Планування освітньої роботи дає змогу визначити її зміст у певний період часу, дібрати раціональні методи та прийоми навчання й виховання. Завдяки йому педагоги реалізують таку закономірність педагогічного процесу як послідовність і перспективність у роботі з дітьми.
Вимога «Ефективність планування педагогічними працівниками діяльності та якість організації освітнього процесу» містить чотири критерії:
| |
| |
| |
|
Планування освітньої роботи — обов’язковий елемент щоденної роботи педагога, адже забезпечує системність, послідовність та комплексність в організації діяльності з дітьми. Чинне законодавство визначає План роботи обов’язковим документом, за формування та зберігання якого відповідає педагог закладу. Втім воно не обмежує і не нав’язує педагогам шаблонів перспективних та календарних планів.
Що зробити.
Визначте, чи є у вихователів планування освітнього процесу.
Проаналізуйте рішення педагогічної ради щодо вибору педагогами форми, структури плану тощо.
Вивчіть аналіз результативності освітнього процесу, який проводять педагоги.
З’ясуйте ефективність надання методичної допомоги педагогам.
Під час вивчення календарного планування, зверніть увагу на такі аспекти:
Визначте:
Також проаналізуйте планування освітнього процесу, його результативність за підсумками моніторингу досягнень дітей та встановіть відповідність фактичних результатів освітнього процесу чинним освітнім програмам, за якими працює заклад дошкільної освіти, Базовому компоненту дошкільної освіти.
На що звернути увагу.
Модель планування, структуру і форму плану затверджує педагогічна рада, враховуючи досвід роботи педагогів, їх обізнаність з вимогами програми, особливостями роботи закладу тощо.
Педагог має свободу вибору найбільш ефективної та зручної для нього моделі та форми планування як інструменту організації освітньої діяльності.
В одному закладі може бути кілька моделей планування, видів та форм плану. Вихователі кожної групи можуть обрати найприйнятнішу для себе. Для педагогів зі стажем та педагогів-початківців педагогічна рада визначає різні форми планування.
Форма планування може бути довільною: сітка, текст, або комбінована.
Перспективний план дає змогу висвітлити напрями роботи педагога на тривалий період: тиждень, місяць, квартал. Тому обирайте таку форму планування, яка дасть змогу бачити перспективу. Зазвичай це таблична або графічна форма.
Вид календарного планування: за режимними моментами, видами діяльності, інтегрованими блоками.
Важливо пам’ятати, щоб директору реалізувати управлінський процес з цього напряму, необхідно:
Вихователі самостійно аналізують реалізацію календарного планування та визначають напрями вирішення проблем, які виникли у ході використання календарного планування.
Робота педагогічних працівників регламентується календарним планом, який є основним для вихователя, і може складатися на місяць, один або два тижні, один чи декілька днів. Затверджує його педагогічна рада, враховуючи досвід роботи вихователів, обізнаність з вимогами програми тощо.
Педагоги мають право при плануванні проявляти творчість, ініціативу, враховуючи сучасні вимоги до розвитку дітей дошкільного віку.
Щоб отримати інформацію щодо планування освітнього процесу та визначити його якість необхідно систематично аналізувати його результативність та враховувати результати аналізу, щоб вдосконалювати освітню діяльність. За результатами вивчення планування освітньої діяльності необхідно:
Перспективні плани освітнього процесу вивчають та аналізують щомісяця.
Якщо терміни планування освітнього процесу схвалені педагогічною радою, то вивчення планів проводять відповідно до зазначених термінів.
За потреби проводять повторне вивчення планів освітнього процесу після того, як їх педагоги відкорегують.
Мета вивчення планування освітнього процесу може бути різною, а саме:
Мета залежить від рівня професійної компетентності педагогічних працівників та їх досвіду роботи.
Дізнайтеся, як планувати за принципом методичного конструктора, зі статті І. Кіндрат «Як спланувати день за 5 хвилин, або Планування за принципом методичного конструктора».
Радимо прочитати
Посібники:
І. Романюк «Аналіз, планування, контроль як функції управлінської діяльності керівника дошкільного навчального закладу».
І. Романюк «Діагностика як метод моніторингових досліджень професійної компетентності педагогів дошкільного навчального закладу».
Які методи збору інформації використати.
Опитування педагогів, інтерв’ю з вихователем-методистом.
Приклад опитувалька для педагогів, наведено у Додатку 22.
Додаток 22
У Додатку 23 — приклад анкети для самоаналізу педагогічних працівників.
Додаток 23
Вивчення документації. А саме:
Ключові компетентності під час здобуття дошкільної освіти формуються за різними освітніми напрямами, спрямованими на розвиток особистості дитини.
Освітні напрями визначають зміст роботи закладу через організацію педагогом базових (основних) видів діяльності, які збагачують досвід дитини та реалізуються як особистісне надбання дитини (результат розвитку) за підтримки батьків в умовах родинного виховання.
Ключові для дошкільної освіти компетентності дитини (рухова і здоров’язбережувальна, особистісна, предметно-практична та технологічна, сенсорно-пізнавальна, логіко-математична та дослідницька, природничо-екологічна та навички, орієнтовані на сталий розвиток, ігрова, соціально-громадянська, мовленнєва, художньо-мовленнєва, мистецько-творча (художньо-продуктивна, музична, театралізована) та інші мають продовження в освітньому процесі початкової школи та протягом життя.
Що зробити.
Під час вивчення педагогічної діяльності врахуйте, що важливим є не використання певних форм роботи, а їх доречність для оволодіння дітьми ключовими компетентностями.
Проаналізуйте:
Проведіть спостереження за організацією життєдіяльності дітей.
Визначте:
Проведіть опитування педагогів.
На що звернути увагу.
Педагог розвиває компетентності дитини у просторі освітніх напрямів завдяки організації основних видів діяльності.
Освітні напрями та відповідні компетентності наведено в Таблиці 4.
Таблиця 4
Освітні напрями | Ключові компетентності |
---|---|
Інваріантний складник | |
Особистість дитини | особистісна рухова здоров’язбережувальна |
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі | предметно-практична технологічна сенсорно-пізнавальна логіко-математична дослідницька |
Дитина в природному довкіллі | природничо-екологічна з навичками, що орієнтовані на сталий розвиток |
Гра дитини | ігрова |
Дитина в соціумі | соціально-громадянська |
Мовлення дитини | комунікативна мовленнєва художньо-мовленнєва |
Дитина у світі мистецтва | мистецько-творча — художньо-продуктивна, музична, театралізована |
Варіативний складник | |
Особистість дитини. Спортивні ігри | спортивно-ігрова — шахи, футбол, баскетбол |
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі. Комп’ютерна грамотність | цифрова — основи цифрової грамотності |
Дитина в соціумі. Фінансова грамотність | соціально-фінансова — основи фінансової грамотності |
Мовлення дитини. Грамота | мовленнєва — оволодіння основами грамоти |
Мовлення дитини. Іноземна мова | мовленнєва — оволодіння іноземною мовою |
Дитина у світі мистецтва. Хореографія | мистецько-творча — хореографія |
Ознайомтеся з рекомендації «Плекаємо особистість дошкільника», навединими у Додатку 24.
Додаток 24
Які методи збору інформації використати.
Спостереження за організацією життєдіяльності дітей.
Опитування, а саме анкетування педагогічних працівників. В анкеті можна зазначити такі запитання:
Сьогодні виграє той педагогічний працівник, який не лише дає дитині базові знання, а й спрямовує її на самостійне оволодіння ними. Для розвитку у дітей стійкого пізнавального інтересу педагог має докладати неабияких зусиль. Перед ним стоїть завдання зробити заняття цікавим і насиченим інформацією, яка спонукала б дітей до активної пізнавальної діяльності. Тобто матеріал, який пропонує педагог для пізнання має містити елементи надзвичайної, дивовижної, несподіваної інформації, такої, що викликає у дітей інтерес до освітнього процесу і допомагає створити позитивну емоційну атмосферу навчання. Лише такий підхід до організації освітнього процесу сприятиме розвитку розумових здібностей дітей. Адже саме здивування будить думку і веде до розуміння.
Одним з результатів реалізації набутого досвіду педагогами є створені ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів, які можуть створювати педагоги:
Що зробити.
Проаналізуйте, чи мають вихователі оприлюднені публікації, методичні розробки, матеріали до різних форм організації життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти.
Вивчіть створені педагогами освітні ресурси.
З’ясуйте:
Вивчіть, чи забезпечений заклад комп’ютерами.
На що звернути увагу.
Педагогічні працівники, розробляючи та використовуючи освітні ресурси, можуть поступово формувати власне освітнє портфоліо.
Радимо прочитати
Н. Лівітвінова «РlatforМ — сучасна форма методичної роботи з педагогами».
Пам’ятайте, щоб реалізувати управлінський процес з цього напряму необхідно:
Які методи збору інформації використати.
Опитування, а саме анкетування педагогічних працівників. Приклад анкети з досвіду роботи ЗДО № 25, м. Прилуки, наведено у Додатку 25.
Додаток 25
Вивчення документації: електронні освітні ресурси, протоколи засідань педагогічної ради, план роботи закладу на рік.
Державна мова має використовуватися в освітньму процесі, під час організації життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти, у спілкуванні педагогічних працівників, іншого персоналу закладу як з вихованцями, так і між собою.
Під час організації освітнього процесу, незалежно від його форми, необхідно використовувати навчальні матеріали державною мовою (крім занять з навчальних предметів, які згідно з освітньою програмою закладу освіти викладаються іноземними мовами або мовами корінних народів і національних меншин).
Що зробити.
Проаналізуйте, чи дотримуються працівники закладу чинного законодавства щодо використання державної мови під час освітнього процесу, у професійному спілкуванні, у роботі з батьками дітей.
Перегляньте, чи ведуть працівники ділову документацію державною мовою.
Оцініть матеріали, наочно-дидактичне обладнання.
З’ясуйте:
Що врахувати.
16.01.2021 року набула чинності стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VІІІ.
Із 16.07.2021 діє чергова низка норм цього закону. Одна з новацій — засвідчувати при прийнятті на роботу рівень володіння українською мовою. Стосується ця вимога не всіх працівників, а тих, хто претендуватиме на певну посаду.
Радимо прочитати
Статтю Г. Степанець «Додатковий документ при прийнятті на роботу з 16.07.2021».
У центрі уваги керівника мають бути такі питання:
Які методи збору інформації використати.
Опитування, зокрема анкетування педагогічних працівників, працівників, батьків. В анкету для педагогів можна включити такі запитання:
1. Чи володієте державною мовою?
2. Чи використовуєте державну мову під час освітнього процесу?
3. Чи використовуєте державну мову у професійному спілкуванні?
4. Чи використовуєте державну мову у спілкуванні з батьками здобувачів освіти?
Спостереження за організацією життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти.