Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України |
Київ
2025
Перейти в зміст номера 
